справа №2-3997/2010 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
23 листопада 2010 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді – Цветкова О. Я.
при секретарі – Пшеничній Г. О.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась з позовом до Керченського міського суду та просить суд розірвати шлюб з ОСОБА_2 та поділити спільне сумісне майно, залишивши у власності позивача житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_2, а також 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 АР Крим, у власності відповідача залишити 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 АР Крим, гараж № 1, розташований в гаражному кооперативі «Телецентр-4», автомобіль ВАЗ 2102, 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Сторони визначили вартість спільного майна, що підлягає поділу у розмірі 40000,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 28.08.1971 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, актовий запис № 920. Від спільного життя народились доньки, які на сьогодні є повнолітніми. Подружнє життя припинено з 2004 року, оскільки почуття поваги та любові втрачені, спільне господарство не ведеться, примирення не можливе. Просить шлюб розірвати, поділити спільне сумісне майно. Судові витрати у справі просить віднести на позивача.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Пояснила, що до органу реєстрації актів цивільного стану з приводу розірвання шлюбу не звертались.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю . Пояснив, що до органу реєстрації актів цивільного стану з приводу розірвання шлюбу не звертались, хоча він не маж заперечень щодо розірвання шлюбу.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 28.08.1971 року, актовий запис № 920, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2. Від спільного життя народились доньки, які на сьогодні є повнолітніми (а.с.7,8). Подружнє життя припинено з 2004 року, оскільки почуття поваги та любові втрачені, спільне господарство не ведеться, примирення не можливе, що не заперечується сторонами.
Згідно з нормами Сімейного кодексу України розірвання шлюбу проводиться органами РАЦС у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК . При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК ; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.
За викладених обставин, враховуючи, що сторони не мають неповнолітніх дітей, наявна згода подружжя на розірвання шлюбу, про що сторонами було заявлено у судовому засіданні, втім до органу реєстрації актів цивільного стану з приводу розірвання шлюбу вони не звертались, провадження у справі в частині розірвання шлюбу підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України з огляду на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому як розірвання шлюбу подружжя, що не має неповнолітніх дітей проводиться згідно зі ст. 106 Сімейного кодексу України органом державної реєстрації актів цивільного стану, а оригінал свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 підлягає поверненню позивачу .
Що стосується вимог про поділ спільного сумісного майна, суд зазначає наступне.
Згідно з матеріалами справи за період спільного проживання у зареєстрованому шлюбі сторони придбали наступне майно:
- житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_2, за договором купівлі-продажу від 18.09.2007 р., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.9-11);
- квартиру АДРЕСА_1 АР Крим на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.12.1995 р. (а.с.12), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 – 2/3 часток (а.с.12-14) та за ОСОБА_2 – 1/3 частка (а.с.12);
- гараж № 1, розташований в гаражному кооперативі «Телецентр-4», власником якого вказаний ОСОБА_2 (а.с.15);
- автомобіль ВАЗ 2102, 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого вказаний ОСОБА_2 (а.с.16).
Вартість вказаного майна, що підлягає поділу сторони визначили у розмірі 40000,00 грн., що відповідає правилам, встановленим статтями 69-72 Сімейного кодексу України та ст. 372 Цивільного кодексу України, а також п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 р. N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 Сімейного кодексу України, ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України) , відповідно до частин 2, 3 ст. 325 Цивільного кодексу України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Враховуючи, той факт, що сторони дійшли згоди в частині поділу спільного сумісного майна та порядку поділу цього майна, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позов в частині поділу спільного майна та поділити спільне сумісне майно подружжя у спосіб, визначений сторонами у позові, який був визнаний відповідачем.
Враховуючи заяву позивача у судовому засіданні про бажання нести судові витрати самостійно, вони не стягуються з відповідача.
Керуючись ст. ст. 69-72, 104, 106, 107, 109, 110 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 205, 214, 215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – закрити. Оригінал свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 повернути позивачу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поділу спільного сумісного майна задовольнити повністю.
Поділити спільне сумісне майно, залишивши у власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Керч Республіки Крим, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_2, а також 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 АР Крим, у власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Зеленодольськ Татарської АРСР, залишити 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 АР Крим, гараж № 1, розташований в гаражному кооперативі «Телецентр-4», автомобіль ВАЗ 2102, 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 24 листопада 2010 р.
Суддя О. Я. Цветков