КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.11.2010                                                                                           № 05-5-38/11192

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря судового засідання:            

 представників сторін:

 позивача: Стець К.І. (дов. від 01.11.10 б/н);

 відповідача: Царенко О.В. (дов. від 21.04.10 № 07/01-42/871),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації апарату Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.09.2010

 у справі № 05-5-38/11192 ( .....)

 за позовом                               Первинної профспілкової організації апарату Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

 до                                                   Федерації професійних спілок України

 про                                                   визнання недійсними рішень

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва.

ВСТАНОВИВ:

Первинна профспілкова організація апарату Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Федерації професійних спілок України (далі-відповідач) про визнання недійсними рішень Президії ФПУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.10 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Скарга мотивована тим, що при винесенні ухвали судом першої інстанції не взято до уваги відсутність у позивача відомостей щодо кількості виданих Харою В.Г. за час перебування на посаді Голови Федерації професійних спілок України рішень Президії ФПУ, після витребування яких судом  позивач мав право уточнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу без змін, а скаргу без задоволення.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.10 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

          Повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що позивачем порушено правила об’єднання позовних вимог, оскільки в позовній заяві об’єднана велика кількість невизначених вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об’єднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору (п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України).

Як вбачається з копії позовної заяви Первинної профспілкової організації апарату Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 13.09.10 та доданих до неї матеріалів, позивач звернувся до суду з  позовом про визнання недійсними всіх рішень, прийнятих Президією Федерації професійних спілок України за період з 20.11.08 по 07.09.10, які підписані їх головою Харою В.Г.; які проводились під головуванням голови ФПСУ Хари В.Г.; які були скликані головою ФПСУ Харою ВГ.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Позивач у поданій позовній заяві повинен був зазначити зміст позовних вимог, зокрема, назву, номер, дату прийняття спірних рішень, найменування осіб, яких вони стосуються (ст. 54 ГПК України).

Натомість, позивач, не вказуючи змісту позовних вимог, зокрема конкретних рішень, просив суд визнати недійсними всі рішення, які було прийнято відповідачем за два останні роки його діяльності. Вирішення цього спору призведе до об’єднання в одне провадження чисельної кількості вимог, залучення великої кількості третіх осіб, яких стосуються спірні рішення, що перешкоджатиме з’ясуванню прав та взаємовідносин сторон та  суттєво утруднить вирішення спору.

При цьому, на думку колегії суду, навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття позову до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем при подачі позовної заяви порушено правила об’єднання вимог.

Крім того, суд зазначає, що статтею 43-1 ГПК України передбачено, що особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.  

Враховуючи викладене вище, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України є обґрунтованим.

За таких умов ухвала Господарського суду міста Києва від 20.09.10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам  та матеріалам справи, доводи апеляційної скарги не є підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 63, 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.10 у справі №05-5-38/11192 залишити без змін, а апеляційну скаргу –  без задоволення.

2. Матеріали справи №05-5-38/11192 повернути до Господарського суду міста Києва.   

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 18.11.10 (відправлено)