справа 1 -112/07

ВИРОК

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі головуючої судді                       Кушнір Н.В.

при секретарі                             Данчук Л.А.

з участю прокурора                  Ідрісова P.M.

потерпілого                               ОСОБА_1.

його законного представника ОСОБА_2.

педагога                                     ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівному кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.В.Олексин Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, несудимого, невійськовозобов'язаного, проживаючого по АДРЕСА_1 Рівненського району Рівненської області,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст.125 КК України

встановив:

ОСОБА_4. 26.12.2006 p., близько 14-ї год. по АДРЕСА_1 Рівненської області, почувши від невстановленоі особи образливе слово, сприйнявши його, як сказане малолітнім ОСОБА_1, з метою помсти за вдавану особисту образу, штовхнув руками в сторону ОСОБА_1. велосипед, колесом якого ударив його ззаду в нижню частину ніг, від чого він впав на асфальтовану поверхню та вдарився обличчям, отримавши тілесні ушкодження у вигляді травматичного зламу коронкової частини першого лівого зуба, садна в ділянці верхньої губи по центру, крововиливу в ділянці нижньої губи по центру, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_4. підійшов до ОСОБА_5. і наніс йому близько 3-х ударів кулаком правої руки в область правого плеча, від чого він відчув сильний фізичний біль.

Підсудний свою вину у скоєному визнав і показав, що 26 грудня 2006 року близько 14 год. на велосипеді він проїжджав поблизу прохідної цукрового заводу, що по АДРЕСА_1 Рівненської області та побачив, як троє малолітніх хлопців підкидають ногами шерстяну шапку сірого кольору. Він подумав, що шапка, яку підкидають хлопці, може належати його знайомому, тому зупинився, підняв шапку і

2

почепив її на металевий стовпчик паркану. В цей час він почув, що хлопець, в якого з-під ніг він забрав шапку, а саме ОСОБА_1, сказав до нього образливе слово, яке принижувало його низький зріст. Стверджувати, що дане образливе слово сказав саме ОСОБА_1 він не може, але йому здалось, що саме він сказав дане слово. Він образився і вирішив наздогнати потерпілого ОСОБА_1, щоб його провчити за образу в його сторону. Коли він пройшов швидкою ходою декілька кроків за ОСОБА_1, який став втікати, то побачив, що не зможе його наздогнати, тому велосипед, який знаходився в нього в руках, він взяв за багажник і двома руками штовхнув його в сторону ОСОБА_1, щоб збити його з ніг і спричинити тілесні ушкодження. Коли велосипед проїхав самостійно приблизно 2-3 метри, то вдарив ОСОБА_1 переднім колесом в нижню частину ноги, від чого ОСОБА_1 впав обличчям вперед на асфальтовану поверхню, а велосипед впав збоку від потерпілого. Швидкою ходою він підійшов до ОСОБА_1, який в цей час лежав на асфальті на лівому плечі, і умисно наніс йому два чи три удари кулаком правої руки в область правого плеча. Після цього він сів на велосипед і поїхав в магазин.

Коли він штовхнув велосипед в сторону ОСОБА_1, то мав намір збити його з ніг, так як не міг самостійно його наздогнати і після цього нанести йому декілька ударів, щоб провчити за образливі слова в його сторону. Про те, що при падінні ОСОБА_1 ударився і в нього викришився зуб, він дізнався від його батьків. Коли він підійшов до ОСОБА_1 і наносив йому удари кулаками, то не бачив, щоб в нього на обличчі була кров.

Потерпілий ОСОБА_1. показав, що 26.12.2006 року біля 14-ї год., коли він повертався додому зі школи з однокласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, то побачили на дорозі шапку темного кольору, яку вони стали підкидати ногами. В цей час по дорозі проїзджав на велосипеді ОСОБА_4, який підняв дану шапку і поклав її на стовпчик паркану. Він в цей час разом зі своїми друзями стояли і спостерігали за ОСОБА_4. Чи хтось прозивав ОСОБА_4 він не чув і ніяких образливих слів в його сторону він особисто не казав. Коли ОСОБА_4. поклав шапку на стовпчик паркану, то, тримаючи в руках велосипед, став бігти в його сторону, при цьому він говорив, що зараз його провчить. Він зрозумів, що ОСОБА_4. має намір його побити, тому вирішив втікати. Його друзі також стали втікати. Він розвернувся і пробіг декілька кроків. Відстань від нього до ОСОБА_4 становила приблизно 2-3 м., коли він відчув удар колесом велосипеда в нижню частину правої ноги. Від даного удару він впав обличчям вперед на асфальтовану поверхню, а велосипед впав збоку від нього. Коли він впав на асфальтовану поверхню, то не встиг притриматись і ударився обличчям та колінами. При ударі обличчям він відчув біль в області передньої частини верхньої щелепи. Він повернувся на лівий бік і став плакати. В цей час ОСОБА_4; підійшов до нього і наніс два чи три удари кулаком правої руки в область правого плеча та один удар в область верхньої частини грудної клітки. В місцях нанесення даних- ударів він відчував сильний фізичний біль. Після цього ОСОБА_4. підняв велосипед і поїхав в напрямку магазину в с.В.Олексин Рівненського району. Він піднявся і відчув в себе в роті частинку зуба з переднього зуба верхньої щелепи. Коли його друзі підійшли, то він їм розповів, що при падінні ударився обличчям та вибив частину зуба. На даний час він боїться ОСОБА_4, так як думає, що він знову може його побити.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного у скоєному повністю доведена.

Крім визнання підсудним своєї вини, його вина у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими судом, зокрема протоколом огляду місця події / а.с. 8 / зафіксовано місце та обстановку спричинення ОСОБА_4. малолітньому ОСОБА_1. тілесних ушкоджень, зафіксовано ділянку дороги по вул.Вербовій в

3

с.В.Олексин Рівненського району Рівненської області в районі лікарської амбулаторії, виявлена шерстяна шапка, яка знаходиться на верху стовпчика.

Велосипед марки „Україна", який добровільно видав ОСОБА_4., яким він наніс удар малолітньому ОСОБА_1., чим збив його з ніг був оглянутий / а.с.31 /.

Свідок ОСОБА_8 показав, що 26 грудня 2006 року близько 14-ї год. він разом зі своїми однокласниками ОСОБА_7 та ОСОБА_1 після уроків повертались додому. Вони йшли по вул.Шкільній, і коли дійшли до прохідної цукрового заводу, то побачили на дорозі шапку спортивного стилю темного кольору, яку почали відштовхувати ногами. В цей час по вулиці біля них проїзджав на велосипеді ОСОБА_4, який біля них зупинився, підняв шапку та поклав її на металевий стовпчик паркану. Хтось з його однокласників сказав щось до даного чоловіка, але хто саме він не знає і що саме сказав він не почув, але ОСОБА_4., почувши дане слово, став їх наздоганяти, тримаючи в руках велосипед, а він та хлопці стали втікати. Коли він обернувся, то побачив, що ОСОБА_4. штовхнув руками велосипед в сторону ОСОБА_1 і переднє колесо даного велосипеда вдарило ОСОБА_1 в ногу, від чого він впав на асфальт обличчям вперед. Він та ОСОБА_7 зупинились і він почув, що ОСОБА_1 став плакати. Коли ОСОБА_1 лежав на асфальті, то ОСОБА_4. підійшов до нього і наніс близько трьох ударів кулаком руки в область верхньої частини тулуба, після чого підняв велосипед і поїхав в сторону магазину с.В.Олексин Рівненського району Рівненської області. Він та ОСОБА_7 підійшли до ОСОБА_1, якому допомогли піднятись. ОСОБА_1 сказав, що коли він впав, то вдарився обличчям і в нього відкришилась частина переднього зуба. Після цього вони розійшлись по домівках.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_7.

Як показала свідок ОСОБА_2 - мати потерпілого 26.12.2006 року її син зранку пішов в школу. Близько 14-ї год. він прийшов додому, що в нього одяг був брудний, на колінах штанів були потертості тканини, на верхній губі обличчя подряпина. Вона запитала в сина, що сталось, на що він їй розповів, що, коли він з друзями повертався додому, то знайшли якусь шапку, яку стали підкидати. В цей час по дорозі проїзджав місцевий житель ОСОБА_4, який забрав в них дану шапку і поклав на паркан. Так, як хтось з хлопців ОСОБА_4 якось обізвав, то він став їх наздоганяти. ОСОБА_4 збив його велосипедом з ніг, від чого він впав, а відсудний підійшов і наніс декілька ударів кулаком в область плеча та грудної клітки. Також він їй сказав, що при падінні він ударився обличчям об асфальт і в нього відкришилась частина переднього зуба. Коли вона подивилась зуби свого сина, то побачила, що, на передньому зубі верхньої щелепи була відсутня частина зуба. Раніше' в ;;її сина зуб не був пошкоджений. З даного приводу вона звернулась із заявою в Рівненський РВ. Ні вона, ні її чоловік дітей не б"ють, тому для їх сина це стало не лише фізичною, а й психічною травмою. На даний час її син боїться сам лишатись дома або виходити на вулицю, так як думає, що ОСОБА_4. знову може його побити.

Згідно даних висновку судово-медичної експертизи № Е-273 від 01.02.2007 р. / а.с.25 / у ОСОБА_1. виявлені тілесні ушкодження у вигляді травматичного зламу коронкової частини 1-го верхнього лівого зуба, садна в ділянці верхньої губи по центру, крововиливу в ділянці нижньої губи по центру, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а з висновку додаткової судово-медичної експертизи № Е-273/Д-385 від 16 лютого 2007 року вбачається, що виявлені на тілі ОСОБА_1. тілесні ушкодження могли утворитись від удару ззаду по ногах потерпілого колесом велосипеда з послідуючим співударінням обличчям об асфальтовану поверхню / а.с. 29 /.

4

Суд, встановивши фактичні обставини справи, вважає, що висновок про доведеність винності підсудного у вчиненні злочину грунтується на наявних у справі доказах, зокрема показаннях самого підсудного ОСОБА_4, який визнав нанесення ударів потерпілому, а також показаннях свідків - очевидців події, даних судово-медичних експертиз, інших доказах, які суд визнає достовірними та покладає в основу вироку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.

При обранні виду і міри покарання підсудному суд враховує, що злочин, в якому він обвинувачується, згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, він раніше не судимий, має тяжкий стан здоров"я, непрацевлаштований.

Обставиною, що, відповідно до ст.66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_4, є сприяння розслідуванню злочину.

Обставиною, що, відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4, є вчинення злочину щодо малолітнього.

На підставі наведеного та керуючись ст.323, 324, 335 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченному ч. 1 ст.125 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в закону силу залишити попередній - підписка про невиїзд.

Речовий доказ: велосипед марки "Україна", який знаходиться на зберіганні у підсудного ОСОБА_4, залишити йому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: