Справа № 2а-2648/10/1203
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.10.2010 року Артемівський районний суд міста Луганська в складі :
головуючого судді Зінченко Т.О.
при секретарі Василенко Н.С.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Луганська адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4-го взводу УДАЇ УМВС України в м. Луганську ОСОБА_2, третя особа УДАЇ УМВС України в Луганській області, про визнання дій неправомірними, скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
08.07.2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по складенню протоколу серії ВВ № 296317 про адмінправопорушення та скасувати постанову серії ВВ № 334754 від 29.06.2010р. про адміністративне правопорушення у відношенні нього за ст.. 122 ч. 2 КУпАП, мотивуючи тим, що у зазначеній постанові та в протоколі про адмінправопорушення відповідачем було вказано, що він (позивач) перед тим, як виїжджати на перехрестя вулиць Оборонна та Краснодонська, побачивши мигання жовтого кольору світлофору, що вказує на несправність світлофору, та зобов’язує водія користуватися в даному випадку правилами проїзду нерегульованого світлофору, тому він (позивач) виїхавши на центр перехрестя, зупинився і пропустив транспортний засіб , що рухався справа від нього. Коли він (позивач) зупинив автомобіль в центрі перехрестя, пропускаючи інший транспортний засіб, то несподіванно перед ним на перехрестя вийшов регулювальник ДАІ і подав сигнал про необхідність зупинки, але, враховуючи те, що він (позивач) вже був на перехресті і, таким чином, незалежно від нього, склалась ситуація, яка б загрожувала безпеці дорожнього руху та перешкоджала руху на перехресті, то він (позивач) у відповідності до п. 16.5 Правил дорожнього руху ( далі ПДД) з метою звільнення перехрестя і, приймаючи до уваги, що своїми діями не завдасть перешкод іншим водіям, він (позивач) здійснив поворот наліво, виїхавши на вул. Оборонна, де його й зупинив інспектор.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та підтвердивши вищевикладене.
Відповідач в судове засідання не зявився, про час, місце та наслідки розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник третьої особи просив справу розглянути за його відсутності, надав письмові заперечення, з яких вбачається, що відповідач діяв правомірно в межах своїх повноважень, зафіксувавши порушення позивача в постанові та протоколі про адмінправопорушення; останній, сам по собі, є належним доказом у даній справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного:
29.06.2010 року о 10.50 год. в м. Луганську на перехресті вулиць Оборонна і Краснодонська, відповідачем був складений протокол серії ВВ № 296317 відносно позивача за ст. 122 ч. 2 КУпАП, в якому вказано, що позивач, керуючи транспортним засобом марки Опель Астра, держзнак НОМЕР_1, який належить ВАТ АКБ "Капітал", на заборонений сигнал регулювальника при дозволеному напрямку руху - прямо і праворуч, проїхав ліворуч, чим порушив п. 8.8а ПДР. Позивач у вказаному протоколі розписався, письмово пояснивши по суті, що проїхав на заборонений сигнал регулювальника, т.я. бажав звільнити перехрестя.
Постановою відповідача від 29.06.2010 серії ВВ № 334754 , позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 14-1 ч. 1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото - і кінозйомки притягуються власники транспортних засобів.
В якості доказу в протоколі вказаний відеозапис, зроблений відеокамерою. Згідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", та відповіді ДП "Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" Держспоживстандарту України на запит, дана відеозаписувальна аппаратура з живленням від батарей або автомобільних пристроїв, фототехніка не є засобами вимірювальної техніки і повірці не підлягає та не входить до "Переліку продукції, яка підлягає обовязковій сертифікації в Україні" технічний прилад (відеокамера) не потребує сертифікату, свідоцтва про повірку.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису, чітко вбачається, що позивач на регульованому перехресті, повертаючи ліворуч, проігнорував забороняючий рух ліворуч сигнал регулювальника, який дозволяв рух прямо і праворуч. Крім того, відеозапис повністю спростовує пояснення позивача з приводу того, що регулювальник з’явився на перехресті тільки тоді, коли позивач вже знаходився в центрі перехрестя.
Доводи позивача щодо нестворення ним під час маневру перешкод іншим водіям, а також щодо необхідності звільнення ним перехрестя через можливість створення на ньому небезпечної для руху дорожньої ситуації, судом не приймаються, адже, невиконання вимог п. 8.8а ПДР, затверджених Постановою КМУ № 1306 , а саме: на регульованому регулювальником перехресті , водій повинен керуватися його сигналами. Як видно з відеозапису, регулювальник знаходився на перехресті й до того, як позивач на нього в’їхав, т.б. останній повинен був керуватися сигналами регулювальника ще до в’їзду на перехрестя.
Позивач був ознайомлений з протоколом, в якому розписався та надав письмові пояснення; при накладенні штрафу відповідачем з'ясовано, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення; останній винен в його скоєнні, та підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень,дій чи бездіяльності органів державної влади,органів місцевого самоврядування,посадових і службових осіб. Ст. 289 КУпАП передбачає, що скаргу на постанову про адмінправопорушення може бути подано протягом десятиденного строку з дня винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи може бути поновлено.
Постанова про адмінправопорушення від 29.06.2010р., позивач 08.07.2010р. звернувся до суду, т.б. в межах встановленого строку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова відповідачем була складена в передбаченому порядку, у відповідності до чинного законодавства та в межах повноважень.
Дії відповідача по складенню протоколу про адміністративне правопорушення відноситься до компетенції інспекторів ДПС, а такий протокол, взагалі не може бути оскаржений у порядку адміністративного судочинства, оскільки є доказом в цій справі, т.я. не породжує сам по собі ніяких обов'язків для позивача. Розглядом даного протоколу займаються відповідні компетентні органи, які розглядають справу про накладення адміністративної відповідальності.
Підстав для задоволення позову немає.
На підставі викладеного,керуючись Правилами дорожнього руху України, ст. 55 Конституції України, ст.ст. 213, 222, 252, 251, 254, 255, 256, 276 283, 289 КУпАП, ст.ст. 70,71,86,159,160,162,167, КАС України,-
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4-го взводу УДАЇ УМВС України в м. Луганську ОСОБА_2, третя особа УДАЇ УМВС України в Луганській області, про визнання дій неправомірними, скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постанова не оскаржується.
Суддя: Т.О.Зінченко