Справа № 2-8383\10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2010 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого – судді Коренюк А.М.
при секретарі Столярець І.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, про усунення перешкод в здійсненні права власності на квартиру, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації, суд –
В С Т А Н О В И В:
В вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, третя особа Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, про усунення перешкод в здійсненні права власності на квартиру, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва від 25.02.2010 року, виданого держаним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 9-291, й відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта № 40/3 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яка належала ОСОБА_6 на праві приватної власності. Придбала вона вказане житло для особистого проживання, але з моменту отримання у власність квартири, з лютого 2010 року не має можливості користуватися нею, оскільки відповідачі заважають їй в цьому, ніякого наміру проживати з ними, домовленостей щодо їхньої реєстрації в спірній квартирі немає. В спірній квартири зареєстровані відповідачі й всі комунальні платежі вона сплачує за них. Вважає, що вони не мають жодних прав на спірну квартиру, однак відмовляються в добровільному порядку звільнити її, виселитися, знятися з реєстраційного обліку, чим чинять їй, як одноособовій власниці нерухомого майна, у праві володіти, користуватися, розпоряджатися квартирою, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, діюча на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 31.03.2010 року (а.с.30), та ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності від 13.08.2010 року (а.с.7), позовні вимоги підтримали з тих же підстав, просили їх задовольнити у цілому.
Відповідач ОСОБА_3, діючий в своїх інтересах та інтересах відповідача ОСОБА_6 на підставі довіреності від 10.12.2007 року (а.с.32) в судовому засіданні позовні вимого не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на безпідставність, оскільки позивач не є належним власником спірної квартири. Зазначив, що відповідачі зареєстровані та проживають у спірній квартирі, несуть обов»язок по її утриманню.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на їх безпідставність.
Третя особа Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надіслав на адресу суду лист із прохання розглядати справу у їх відсутності (а.с.13).
За таких підстав суд визнав за можливе розглядати справу без участі представника третьої особи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає відмові у його задоволенні із наступних підстав.
Судом встановлено, що позов подано особою, яка вважає себе власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва від 25.02.2010 року, виданого держаним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 9-291 (а.с.4), й виданого відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта № 40/3 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (а.с.5), протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а.с.6), яка належала ОСОБА_6 на праві приватної власності, й просить зобов»язати зареєстрованих у спірній квартирі відповідачів усунути перешкоди в здійсненні нею права власності на квартиру, визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселити та зняти їх з реєстрації на тій підставі, що вона є одноособовим власником квартири, право власності на яку не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Надавши правову оцінку вимог позивача, їх обгрутування, суд вважає, що такі вимоги не засновані на положеннях закону, відтак є безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно акту № 40/3 та протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 24.02.2010 року (а.с.5, 6) позивач оголошена переможцем торгів у порядку, визначеному ст.ст. 61, 66 Закону України «Про виконавче провадження» на квартиру АДРЕСА_1
Позивачу видано свідоцтва від 25.02.2010 року щодо посвідчення держаним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори (а.с.4) права власності на спірну квартиру, в якому зазначено, що Свідоцтво підлягає реєстрації в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивач не набула статусу власника нерухомого майна й відповідно прав, які надають їй право вимоги щодо заявлених нею позовних вимог.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрації прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов»язаний надати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з вимогами ст. 182 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають обов»язковій державній реєстрації.
Як встановлено в ході розгляду справи позивач право власності на квартиру АДРЕСА_1, яку вона придбала на підставі прилюдних торгів, не зареєструвала в порядку, встановленому законом, відтак не є її власником.
Право приватної власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення КМДА від 02.09.2004 року № 1597-С, й зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна (далі – КМБТІ) за реєстровим № 1070 від 16.09.2004 року (а.с.39).
Згідно повідомлення КМБТІ від 18.03.2010 року зареєстрований власник на спірну квартиру не змінювався (а.с.38).
Таким чином, звертаючись до суду, позивач не надав достовірності, повноти доказів, які обґрунтовують його позов, як власника нерухомого майна .
За таких обставин позов у цілому є необґрунтованим, безпідставним й задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного , ч.1, 2 ст. 182 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», керуючись ст.ст. 6, 7, 10, 15, 57, 60, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, про усунення перешкод в здійсненні права власності на квартиру, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Коренюк А.М.