АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–4711/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30, 35 - Демчик Р.В.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Константин В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2010 року по справі за позовом Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора, діючого в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
22 березня 2010 року міжрайонний природоохоронний прокурор, діючий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 05 березня 2008 року під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в АДРЕСА_1 був встановлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки загальною площею 814 кв.м., чим завдано державі збитків в сумі 1952 грн., тому звернувся в суд про стягнення даних збитків.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області 1052 грн. завданого збитку.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 51 грн. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь УДК м. Сміла 120 грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2010 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 05 березня 2008 року (а.с. 9) складений державною екологічною інспекцією в Черкаській області, відповідач незаконно зайняв земельну ділянку площею 814 кв.м. в с. Балаклея, Смілянського району Черкаської області, з них засипав 318 кв.м. водного плеса та прибережної захисної смуги ставка і побудував без будь-яких дозволів та погоджень з органами місцевого самоврядування, водного господарства та екології в межах південно-захисної смуги ставка будівлю (без даху), розміром 8,3х13 метрів.
Відповідно до вищевказаного акту був складений протокол про адміністративне правопорушення № 000059 від 05 березня 2008 року (а.с. 4) відносно порушення ОСОБА_6 вимог ст. 48, ст.ст. 53 та 53-1 КУпАП та ст. 89 Водного кодексу України.
Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було винесено постанову від 06 березня 2008 року № 000378 (а.с. 5) про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_6. Згідно даної постанови ОСОБА_6 був визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 48, 53, 53-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді 204 грн. штрафу.
Як вбачається з розрахунку Державного інспектора ОНПС в Черкаській області (а.с. 6), розмір шкоди, завданої ОСОБА_6 внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки становить 1052 грн..
Згідно акту від 15 вересня 2010 року завіреного печаткою Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області та плану меж земельної ділянки наданого на дослідження в суді апеляційної інстанції вбачається, що за приблизними підрахунками само захват ОСОБА_6 земельної ділянки становить приблизно 0,10 га..
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що ОСОБА_6 не являється власником або користувачем самовільної зайнятої ним земельної ділянки оскільки він не надав суду належних доказів про право власності чи право користування вищезазначеною самовільно зайнятою земельною ділянкою.
Згідно ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно ст. 47 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є джерелом формування спеціального фонду місцевих бюджетів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає також правильним висновок суду першої інстанції в частині стягнення відшкодованої шкоди на користь Балаклеївської сільської ради.
Крім того, судова колегія вважає також вірним висновок суду в частині стягнення судових витрат, оскільки він ґрунтується на вимогах чинного законодавства і відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства, а доводи апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду незаконне, нічим не підтверджено та не наведено підстав, які б давали можливість скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2010 року по справі за позовом Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора, діючого в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.Г. Бородійчук