КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2929/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кам’янському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, –
В С Т А Н О В И Л А :
ДПІ у Кам’янському районі звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просила:
- стягнути до бюджету через ДПІ у Кам’янському районі заборгованість по штрафних санкціях за порушення порядку здійснення розрахункових операцій у сфері готів кого та безготівково обігу в сумі 4310,00 грн. з приватного підприємця ОСОБА_2.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що перевірку відповідача було проведено у повній відповідності до чинного законодавства та встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 травня 2010 року працівниками ДПА в Черкаській області, згідно з направлень від 11 травня 2010 року, проведено планову перевірку дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ФОП ОСОБА_2, за адресою вул. Леніна, 33А, м. Кам’янка, Черкаська обл.
За наслідками проведеної перевірки складено акт № 542/23/23/2551000230 від 12 травня 2010 року, яким встановлено порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000222308 від 21.05.2010 р. в розмірі 4310,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного податку, тому знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Як було вірно встановлено судом першої інстанції відповідачем відносно позивача у відповідності до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»було здійснено функцію контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) та вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно з ст. 16 вказаного Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Отже, підстави та порядок здійснення планової перевірки осіб, що використовують спрощену систему оподаткування врегульовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що позивачем в порушення вимог ч. 4 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не повідомлено відповдіача за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки про проведення такої перевірки з огляду на те, що статтею 111 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати саме податків та зборів (обов'язкових платежів) і у зв'язку з цим, ці норми не поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який регулює питання порядку проведення розрахунків і не відноситься до законодавства з питань оподаткування, про що обґрунтовано зазначає суд першої інстанції.
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, суб’єкти підприємницької діяльності - фізичні особи звільняються від обов’язку застосування РРО за певних умов, а саме: при наявності статусу суб’єкта малого підприємництва та за відсутності продажу підакцизних товарів.
Оскільки відповідач, серед іншого, здійснював продаж саме підакцизного товару, то він зобов’язаний був проводити розрахункові операції через РРО при реалізації підакцизних товарів.
Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що останній не застосовував РРО, оскільки здійснював розрахунки у безготівковій формі через установи банків з огляду на те, що товарні чеки (а.с. 8), надані відповідачем не мають необхідних банківських реквізитів для здійснення оплати покупцем за придбані товари, а саме: номер рахунку, МФО банку, що унеможливлює здійснення платежу за таким товарним чеком.
Також судом першої інстанції встановлено наявність на місці проведення розрахунків коштів в розмірі 862,00 грн., що також підтверджується актом перевірки та описом готівкових коштів, складеним власноручно продавцем магазину (а.с. 10).
Таким чином, з урахуванням положень п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач обґрунтовано та законно прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000222308 від 21.05.2010 р. в розмірі 4310,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук