Справа №2а – 2768 \ 10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року м.Василівка
Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду в позовом до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, у якому зазначив, що він має статус дитини війни. Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується пенсія або щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30 % розміру мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач зазначену надбавку до пенсії нараховував в розмірі, меншому ніж передбачено законом. Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та невиплати пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у розмірах, менших, ніж це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 27.04.2010 по день розгляду справи суму пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період.
Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав 04.11.2010 року, подав у встановлений законом строк заперечення на позов.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.
При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФ в Василівському районі Запорізької області, отримує підвищення до пенсії як подружжя померлого інваліда війни, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Ч.2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» №497 від 11.04.2000 року пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджений указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України. При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФ в Василівському районі Запорізької області, отримує пенсію за віком та має правовий статус дитини війни, що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» /в редакції, що діяла до набрання сили Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року/ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, згідно п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 р. дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік. Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно п.41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» №835-VI від 26.12.2008 року дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2009 рік не зупинялася і зміни до зазначеної статті не вносилися.
З огляду на те, що п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", п.41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, відповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону; стаття 111, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") , у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру підвищення пенсії дитині війни за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та починаючи з 01.01.2009 року по день розгляду адміністративної справи слід керуватися ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. До основних прав і свобод громадянина ст.46 Конституції України зокрема відносить і право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.8 КАС України, суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права. Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковій мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 жовтня – 498,00 грн.
Також судом встановлено, що 01.01.2010 року позивачка звернулася з заявою до відповідача про виплату їй пенсії як дружині померлого інваліда Великої вітчизняної війни, на підставі якої було прийнято відповідачем розпорядження від 01,01.2010 року, відповідно до якого позивачу було призначено виплату підвищення до пенсії як подружжю померлого інваліда Великої вітчизняної війни.
Ч.2 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, відповідно до цього Закону та закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів. У зв’язку з чим позивач на теперішній час не має право на отримання підвищення до пенсії як дитина війни, оскільки отримує підвищення до пенсії як подружжя померлого інваліда Великої вітчизняної війни, тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року, Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» №835-VI від 26.12.2008 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» №497 від 11.04.2000 року, ст.ст. 11, 71, 94, 161-163, 167, 183-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання зробити перерахунок надбавки до пенсії – відмовити.
Постанова, прийнята в порядку скороченого провадження, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО