КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2010 № 43/171
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
позивача: Мягченко М.Ю., довіреність б/н від 27.09.2010;
відповідача: Бігун О.І., довіреність № 01/222-303 від 01.07.2010;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ніка"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2010
у справі № 43/171 ( .....)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ніка"
до Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"
про стягнення 9023,94 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Альфа - Гарант» про стягнення 9023,94 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2010 у справі № 43/171 в позові відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ніка» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що Господарським судом міста Києва порушено, неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, а також неповно з’ясовано обставини справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 43/171. Розгляд скарги призначений на 08.11.2010 о 12:10.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.10.10 № 01-23/1/6 у справі № 43/171 у зв’язку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Буравльова С.І.
08.11.2010 представником відповідача для долучення до матеріалів справи було надано письмові пояснення по справі де просив рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2010 у справі № 43/171 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ніка» - без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
15.01.2007 між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова Компанія “Альфа Гарант” та Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Ніка” був укладений Договір перестрахування (надалі - Договір).
Предметом Договору були основоположні та загальні умови перестрахування та ретроцессії ризиків, що взаємно передавались та приймались сторонами на факультативній основі, а також взаємні права та обов'язки сторін, пов'язані з передачею та прийняттям ризиків у перестрахування чи ретроцессію.
Згідно з п. 1.7 Договору відповідач та позивач укладають договори перестрахування (у формі Ковер-нот) по кожному ризику окремо. Всі договори перестрахування стають невід'ємною частиною даного договору (п. 13.1 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що Договір містить Додатки (додатки № 1 та № 2), де зазначається список осіб, які уповноважені підписувати Договори перестрахування.
Відповідно до п.13.1 Договору перестрахування був підписаний і вступив в силу Ковер-Нот № ПТР/08-391 від 01.08.2008.
Ковер-Нот № ПТР/08-391 від 01.08.2008 передбачав умови перестрахування автотранспортного засобу - MERSEDES BENS E 350 4M, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, власник ОСОБА_1, рік випуску 2006 (далі - MERSEDES BENS E 350 4M).
Перестраховиком за Ковер-Нотом № ПТР/08-391 від 01.08.2008 була ТДВ СК “Альфа-Гарант”, якій відповідно до п.13 даного Ковер-Ноту було передало у перестрахування суму розміром 95000,00 грн.
Страхова сума по страхуванню автотранспортного засобу MERSEDES BENS E 350 4M становила 315250,00 грн. відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту (каско) № ТР-08-105 від 01.08.2008 р. укладеного між ОСОБА_1 та Позивачем.
Перестраховиком за Ковер-Нотом № ПТР/08-391 від 01.08.2008 був відповідач, якому відповідно до п.13 даного Ковер-Ноту було передано у перестрахування суму розміром 95000,00 грн. (це 30,13 % від суми страхування, що становить 315250,00 грн.).
22.02.2009 стався страховий випадок (ДТП), що підпадав під перестрахувальний захист Відповідача згідно з умовами Договору перестрахування та Ковер-Ноту № ПТР/08-391 від 01.08.2008.
Згідно з п. 3.1.6 Договору Перестрахувальник зобов’язаний письмово сповістити Перестраховика про настання випадку, що може бути визнаний страховиком по перестрахованому ризику, протягом 5 (п’яти) робочих днів із моменту одержання інформації про настання такого випадку.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, 14.07.2009 (вих. №24/07-09) позивач направив повідомлення з пакетом документів, відповідно до п.7.2 Договору по страховому випадку (ДТП) що мав місце 22.02.2009, який Відповідач отримав 20.07.2009.
Тобто, в даному випадку Перестрахувальник звернувся з повідомленням про настання страхового випадку з простроченням на 82 дні.
Позивач заперечував стосовного того, що ним були порушені строки визначені п. 3.1.6 Договору, так-як ним було відправлено факс відповідачу яким нібито сповістив його про настання страхового випадку. На підтвердження направлення факсу відповідачу позивач надав як доказ копію сторінки з журналу факсових повідомлень. Але з копії сторінки з журналу факсових повідомлень не вбачається, що саме було направлено і кому, тому не може вважатись належним доказом.
Представник відповідача заперечив стосовно того, що позивачем було направлено факс саме відповідачу і отримання його останнім.
Крім того, за умовами Договору Перестрахувальник зобов’язаний запрошувати представників Перестраховика на огляди, експертизи та будь-які інші заходи, що мають на меті встановлення обставин випадку та розміру завданих збитків (п. 3.1.7 Договору).
З наданого позивачем огляду пошкодженого ТЗ (дефектна відомість) від 13.04.2009 слідує, що відповідач при огляді присутнім не був. Запрошення на огляд пошкодженого ТЗ датоване 23.02.2009 отримане відповідачем разом з пакетом документів про настання страхового випадку лише 20.07.2009.
У відповідності до п. 3.4.2 Договору Перестраховик має право відмовити у виплаті своєї частки страхового відшкодування або зменшити її (виконавши при цьому свої зобов’язання згідно п. 3.3.3 цього договору), якщо Перестрахувальник несвоєчасно сповістив Перестраховика про настання страхового випадку.
Відповідно до п. 7.2 Договору при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування і договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику частину страхового відшкодування, яка відповідає його частці (обсягу) відповідальності за Договором перестрахування протягом 10 (десяти) робочих днів після одержання від Перестрахувальника комплекту документів.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 21.07.2009 відповідач, у відповідь на лист № 24/07-09 від 14.07.2009 повідомив, що просить надіслати належним чином завірений та підписаний звіт № 3710 від 12.03.2009.
Вказаний лист був надісланий відповідачем 24.07.2009, що підтверджується реєстром відправки та фіскальним чеком за № 8587 від цієї ж дати.
Однак, позивач на вказаний лист відповіді не надав.
Згідно з п. 3.3.3 Договору, за умовами якого у випадку прийняття Перестраховиком рішення про відмову в виплаті (зменшення розміру виплати) своєї частки відшкодування – письмово повідомити Перестрахувальника про таку відмову (зменшення), вказавши обґрунтовані мотиви відмови (зменшення) в термін, передбачений цим договором.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки відповідач не прийняв рішення про відмову у виплаті частки страхового відшкодування, то фактично надав згоду на визнання страхового випадку.
Проте, з такою позицією позивача, колегія суддів погодитися не може, оскільки порушення договірних зобов’язань з боку Перестрахувальника потягло порушення Перестраховиком умов Договору щодо прийняття рішення про відмову у виплаті частки страхового відшкодування.
Отже, несвоєчасне повідомлення про страховий випадок Перестраховика мало наслідком не прийняття рішення про відмову чи згоди по виплаті частки страхового відшкодування.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи позивча, викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконної відмови судом першої інстанції у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов’язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До того ж згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2010 у справі № 43/171 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ніка» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 43/171 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
11.11.10 (відправлено)
- Номер:
- Опис: стягнення 9023,94 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 43/171
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Зеленін В.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.04.2010
- Дата етапу: 27.08.2010