ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2007 Справа № 32/262-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменко І.М. –доповідач
суддів: Білецької Л.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Марченко М.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Адрущенко Владислав Олександрович адвокат, довіреність №28 від 06.09.06;
від відповідача: Ільїн Артем Михайлович предствник, довіреність №34 від 17.10.07;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007 року у справі № 32/262-07
за позовом приватного науково-виробничого підприємства „Енергія”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 77 936,86 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.07р. у справі № 32/262-07 (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач доказів належного виконання договору не надав.
Не погодившись з рішенням господарського суду від 09.08.07р., відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення частково, в позові відмовити частково в частині нарахування пені та штрафу, посилаючись на те, що неможливо визначити за який період здійснено розрахунок штрафних санкцій та 3% річних, тобто неможливо визначити початок та кінець перебігу строку за який нараховувалися штрафні санкції позивачем та за який період оскаржуваним рішенням були стягнуті відповідні суми.
Позивач витребуваний судом відзив на апеляційну скаргу не надав.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 16.02.06 р. між Приватним науково - виробничим підприємством “Енергія”( підрядник ) та Відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів”( замовник ) укладено договір підряду № 2 ,відповідно до умов якого позивач на замовлення відповідача виконав капітальний ремонт 81,25 п.м. підкранового шляху мостового крану та ремонт бетонних конструкцій естакади крану на загальну суму 117 288 ,00 грн. ( що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем ) . Але відповідач в порушення умов договору оплатив виконані позивачем роботи лише частково –в сумі 48 301,32 грн.
До матеріалів справи додано розрахунок позовних вимог , акт звірки розрахунків від 31.12.06 р. ( підписаного без зауважень відповідачем ) та відповіді на претензію від 03.07.07 р. , з яких видно, що заборгованість відповідача за цим договором складає 68 986,68 грн.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ст.837 ЦК України ) . Згідно з приписами ст.625 цього Кодексу : боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначене , колегія суддів вважає, що позивач правильно нарахував відповідачу, а суд першої інстанції правильно задовольнив цю вимогу - 7 570,46 грн. –пені та 1 379,72 грн. - 3 % річних.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання своїх обов’язків за вищезазначеним договором підряду відповідачем, та до суду апеляційної інстанції зазначені докази не надані. В зв’язку з цим не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи, викладені в апеляційній скарзі.
За таких обставин судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.07р. у справі № 32/262-07 –залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів”, м. Дніпропетровськ –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.М. Лисенко
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО
Помічник судді К.С. Лукінова