СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
01 листопада 2007 року | Справа № 2-15/5034-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача:Яшина Людмила Олександрівна, довіреність № 15 від 10.01.07;
відповідача: Задорожний Руслан Сергійович, довіреність № 308 від 29.12.06;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 09.08.2007 по справі № 2-15/5034-2007
за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Алупкінське шосе, 15, Гаспра, м. Ялта, 98663)
до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Комінтерна, 25, Київ 32, 01032)
в особі Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Кримському регіоні" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Набережна, 69, Сімферополь, 95000)
про скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
Відокремленим підрозділом „Держенергонагляд” у Кримському регіоні державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” 01.12.2006 прийнята Постанова № 122 кр про застосування штрафу у сумі 1700 грн. за порушення законодавства про електроенергетику, на підставі статті 27 Закону України „Про електроенергетику”, а саме: за ухилення від виконання приписів Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії № 61/59 від 20.12.2005.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2007 у справі № 2-15/5034-2007А (суддя І.А. Іщенко) у задоволенні позову про визнання нечинною вищеназваної постанови, позивачу відмовлено.
При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ухилявся від своєчасного виконання вимог, викладених у припису № 61/59 від 20.12.2005, що, на думку місцевого господарського суду, підтверджується актом перевірки № 56/16 від 20.10.2006.
Доводи позивача стосовно того, що ФНС (фікально-насосна станція), відносно якої здійснено припис №61/59 від 20.12.2005, не належить позивачу, визнані господарським судом безпідставними. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що факт використання ФНС позивачем підтверджується договором № 325 від 23.11.2004 (а.с. 81) на постачання електроенергії та додатком № 12 до даного договору.
Позивач оскаржує постанову господарського суду Автономної Республіки Крим у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, позивач запевняє, що ФНС не належить дочірньому підприємству „Санаторій Україна”, не знаходиться у нього на балансі, а розміщена на орендованій позивачем земельній ділянці. Окрім того, згідно доводів позивача, вимоги припису відповідача від 20.12.2005, позивачем виконані належним чином.
Відповідач апеляційну скаргу вважає безпідставною.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі статті 9 Закону України „Про електроенергетику”, відповідачем здійснено припис № 61/59 від 20.12.2005 про усунення порушень в електроенергетиці, який є обов’язковий для виконання.
За ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів у галузі електроспоживання суб’єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відмовляючи позивачу у позові, суд першої інстанції виходив із того, що на момент перевірки, а саме 20.10.2006, позивачем не були виконані у повному обсязі вимоги припису відповідача.
Доводи позивача про те, що вимоги припису ним виконані належним чином та у встановлені строки протирічать матеріалам справи.
Так, відповідно до пункту 1 припису, позивачу необхідно було у строк до 01.04.2006 скласти загальну схему електроспоживання по санаторію у цілому та по окремих участках за підписом відповідальної особи. Проте, така схема була надана лише 10.10.2006 (а.с. 35).
Не надані позивачем також доводи своєчасного виконання робіт по ФНС, передбачених пунктами 2-7 припису №61/59 від 20.12.2005, що знайшло своє відображення також у постанові суду першої інстанції.
Доводи позивача про те, що ФНС не належить йому на правах власності, не можуть бути підставою для задоволення позову та визнання нечинною Постанови відповідача № 122 кр від 01.12.2006, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, позивач є користувачем електроенергії, у тому числі по ФНС, на підставі договору № 325 від 28.11.2004, укладеного між ним та Відкритим акціонерним товариством „Крименерго”.
За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2007 у справі № 2-15/5034-2007А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді