Р І Ш Е Н Н Я  

                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

     17.11.2010 року                          Старосамбірський  

                 районний суд Львівської області

у складі: головуючої – судді Лойзик М.В.

                       при секретарі Бебич Г.Р.

                       з участю прокурора Денис Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Сам-бір справу № 2-408/10 за позовом Прокурора Старосамбірського району в інтересах держави в особі Великосушицької сільської ради Старосамбірського району, третя особа - Старосамбірське ДЛГП „Галсільліс” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,  

                       В С Т А Н О В И В:  

      07.07.2010 року прокурор звернувся до суду із цим позовом  посилаючись на те, що ОСОБА_1 у квадраті 21 виділу 15 Хирівського лісництва ДЛГП „Галсільліс”, не маючи лісорубочного квитка чи іншого спеціального дозволу, вчинив самовільну рубку 4 дерев породи ялиця, заподіявши навколишньому середовищу та державі матеріальну шкоду на 24360.02 гривні, що підтверджується протоколом про адміністративне порушення вимог лісового законодавства № 4/1 від 19.03.2010 року, тому повинен відшкоду-вати спірну суму.

      Відповідно до ст.7 Лісового кодексу України ліси в Україні є об’єктами права власності українського народу і від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених  Конституцією України, а сільські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади, здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, отже шкоду, заподіяну лісовому господарству слід відшкодовувати відповідній сільраді, а в даному випадку – Великосушицькій, на території якої знаходиться 21 квадрат Хирівського лісництва.

     У судовому засіданні прокурор та представник ДЛГП „Галсіль-ліс” Кокоць С.В. позов підтримали.

     Представник Великосушицької сільської ради Гермак Н.М. ви-могу про стягнення із ОСОБА_1 відшкодування заподіяної самовільною рубкою деревини шкоди підтримала, але просила змен-шити розмір стягнень, оскільки відповідач малозабезпечений, хво-ріє і при цьому утримує троє дітей.

     Відповідач ОСОБА_1 визнав факт заготовки і виве-зення з лісу 18.03.2010 року деревини, однак твердив, що заго-товляв тільки дрова породи ясень. Просив зменшити йому розмір стягнення, оскільки його сім’я внаслідок безробіття перебуває у тяжкому матеріальному становищі, сам він хворіє, весною переніс операцію, тому спірна сума для нього є не підйомною.

     Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних  міркувань:

     Дослідженими в судовому засіданні доказами - протоколом про адміністративне порушення вимог лісового законодавства № 4/1 від 19.03.2010 року, постановою від 19.03.2010 року про накладення адміністративного стягнення, відомістю нарахування суми збитків,  поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтверджений факт вчинення ОСОБА_1 19.03.2010 року самовільної рубки дерев породи ялиця  у квадраті 21 Хирівського лісництва ДЛГП „Галсільліс” – село Велика Сушиця Старосамбірського району Львівської області, чим навколишньому середовищу та інтересам держави заподіяна шкода на суму 24360.02 гривні.

      Постанову про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1. не оскаржував.  

     У відповідності з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, за-вдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

     Отже ОСОБА_1 зобов’язаний відшкодувати заподіяну самовільною рубкою деревини шкоду Великосушицькій сільській раді

     Проте, із довідки про склад сім’ї № 974 від 27.09.2010 ро-ку, акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї ОСОБА_1, складеного комісією Великосушицької сільської ради, та долучених до справи документів вбачається, що сім’я відповідача перебуває у важкому матеріальному становищі, оскіль-ки дорослі члени родини безробітні; на утриманні відповідача двоє неповнолітніх дітей, а сам він тривалий час знаходився на лікуванні.

     У відповідності із ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завда-но вчиненням злочину.

     За наведених обставин підставним слід вважати зменшення ро-зміру відшкодування заподіяної ОСОБА_1 шкоди до 4 000 гривень.

     А тому, керуючись ст.10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.121 Конституції України, ст.46 Закону України „Про охорону  

навколишнього природного середовища”, ст.105 Лісового Кодексу, ст.1166, ч.4 ст. 1193 ЦК України, суд  

                        В И Р І Ш И В:  

     Позов задовольнити частково.

     Стягнути із ОСОБА_1, прожи-ваючого у селі Велика Сушиця Старосамбірського району Львівської області, в користь держави в особі Великосушицької сільської ради Старосамбірського району, р/р 33116331700589, код ЗКПО 24062100, банк УДК у Львівській області, МФО 825014, на відшкодування шкоди – 4000 (чотири) тисячі гривень, а в решті вимог – відмовити.      

    Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

     Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд на протязі 10 днів з часу його проголошення.

     Суддя