Справа № 2а-930/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        21 вересня 2010 року               Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Мороз В.П.

                          при секретарі - Соболевої Н.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ для обслуговування м. Дніпропетровська, ст. інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження УДАІ ст. лейтенант міліції Цапко Андрія Андрійовича про визнання дій протиправними та про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В позовній заяві позивачка та у судовому засідання її представник посилались на те, що позивачка отримала по пошті, в конверті копію постанови, серія АЕ № 185261 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої вона 13.05.2009р., керуючи автомобілем НОМЕР_1, на Кайдакському мосту в м. Дніпропетровську, рухалась зі швидкістю 97 км/год, тобто перевищила встановлену швидкість на 37 км/год, чим скоїла правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Візір» № 0812585. У зв’язку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі  300 грн. Позивачка просила поновити строк для подачі позову, скасувати постанову серії АЕ № 185261 по справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2009р. та провадження по справі закрити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки  суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач отримала по пошті, в конверті копію постанови, серія АЕ № 185261 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої вона 13.05.2009р., керуючи автомобілем НОМЕР_1, на Кайдакському мосту в м. Дніпропетровську, рухалась зі швидкістю 97 км/год, тобто перевищила встановлену швидкість на 37 км/год, чим скоїла правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Візір» № 0812585. У зв’язку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі  300 грн.  

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та  інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне  правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідач у судове засідання не з’явився, матеріали справи про адміністративне правопорушення для дослідження у судовому засіданні не надав, правомірність оскаржуваної постанови не доказував, суд на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України не вважає обґрунтованість зазначеної постанови про адміністративне правопорушення такою, що знайшла належне підтвердження, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивача  ОСОБА_1, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного штрафу; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; про закриття справи. В даному випадку суд не є органом, що виніс оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Строк позовної давності у спірних правовідносинах, суд вважає таким, що підлягає поновленню оскільки зазначені позивачем причини його пропуску, з урахуванням фактичних обставин справи.

Оскільки у справах даної категорії позивачі від судових витрат звільнені, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158 – 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:        

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Постанову серії АЕ № 185261 від 13.05.2009р. року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – скасувати.

   В решті позову – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

         Суддя:                                                                                                                   В.П. Мороз