Справа № 22ц-6883/2010         Головуючий в суді І інстанції Журавський В.В.

Категорія 01,51         Доповідач у суді 2 інстанції    Сліпченко О.І.

 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Сліпченка О.І.,

суддів Корзаченко І.Ф., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Бистрій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання неправильним формулювання причини звільнення з роботи та зміни формулювання причини звільнення, -

Заслухавши   доповідь   судді   Апеляційного   суду,    перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В   С   Т   А   Н   О   В   И   Л   А:

У лютому .2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, який обґрунтовувала тим, що дії відповідача не відповідають чинному законодавству України, оскільки останній змінивши причину формулювання звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України на звільнення за прогул без поважних причин відповідно до вимог п.4 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2010 року в задоволені позову відмовлено .

У апеляційній скарзі апелянт просить вказане рішення суду скасувати в зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та задоволити вимоги.

Апеляційна скарга  не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно ст. 308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України  розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

 Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.    

Згідно зі  ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були  підстави для звільнення позивачки за п.4 ст.40 КЗпП України, за вчинення прогулу без поважних причин з 04 по 28 січня 2010 року з 9.00 по 18.00; 29 січня 2010 року з 9.00 до 17.00, відповідно до актів (а.с.20-39).

Доказів своєї відсутності на роботі з поважних причин позивачка не надала.

З таким висновком погоджується і судова колегія.

До доводів апелянта про те, що вона з 27.11.2009 року по 30.12.2009 року перебувала на лікарняному. 08.12.2009 року,  звернулася із заявою про звільнення за власним бажанням, тому вважала, що повинні були звільнити за власним бажанням з 24.12.2009 року, колегія суддів відноситься критично.

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2009 року відповідач отримав від позивачки заяву про звільнення за власним бажанням від 08.12.2009 року, в зв'язку з чим 18.12.2009 року їй було направлено лист з проханням надати пояснення щодо поважності причин відсутності на робочому місці. В телефонному режимі позивачка повідомила, що перебуває на лікарняному і вийде на роботу після його закриття, що підтвердили сторони в судовому засіданні. Після закінчення 14 денного строку з моменту отримання заяви позивачки про звільнення за власним бажанням, відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП України, останню відповідач правомірно не звільнив, оскільки після закінчення строку попередження про звільнення позивач не залишила роботи, так як перебувала на лікарняному, і не вимагала розірвання трудового договору, що передбачено ч.2 ст.38 КЗпП України.

Крім того, ОСОБА_3  не з’явилася після закінчення двотижневого строку до відповідача для отримання обхідного та передачі ввірених їй матеріальних цінностей, справ, електронних ключів.

До того ж, з дня подання заяви про звільнення за власним бажанням отримувала зарплату, відповідно до розрахункових листків за грудень 2009 року та січень 2010 року.

Інших доводів, які  спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.

При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У   Х   В   А   Л   И   Л   А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3   -  відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: