Справа № 22ц-6994/10     Головуючий в суді І інстанції Кириченко В.І.

Категорія 01, 37     Доповідач в суді II інстанції Сліпченко О.І..

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого:  Сліпченка О.І.,

суддів: Корзаченко І.Ф., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Бистрій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_10, Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на житловий будинок в рівних частках з стягненням вартості частки в спадковому майні, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю ,-

Заслухавши   доповідь   судді   апеляційного   суду,   пояснення учасників процесу,   перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні  2009 року  ОСОБА_7 звернулась з позовом. Просила  визнати за нею право приватної власності на 1/3 частку житлового будинку та господарських споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_11, якому належало вказане майно згідно свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті  батька ОСОБА_12, так як вона прийняла спадщину як спадкоємець 1 черги за законом, а діти спадкодавця ОСОБА_8, ОСОБА_9 відмовились від спадщини на її користь і вона не може в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно яке не зареєстрував спадкодавець в БТІ.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись з зустрічним позовом в якому просили визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 09.01.1995 року про спадкування в рівних частках після смерті 26.06.1994 року ОСОБА_12 його дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 спірного житлового будинку, визнати за кожним право власності в рівних частках по 1/4 частці, з стягненням з них вартості частки в спадковому майні яка належить ОСОБА_10 і спадкоємцю ОСОБА_11 які є незначними і їх неможливо виділити в натурі, так як станом на 15 квітня 1991 року були членами колгоспного двору. Також вважали, що перебіг строку позовної давності слід рахувати з 18.03.2009 року. Також просили визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03 червня 2010 року позов ОСОБА_7 задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У апеляційній скарзі апелянти просять скасувати рішення та задоволити їх вимоги.

Апеляційна  скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 303 ЦПК України  при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі  ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи основний позов та відмовляючи в задоволені зустрічного, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не довели, що станом на 15 квітня 1991 року не менше З років підряд до цієї дати брали участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору і не втратили права на частку в майні бувшого колгоспного двору де головою був ОСОБА_12.

Та правильно вважав, що 09.01.1995 року  видане свідоцтво про право на спадщину за законом про спадкування в рівних частках по 1/3 частці після смерті 26.06.1994 року ОСОБА_12 його дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 спірного житлового будинку та господарських споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 є правомірним.

Крім того, правильно вважав, що оскільки ОСОБА_5 досяг повноліття                24.06.2002 року, а ОСОБА_6 досяг повноліття 02.05.2004 року. пропустили строк позовної давності визначений ст. 257 ч. І ЦК України та на підставі ст.267 ч.4 ЦК України  відмовив в цій частині у зустрічному позові вказаним особам.

Також суд першої інстанції на підставі ст.ст. 1261 ч 1, 1275 ч.2 ЦК України визнав за ОСОБА_7 право приватної власності на 1/3 частку спірного житлового в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 як за дружиною спадкодавця і спадкоємницею першої черги за законом яка прийняла спадщину протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, а діти спадкодавця протягом цього ж строку відмовились від спадщини на користь позивача, що підтверджується матеріалами спадкової справи та задоволив позов в цій частині.

З таким висновком погоджується і судова колегія.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують

При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У   Х   В   А   Л   И   Л   А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6   -  відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: