ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 вересня 2010 р. (18:00)Справа №2а-11450/10/17/0170
Окружний адміністративний уд Автономної Республіки Крим у складі судді Папуші О.В. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції в АР Крим,
про скасування постанови та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 03.09.10р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про скасування постанови державного виконавця та спонукання до виконання певних дій.
Ухвалою суду від 06.09.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та відповідачу запропоновано надати суду заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є. В ході підготовчого провадження судом з’ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем та враховуючи строки розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, визначені ст. 181 КАС України, справу призначено до розгляду на 16.09.10р.
В судове засідання сторони не прибули. Від позивачки 16.09.10р. надійшло електронне повідомлення про розгляд справи без її участі через неможливість прибути в судове засідання за сімейними обставинами. Від відповідача, в цей же день, факсом надійшло заперечення на позовну заяву, якою він просить у задоволенні позовних вимог відмовити, справу розглянути без участі його представника.
З огляд на положення ч.6 ст. 128 КАС України та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд, приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі матеріали, судом з’ясовано, що позивач, виходячи з положень п.3 ч.2 ст. 17 КАС України оскаржив постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Зайцевої Н.І. від 18.05.10р., якою виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-02/2009, виданого 21.09.09р. Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим закінчено, у зв’язку з чим виконавчий документ повернуто позивачці (а.с.18).
Оспорена до суду постанова позивачкою оскаржувалась в адміністративному порядку начальнику Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції, який постановою від 04.06.10р. визнав дії свого підлеглого законними, та такими що відповідають чинному законодавству (а.с.14).
Враховуючи дії позивачки з оскарження бездіяльності суб’єкту владних повноважень в адміністративному порядку та до адміністративного суду, докази на підтвердження чого наявні в матеріалах справи (а.с.08,09,11,12,15,17,20,21,22,23), суд знайшов дотримання позивачкою строків звернення до суду з оскарження дій та бездіяльності суб’єкту владних повноважень, що встановлені ст. 99 КАС України.
Позивачка у позовній заяві просить: визнати дії відповідача з забезпечення виконання судового рішення на підставі виконавчого листа неповними та такими, що не забезпечують повноцінне виконання рішення суду; направити виконавчий лист для продовження виконавчого провадження; надати роз’яснення належних дій відповідача з виконання судового рішення зі стягнення грошових коштів; зобов’язати відповідача вжити усіх дій зі стягнення грошових коштів на виконання судового рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 13.02.09р.
Судові рішення, відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України ухвалюються іменем України є обов’язковими до виконання на всій території України.
Умови та порядок виконання на всій території України судових рішень визначаються Законами України від 21.04.99р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" та від 24.03.98р. № 2020/98-ВР "Про державну виконавчу службу".
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про державну виконавчу службу" виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.
Державними виконавцями, згідно положень ст.4 Закону України "Про державну виконавчу службу", є: заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України – начальник відділу примусового виконання рішень, заступник начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальник підрозділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, начальник, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець, державний виконавець районного, міського (міст обласного значення), районного в місті відділу державної виконавчої служби.
Правову основу діяльності державної виконавчої служби, відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про державну виконавчу службу" становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється, відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі виконавчих документів, до яких п.1.ч.2.цієї статті Закону віднесено й виконавчі листи, що видаються судами.
З огляду на положення ст.ст. 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
З заперечень відповідача виконавчим листом № 2а-02/2009, виданим 21.09.09р. Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим визначено: "Зобов’язати Управління праці та соціального захисту нараховувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу з догляду за дитиною (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення ним трирічного віку за період травень-листопад 2008 року, включно, в розмірі 2297 грн.".
Виконавче провадження з виконання вищезгаданого виконавчого документу відкрито відповідачем 03.11.09р. та боржника виконавчого провадження, Управління праці та соціального захисту, зобов’язано до виконання.
Внаслідок невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку, на нього постановою державного виконавця від 22.12.09р. накладено штраф та встановлено новий строк виконання, як передбачено главою 8 та ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", якими визначено порядок виконання рішень у немайнових спорах, за якими боржника зобов’язано до особистого вчинення певних дій або утримання від їх вчинення.
Постанову державного виконавця скасовано рішенням Окружного адміністративного суду, на тих підставах, що рішення суду не виконано боржником з поважних причин. Це стало підставою для винесення державним виконавцем 18.05.10р. постанови про закінчення виконавчого провадження та повернення позивачці виконавчого документу (а.с.18).
Виконавче провадження підлягає закінченню державним виконавцем у разі настання підстав для цього перелічених у ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до пп.4.9.2. п.4.9. Інструкції про проведення виконавчих дій, у редакції чинній на час прийняття державним виконавцем оспореної постанови, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99р. № 74/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.12.99р. № 865/4158, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову (додаток 13 до Інструкції), яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам та суду або до іншого органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ, або за належністю до іншого органу державної виконавчої служби. До копії постанови державний виконавець додає виконавчий документ, який повертається органу, що його видав, або стягувачу або передається за належністю. Копію виконавчого листа державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень адміністративні суди, відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З постанови державного виконавця від 18.05.10р. вбачається, що підставою її прийняття стало те, що виконання неможливо без участі боржника. Обставину неможливості виконати рішення без участі боржника у постанові не мотивовано. Хоча, із заперечень на позов відповідача – підставою прийняття цієї постанови державним виконавцем стало визнання неправомірними його дій з накладення на боржника штрафу окружним адміністративним судом та скасуванням, внаслідок цього, постанови державного виконавця про накладення штрафу.
Оцінивши викладені обставини в сукупності, суд знаходить невиправданим положенням закону закінчення державним виконавцем виконавчого провадження. Обставин правомірності поведінки державного виконавця суд не знаходить й аналізуючи постанову начальника відділу від 04.06.10р. (а.с. 14), якою дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження обґрунтовано скасуванням його постанови окружним адміністративним судом та визнані такими, що відповідають положенню закону. Начальник відділу не звернув увагу свого підлеглого на можливість проведення виконавчих дій з виконання судового рішення без участі боржника шляхом стягнення визначеного рішенням суду розміру коштів, порушивши про це питання перед судом, яким прийнято рішення, що знаходилось в нього на виконанні реалізуючи свої обов’язки і права, як державного виконавця. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець для забезпечення виконання рішення має право звертатись до органу, який видав виконавчий документ, за роз’ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушити клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Рішення суду, щодо якого було відкрито виконавче провадження не виконано, обставини неможливості виконати рішення суду та вжиття відповідачем усіх дій на його виконання суду не наведено, тому, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та неправомірності розглянутих дій відповідача із закінчення виконавчого провадження. Для повного поновлення порушеного права позивача, щодо якого прийнято судом рішення іменем України та яке є обов’язковим до виконання на всій території України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати постанови відповідача від 18.05.2010р. та від 04.06.10р.
Що стосується надання роз’яснення належних дій відповідача з примусового виконання судового рішення, то воно виходить за межі повноважень суду з розгляду цієї справи. Відповідно до ст. ст.170, 263 КАС України роз’яснює судове рішення, у разі його незрозумілості за заявою осіб, які брали участь у справі, або державного виконавця суд, який ухвалив рішення, а також до повноважень суду, що видав виконавчий лист, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме: відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо, віднесено розгляд питань про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
З положень ч.1. ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа). Позивач підтвердив понесення витрат зі сплати судового збору, сплаченого 14.07.10р. за квитанцією № ПН333314 сумою 3,40грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок держбюджету.
Керуючись ст.ст. 160-163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим із закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-02/2009р. від 21.09.09р. Ялтинського міського суду АР Крим та повернення виконавчого листа ОСОБА_1.
Скасувати постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим від 18.05.10р. про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-02/2009р. від 21.09.09р. Ялтинського міського суду АР Крим та начальника Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим від 04.06.10р. з розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 18.05.10р., поновивши виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-02/2009р. від 21.09.09р. Ялтинського міського суду АР Крим.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати 3 грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша