ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2007 Справа № 32/206-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Павловського П.П, Швеця В.В.
при секретарях судового засідання: Корх К.В, Ролдугіної Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Шевченко Г.В. представник, довіреність № б/н від 15.01.07;
від відповідача: Колповська М.Г. заступник нач. регіонального відділення, довіреність №36 від 16.04.07;
від відповідача: Бойко Г.С. юрисконсульт відділу, довіреність №25 від 12.03.07;
від третьої особи: Савченко Г.О. начальник юр.відділу, довіреність №24 від 22.06.07
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та державного підприємства “Укрриба” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007р. у справі №32/206-07
за позовом відкритого акціонерного товариства “Самарський рибгосп”, с.Олександрівка
до регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державне підприємство “Укрриба”, м.Київ
про зобов’язання укласти договір.
В С Т А Н О В И В:
В травні 2007р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулось ВАТ “Самарський рибгосп” з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області про зобов”язання останнього надати згоду на проведення експертної оцінки для встановлення вартості державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ “Самарський рибгосп” (ставки, насосні станції, дамба, шляхи по дамбі), з визначенням розмірів орендної плати за його користування; і про зобов”язання передати ставки та гідротехнічні споруди в оренду ВАТ “Самарський рибгосп”, уклавши з останнім договір оренди.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007р. у справі №32/206-07 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та припинити провадження по справі.
До Дніпропетровського апеляційного господарського суду від третьої особи також надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду від 26.07.2007р., в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
У запереченні на апеляційні скарги відповідача і третьої особи, позивач вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити без задоволення апеляційні скарги та залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007р.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши дотримання господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню в частині скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007р., а апеляційна скарга третьої особи підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/13-ПП від 16.08.1999р. було затверджено план приватизації державного майна Самарського державного виробничого сільськогосподарсько - рибоводного підприємства. (а.с.21-30, том 1)
В результаті реалізації цього плану, здійснилась приватизація майна Самарського державного виробничого сількогосподарсько - рибоводного підприємства, розташованого в лівобережній частині селища Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області площею 1165,0 га, шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство “Самарський рибгосп”, засновником останнього виступило регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
В плані приватизації було зазначено перелік водогосподарських об”єктів, які не підлягають приватизації: вирощувальні ставки, нагульні ставки, насосні станції, водовипускний канал, шляхи по дамбам, ремонтно-маточний ставок, водопостачальний ставок, роздільна дамба, цегляна насосна станція. Вказані об”єкти залишились в державній власності та утримувались на балансі та за рахунок підприємства і не підлягали відчуженню без рішення органу, уповноваженого управляти державним майном. Відповідальність за зберігання цього майна було покладено на керівництво підприємства. (а.с.25-26, том 1)
01.04.2001р. між ВАТ “Самарський рибгосп” та РВФДМУ у Дніпропетровській області було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності: майно, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ “Самарський рибгосп” після приватизації частини майнового комплексу по вирощуванню та розведенню риби, строком на один рік до 01.04.2002р. (а.с.31-33, том 1) Об”єкти державного нерухомого майна були передані в оренду актом приймання-передачі (а.с.34-35, том.1)
Відповідно до підпункту 1.9.18 пункту 1.9 частини 1 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19 грудня 1995 року N 252 , гідротехнічні споруди –це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруди.
Спільним наказом №126/752 від 06.05.2003р. ФДМ України та Міністерства аграрної політики України було передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ “Самарський рибгосп” після приватизації частини майнового комплексу, створеного в процесі приватизації на базі Самарського державного виробничого сількогосподарсько - рибоводного підприємства та не підлягає приватизації) на баланс ДП “Укрриба”.(а.с.134-138, том 1)
Наказом державного департаменту рибного господарства №200 від 29.07.2003р. затверджено акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ “Самарський рибгосп”, на баланс ДП “Укрриба” та закріплено зазначене в акті майно за останнім на праві повного господарського відання.(а.с.40, том 1)
В зв”язку зі зміною власника вищезазначеного майна, 08.12.2003р. позивач звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору оренди №12/495-АД від 01.04.2001р. В результаті даного звернення 15.12.2003р. сторони договору, за спільною згодою, розірвали договір оренди №12/495-АД від 01.04.2001р. нерухомого майна, що належить до державної власності. (а.с.36, 37, 107, том 1)
Після розірвання зазначеного договору оренди ВАТ “Самарський рибгосп” неодноразово звертався до РВФДМУ у Дніпропетровській області з заявою укласти новий договір оренди спірного майна для використання цих гідроспоруд для розведення та вирощування риби, але натомість отримував відмову в укладенні такого договору. Відмова мотивована тим, що гідротехнічні споруди, які не увійшли до статутного фонду ВАТ “Самарський рибгосп” в процесі приватизації мають захисний та загальнодержавний характер, тому регіональне відділення не має можливості укласти договір оренди на дані об”єкти ні з позивачем, ні з будь-якою іншою особою. (а.с.41, 43, 52, том 1)
На думку апеляційного суду, така відмова обґрунтована, оскільки згідно абзацу 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено об”єкти оренди, які є майном, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації; частина 2 зазначеної статті Закону визнає, що не можуть бути об'єктами оренди: об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна"
Частиною 2 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” визначено, зокрема, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
Абзацом 19 пункту “г” частини 2 статті 5 Закону встановлено, що загальнодержавне значення мають, зокрема: гідротехнічні захисні споруди.
На підставі зазначеного пункту “г” спільним інструктивним листом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України №37-30-7/11928 від 08.08.2005р. більш детально визначено які саме гідротехнічні захисні споруди не підлягають приватизації, які перебувають на балансі підприємств, зокрема: земельні дамби, водопостачальні канали, споруди та канали (водовипуски), насосні станції.
З інвентаризаційного опису гідротехнічних споруд від 31.10.2003р. вбачається, що до об»єктів спірних гідротехнічних споруд відносяться, зокрема: шляхи по дамбам, вирощувальні ставки, водопостачальний ставок, водовипускний канал, нагульні ставки, насосні станції, ремонтно-маточний ставок, роздільна дамба, цегляна насосна станція, зимувальні та інше. (а.с.108-111, том 1)
Крім того, згідно спільного інструктивного листа Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України № 10-21-12089/37-30-7/11928 від 08.08.2005 року, на який посилаються в апеляційних скаргах відповідач та третя особа, вказано, що гідротехнічні захисні споруди, що є на балансі підприємств, не підлягають приватизації та надано перелік гідротехнічних споруд, які мають захисний характер. Питання віднесення гідротехнічних споруд до таких, що виконують функції захисного характеру вирішуються комісією з приватизації за пропозицією представника міністерства та в подальшому узгоджується з цим державним органом при погодженні умов приватизації підприємств з Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 року №803. (а.с.141, том 1)
Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/13-ПП від 16.08.1999р. було затверджено план приватизації державного майна Самарського державного виробничого сільськогосподарсько - рибоводного підприємства та вирішено питання належності спірних гідроспоруд до таких, що виконують захисну функцію. У зв”язку з чим гідроспоруди, що виконують захисну функцію, не можуть бути об’єктами оренди.
Крім того, згідно експертного висновку Національного університету водного господарства та природокористування №931 від 27.09.2007р. насосні станції ВАТ “Самарський рибгосп”, які не увійшли до статутного фонду, передані на баланс ДП “Укрриба”, як гідротехнічні споруди (згідно акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ “Самарський рибгосп” затвердженого головою Державного департаменту рибного господарства від 26.06.2003р.) (а.с.56, том 2).
Також, статтею 5 Водного кодексу України визначено, що до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: поверхневі води (до яких стаття 3 Кодексу відносить, зокрема, ставки і канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.
Гідротехнічні споруди ВАТ “Самарський рибгосп” знаходяться в руслі річки Самара, яка розташована на території більш ніж однієї області. Цей факт є загальновідомим, і відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказуванню. Отже, гідротехнічні споруди підпадають під категорію загальнодержавного значення і не були включені до об’єктів приватизації під час проведення приватизації ВАТ “Самарський рибгосп”. Ця обставина підтверджується планом приватизації Самарського державного виробничого сільськогосподарського підприємства (а.с.21-30, том 1), спільним інструктивним листом Фону державного майна та Міністерства аграрної політики України №11166 від 15.08.2005р. (а.с. 141, том 1), інструктивним листом від 16.10.1998р. (а.с.142, том 1).
Таким чином, спірні об”єкти відносяться до захисних гідротехнічних споруд та мають загальнодержавне значення, тому відповідно до вищезазначеного законодавства вони не підлягають передачі в оренду.
Оскільки суд не знаходить підстав зобов”язати відповідача укласти договір оренди, то відповідно немає і підстав для задоволення вимог позивача про зобов”язання відповідача надати згоду на експертну оцінку майна.
Вимога відповідача про припинення провадження по справі не підлягає задоволенню, оскільки стаття 80 Господарського процесуального кодексу надає вичерпний перелік підстав, за яких можливе припинення провадження по справі. Зокрема пункт 2 частини 1 згаданої статті передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Посилання відповідача на те, що господарський суд Дніпропетровської області вже вирішував такий самий спір між тими ж сторонами про той самий предмет та з тих же підстав не може бути прийнятий до уваги в зв”язку з тим, що справи, які розглядалися господарським судом Дніпропетровської області, були між ВАТ “Самарський рибгосп” та ПП Байбак про визнання недійсними договорів збереження та управління, укладених між ДП “Укрриба” та ПП Байбаком, тому вони не містять тих самих сторін, предмет спору та підстави, які розглядаються в даному спорі.
Задовольняючи апеляційні скарги, суд бере до уваги і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2006р. по справі №8/16, якою ВАТ “Самарський рибгосп” вже було відмовлено в позові до РВФДМУ у Дніпропетровській області та до “Укрриба” про зобов”язання укласти договір оренди.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення повинно бути скасовано на підставі пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007р. у справі №32/206-07 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу державного підприємства “Укрриба” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007р. у справі №32/206-07 - задовольнити в повному обсязі.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007р. у справі №32/206-07 –скасувати.
В позові відкритому акціонерному товариству “Самарський рибгосп” відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.П.Неклеса
Суддя П.П.Павловський
Суддя В.В.Швець