ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 р. м.Вінниця Справа № 2-а-4229/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю:
представників позивача : Бузько Алли Ігорівни, Черненко Світлани Михайлівни
представника відповідача : Коломієць Ірини Михайлівни
свідка: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Дім Медицини"
до: Державної податкової інспекції у місті Вінниці
про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008232340 від 13 жовтня 2010 року
В С Т А Н О В И В :
Заявлено позов Товариства з обмежено відповідальністю «Український Дім Медицини»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позов мотивований, зокрема, наступним.
7 жовтня 2010 року податковими інспекторами проведено перевірку аптеки, що належить позивачеві, за результатом якої складено акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, а саме, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті (Х-звіті) реєстратора розрахункових операцій в розмірі 4699,79 грн.
За результатом проведеної перевірки та складеного акта, податковим органом прийнято рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23498,95 грн.
З таким рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, перевірка проведена з порушенням норм чинного законодавства.
По –перше, позивач не був попередньо повідомлений за 10 днів про час і день перевірки та йому не було надано копію наказу про проведення перевірки.
По-друге, дана перевірка була проведена вдруге за рік, що є порушенням визначеного порядку проведення перевірок.
По-третє, висновок про незабезпечення відповідності суми коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті х- звіті, не відповідає дійсності, оскільки під час проведення перевірки частина готівки була видана інкасатору. Зазначена обставина зафіксована у реєстраторі розрахункових операцій та КОРО. Проте, перевіряючими до уваги не була взята.
Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для задоволення позовних вимог та, відповідно скасування оскаржуваного рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, зокрема, пояснюючи, що перевірка позивача проведена, відповідно до плану, вперше; що повідомлення суб’єкта господарювання про проведення перевірок за 10 днів здійснюється тільки у випадку проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тоді як в даному випадку здійснювалась перевірка щодо дотримання Закону про РРО; зафіксовані в акті порушення мали місце під час проведення перевірки. В зв’язку з чим, підстави для задоволення позову відсутні.
За клопотанням представників сторін в судове засіданні було викликано свідків:
- ОСОБА_5 –завідуюча аптеки;
- ОСОБА_6 –фармацевт;
- ОСОБА_7 –інкасатор;
- ОСОБА_4
- ОСОБА_8 –гол.державний податковий ревізор-інспектор;
- ОСОБА_9 –ст. державний податковий ревізор-інспектор, які надали наступні пояснення.
ОСОБА_6 повідомила, що в день перевірки здійснювала продаж товару. Була черга., в кінці якої стояли два чоловіка. Коли черга до них дійшла вони здійснили закупівлю лікарського препарату, після чого пред’явили направлення на перевірку та посвідчення і сказали, щоб їм роздрукували Х-звіт, що і було зроблено. Потім свідок покликала завідуючу аптеки та повідомила їй про перевірку. Остання запропонувала зайти перевіряючим до кімнати та зареєструватись у журналі перевірок, що інспекторами і було здійснено.
В цей же час до аптеки зайшов інкасатор, який розписався в журналі та провів інкасацію, після чого фармацевт внесла зміни в РРО щодо службової видачі та зробила відповідний запис в КОРО. Після чого від завідуючої вийшли інспектори та здійснили перевірку готівкових коштів у касі. При цьому відмовились від роздрукування нового Х- звіту з іншими даними.
ОСОБА_5 повідомила, що в день перевірки її покликала фармацевт, яка і повідомила про перевіряючих та те, що роздруковано Х-звіт. ОСОБА_5 запропонувала перевіряючим зайти до неї та зареєструватись у журналі реєстрації перевірок. Після реєстрації інспектори провели перевірку готівкових коштів в касі, хоча їм і повідомлялось про проведення інкасації та було запропоновано роздрукувати Х-звіт ще раз.
ОСОБА_7 пояснив, що 7.10.2010 р. проводив інкасацію коштів в аптеці, відповідно до вимог Інструкції, а саме, зайшов до приміщення (в обідній час, приблизно о чотирнадцятій на початку п’ятнадцятої години), підійшов до фармацевта, отримав кошти, їх перерахував, фармацевт зробила службове внесення, інкасатор розписався в журналі та поїхав в банк.
ОСОБА_8 пояснив суду, що зайшов до аптеки разом з ОСОБА_9, з яким стали в чергу. Коли підійшла черга –зробили контрольну закупку товару, отримавши чек, надали направлення на перевірку та пред’явили посвідчення. Після чого фармацевту було запропоновано здійснити перерахунок готівкових коштів, що знаходились в касі та роздрукувати Х-звіт. Оскільки за результатом перерахунку коштів та наявного Х-звіту виявилась невідповідність суми, тому і було в подальшому складно акт, в якому і зафіксовано виявлене порушення. Даний свідок зазначив, що перерахунок коштів здійснювався фармацевтом в присутності ОСОБА_9, оскільки сам ОСОБА_8 здійснював реєстрацію в журналі у кімнаті завідуючої.
ОСОБА_9 суду пояснив, що в ході перевірки було здійснено покупку товару, після чого пред’явлено направлення на посвідчення. Потім ОСОБА_8 переглядав КОРО, а касир перераховувала кошти. Після зняття Х- звіту в касі виявилась невідповідність сум.
ОСОБА_4 повідомив суду про наступне.
7 жовтня 2010 р. прийшов до аптеки та став в чергу. Перед ним стояли два чоловіка. Після того як до них дійшла черга вони попросили касира роздрукувати чек та представились податковими інспекторами. Після чого касир покликала завідуючу аптекою, якій повідомила про проведення перевірки. Завідуюча запросила перевіряючи до себе в кабінет. Перевіряючи зайшли в кабінет завідуючої разом. В цей момент до аптеки зайшов молодий хлопець, який, як зрозумів свідок, був інкасатором, оскільки розписався у журналі, отримав гроші та вийшов з приміщення. Після чого, від завідуючої повернулись перевіряючі, які попросили касира перерахувати кошти в касі. Їм намагались пояснити про інкасацію. Свідок зазначив, що був присутній при вказаних подіях оскільки чекав на завідуючу щоб замовити ліки. Їй же і залишив свій номер телефону, для повідомлення про надходження ліків.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, вислухавши пояснення представників сторін та свідків, суд встановив наступне.
Відповідно до плану перевірок на жовтень місяць 2010 року та згідно з направленнями на проведення перевірки від 7.10.2010 року № 1589/23 та № 1590/23, 7 жовтня 2010 року проведено перевірку господарської одиниці «аптека», що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 59/2, з питань дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки, податковими інспекторами складений акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 7.10.2010 року (далі –акт перевірки), в якому зафіксовані виявлені порушення , а саме:
“Не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті (Х-звіт) реєстратора розрахункових операцій. Невідповідність склала 4699,79 грн.”.
В подальшому, Державною податковою інспекцією у м. Вінниця прийнято рішення № 0008232340 від 13.10.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23498,95 грн. за порушення ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Повноваження органів державної податкової служби України визначені в Законі України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до статті 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено ДПА України, державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
Органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому Законом порядку (пункт 2 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу»).
Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», саме у статті 16 передбачено лише один випадок проведення позапланової перевірки, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб які використовують спрощену систему оподаткування. Така перевірка може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
В інших випадках, згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у тому числі у відповідності зі статями 15, 16 цього закону, планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку передбаченому законодавством України.
У відповідності до положень статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках –за рішенням суду.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Аналогічні норми містяться й в Методичних рекомендаціях щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 р. (далі –Методичні рекомендації).
Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Методичних рекомендацій плановою виїзною вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу ДПС і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Підрозділи органів ДПС, які очолюють перевірки згідно з планом-графіком, направляють (із залишенням копії в органі ДПС) платнику податків письмове повідомлення про її проведення рекомендованим листом з відміткою про вручення (або надають під розписку платнику податків (посадовим особам платника податків)) не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку виїзної планової перевірки (зразок форми повідомлення наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).
З аналізу наведеного вбачається, що законодавець зобов’язує податковий орган направляти повідомлення про проведення планової перевірки за 10 днів тільки у випадку, коли здійснюється планова виїзною перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Тоді як у даному випадку здійснювалась перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, що не передбачає повідомлення про її проведення за 10 днів.
Разом з тим, взаємодія підрозділів органів ДПС при проведенні перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів та ліцензій, регулюється пунктом 3 Методичних рекомендацій.
Так, відповідно до пунктів 3.1-3.2 Методичних рекомендацій працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.
Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку у 2-х примірниках, яке реєструється в окремому Журналі обліку видачі направлень на перевірку.
Як вбачається, відповідно до плану проведення перевірок щодо дотримання Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та «Про державне регулювання виробництва, торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»на квітень 2010 року, державними податковими інспекторами в квітні 2010 року проведено перевірку господарської одиниці «аптечний кіоск»ТОВ «Український дім медицини», що знаходиться на вул.. Г.Сталінграда, пл. 1, тоді як перевірка, яка є предметом розгляду у даній справі, здійснена 7 жовтня 2010 р. у аптеці ТОВ «Український дім медицини», що знаходиться по вул.. Пирогова, 59, прим. 2.
Викладені обставини спростовують твердження позивача про те, що господарська одиниця –аптека, яка стала об’єктом перевірки у даній справі вже перевірялась в квітні 2010 року.
З аналізу наведеного вбачається, що неповідомлення про проведення перевірки за 10 днів та проведення перевірки аптеки вперше за 2010 рік, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій.
При розгляді питання стосовно виявленого перевіркою порушення, то суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Журналу реєстрації перевірок, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва 10.08.98 р. № 18, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 1998 р. за № 619/3059, перед початком перевірки представники контролюючого органу повинні обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис.
Однак, як встановлено в ході розгляду справи, податкові інспектори 7 жовтня 2010 року спочатку запропонували касиру роздрукувати та надати їм Х- звіт денний, що і було зроблено (перевіряючі отримали Х звіт денний (номер звіту 1103) роздрукований о 14:11:28 год. № 0054, згідно якого: сума продажу -2684,81 грн.; готівкою –2684,81 грн., службове внесення 4320,56 грн.; в сейфі -7005,37 грн.; знижка-61,07 грн.), і лише після цього, не проводячи перерахунок готівки в касі, зайшли в кабінет до завідуючої для здійснення відповідних записів у журналі реєстрації перевірок (а.с.10).
В цей час була проведена інкасація та з каси було здійснено службову видачу у сумі 4700 грн., що підтверджується службовим чеком від 7.10.10 р., виданого об 14:13:41 год. №0054, в якому зазначено: службова видача - 4700 грн., в сейфі –2305,37 грн. та показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_4
З наведеного вбачається, що представники контролюючого органу фактично приступили до перевірки до моменту реєстрації, при цьому, між отриманням Х - звіту денного та фактичним перерахуванням готівки в касі пройшов певний проміжок часу, в період якого проведена інкасація.
На думку суду, встановлення факту відповідності чи невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів яка зазначена в денному звіті слід розуміти як часове обмеження, одномоментність вчинення дій, констатація дії на даний час, оскільки законодавець не забороняє суб’єкту господарювання здійснювати свою господарську діяльність (наприклад, здійснювати продаж товару) в момент проведення перевірки, під час якої можуть здійснюватись розрахункові операції та, відповідно вноситись данні в РРО.
Отже зазначені вище дії податкових інспекторів вплинули на встановлення (виявлення) інспекторами самого порушення.
Разом з тим, судом не може бути взятий до уваги запис касира на Х - звіті денному про те, що готівка в касі склала 2305,58 грн., оскільки дані дії щодо запису здійснені після проведення перерахунку в касі, тобто після проведення інкасації, а не при видачі цього звіту.
В зв’язку з чим, покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до уваги судом не беруться, як такі що спростовані наявними в матеріалах доказами та показами інших свідків.
Слід також зауважити, що штрафні (фінансові) санкції, застосовані відповідачем до позивача, не визначені як податок або збір (обов’язковий платіж). Тому обов’язки суб’єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафу за порушення ним норм Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій не відноситься до категорії податкового зобов’язання або податкового боргу, а тому фінансові санкції за порушення вимог Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються як різновид адміністративно-господарських санкцій. Правовою підставою для такого висновку є стаття 238 Господарського кодексу України, яка передбачає, що санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.
При вирішенні питання про правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов’язань та встановлення в діях або бездіяльності суб’єкта господарювання складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.
Здійснення господарської діяльності, в тому рахунку проведення інкасації, під час проведення податковими інспекторами реєстрації у відповідному журналі, на думку суду, не може ставитись у провину позивачу, оскільки проведення операції щодо службової видачі через РРО, фіксування даного факту в КОРО вже є свідченням того, що позивачем вчинено всі дії передбачені чинним законодавством дії.
За сукупністю вищенаведених обставин, враховуючи, що факт порушення позивачем статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є недоведеним, а також те, що суд, при вирішені даної справи керується положеннями частини 3 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення податкового органу прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, необґрунтовано, не добросовісно, не на підставі, і не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008232340 від 13.10.10 р.
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українськи Дім Медицини" (вул.Пирогова, буд.59, прим.2, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 35297867) 3,40 судового збору (сплаченого згідно платіжного доручення №8637 від 20.10.2010р.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 22.11.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
17.11.2010