Справа № 11-794 2006 року Головуючий в 1-й інстанції Мацюк Ю.І.
Категорія cm. 368 ч.З КК України Доповідач Суслов М.І.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
27 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого-судді Кульбаби В.М.,
Суддів Суслова М.І., Козачка СВ.,
з участю прокурора Підлісного О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в розгляді справи, і підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на постанову Славутського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року.
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення
за ст. 368 ч.З КК України
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Кірчик Шепетівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
та
за ст.ст. 27 ч.5, 368 ч.З КК України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженку та жительку АДРЕСА_2, українку, громадянку України, з середньою освітою, розлучену, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судиму,
направлено прокурору для проведення додаткового розслідування.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому апелянт посилається на її незаконність і безпідставність, вважаючи мотиви повернення передчасними. Зокрема, судом порушено вимоги ст. 281 КПК України, коли питання про повернення справи на додаткове розслідування на обговорення учасників судового розгляду не виносилось, також в постанові не наведено жодного аргументу про слідчі дії, які необхідно виконати для усунення неповноти досудового слідства та в чому ця неповнота полягає.
Підсудні ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в своїх апеляціях просить постанову суду скасувати, а справу стосовно них закрити за відсутністю в їх діях складу злочину на підставі п.2 ч.І ст. 6 КПК України. При цьому ОСОБА_1. вважає, що у суду були достатні підстави для винесення виправдовувального вироку, основні з яких той досить повно і правильно виклав у постанові про направлення справи на додаткове розслідування.
2
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку доводів апеляції, підсудних ОСОБА_1. і ОСОБА_2. на їх заперечення , перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати
знаходить:
апеляції прокурора, що підлягає до задоволення, а підсудних - частковому задоволенню.
Висновки судді місцевого суду, викладенні в постанові про направлення справи на додаткове розслідування, мотивовані тим, що досудове слідство проведено неправильно, неповно та однобічно, цю неповному неможливо усунути в судовому засіданні, а ті порушення кримінально-процесуального законодавства, які допустили органи досудового слідства, не дають обгрунтованих підстав для винесення законного рішення.
Зокрема:
- не досліджені обставини і події, а також винні діяння ОСОБА_1., які повинні були бути при отриманні ним хабара, з використанням наданих йому владних повноважень;
· формулювання обвинувачення ОСОБА_2. не містить чітких і конкретних правових визначень самого сприяння в одержанні хабара;
· які конкретні дії ОСОБА_1. у 1999 році являлися втручанням у підприємницьку діяльність потерпілої ОСОБА_3. і носили характер прискіпування, коли, стосовно кого і яких представників він направляв для проведення неодноразових перевірок її підприємницької діяльності;
- не конкретизовано в обвинуваченні факт звернень ОСОБА_3. в жовтні 1999 та в лютому 2000 року на його ім"я про виділення тій земельної ділянки біля приміщення магазину „Подолянка" та у якій формі він обіцяв не чинити перешкод в її підприємницькій діяльності;
Разом з тим , погодитися з такою мотивацією неможливо.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1. обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді Шепетівського міського голови, за попередньою змовою із ОСОБА_2., в завуальованій формі отримав хабара від підприємця ОСОБА_3. у вигляді 28/100 частини магазину „Подолянка", шляхом оформлення 06.03.2000 року договору купівлі-продажу на свою племінницю ОСОБА_2. за те, що з використанням службового становища сприятиме і не чинитиме перешкод в діяльності вказаного підприємця.
Його дії кваліфіковані як одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, хабара в особливо великому розмірі, а ОСОБА_2. - співучасть в одержанні хабара в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої ст..281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд мав змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудних, потерпілих, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст.. 315-1 КПК України,
3
вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст.. 280 КПК України).
Неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування і у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно з ч.4 ст.327 КПК України виправдовувальний вирок (п.10 постанови ПВС України № 2 від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування").
В той же час, з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання вбачається, що в ході досудового і судового слідства зібрано достатньо доказів, на підставі яких є можливість прийняти рішення про винуватість чи не винуватість підсудних.
Одночасно з наведеним, судова палата відмічає, що в судовому засіданні були допитані підсудні, потерпіла, значна кількість свідків, досліджені матеріали справи, однак цим обставинам суд не надав належної оцінки, не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об"єктивного аналізу добутих доказів.
У постанові про повернення справи на додаткове розслідування відсутні вказівки, які слідчі дії необхідно провести досудовим органам для усунення неповноти слідства, в чому ця неповнота полягає і чому вона не може бути усунена в судовому засіданні.
Таким чином, при розгляді вказаної справи суд не створив необхідних умов для збереження об"єктивності і неупередженості при направленні справи на додаткове розслідування, не навів переконливих аргументів про неможливість закінчувати розгляд вказаної справи без дослідження тих обставин, які викладені в постанові, а повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства, не навів переконливої мотивації, що ця неповнота і неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Крім того, в порушення вимог частини другої ст..281 КПК України, судом не було надано можливість прокурору та іншим учасникам судового розгляду висловити свою думку про повернення справи на додаткове розслідування (п.12 вказаної постанови).
З врахуванням викладеного та керуючись ст..ст.281, 362, 365, 366 КПК України, колегія судців судової палати,-
ухвалила:
апеляцію прокурора , який приймав участь у розгляді справи, задоволити , а апеляції підсудних підлягають частковому задоволеню.
Постанову Славутського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення за ст..368 ч.З КК України ОСОБА_1 та за ст.хт. 27 ч.5, 368 ч.З КК України Свіргунець Антоніни Анатоліївни на додаткове розслідування скасувати, повернувши матеріали справи суду першої інстанції на новий судовий розгляд в тому ж складі.