ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2010 р. № 2а-5822/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
з участю секретаря Гіщинської С.Я.
та
представника позивача Болюби О.В.
представника відповідача Кеди М.В.
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області за участі третьої особи ОСОБА_3 про скасування постанов,-
встановив :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо відкриття виконавчих проваджень ВП №18962639 та ВП №19328186 щодо примусового виконання виконавчих листів від 14 квітня 2010 року та від 12 травня 2010 року у справі №2а-889/09, виданих Галицьким районним судом м.Львова, протиправними, скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №18962639 від 29 квітня 2010 року та ВП №19328186 від 20 травня 2010 року, постанову від 28 травня 2010 року про результати розгляду скарги позивача №4541/06-22 від 17 травня 2010 року та постанову від 09 червня 2010 року про результати розгляду скарги позивача №5191/06-22 від 03 червня 2010 року.
Посилається на те, що відповідачем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №18962639 від 29 квітня 2010 року та ВП №19328186 від 20 травня 2010 року, згідно виконавчих листів по справі №2а-889/09, виданих відповідно 14 квітня 2010 року та 12 травня 2010 року Галицьким районним судом м.Львова, у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про стягнення підвищення до пенсії, однак такі вважає безпідставними і неправомірними, стверджує, що відповідачем відкриті виконавчі провадження по неналежних виконавчих документах. Вказує на те, що виконавчі листи від 14 квітня 2010 року та від 12 травня 2010 року не відповідають вимогам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в таких не зазначено дату і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, та відсутні ідентифікаційний код боржника і ідентифікаційний номер стягувача, а самі листи підписані різними особами. З цих підстав вважає, що у відповідності до положень статтей 24 та 26 вищенаведеного Закону виконавче провадження не підлягало до відкриття. Вважає, що видача двох виконавчих листів по одній справі не допускається. Крім цього зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, а відтак виконавчі провадження не підвідомчі відповідачу. Зазначені порушення викладалися у скаргах адресованих відповідачу, однак вважає, що прийняті за результатами розгляду цих скарг постанови, якими у діях державного виконавця порушень не виявлено, є формальними.
Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що 29 квітня 2010 року та 20 травня 2010 року державним виконавцем, керуючись ст.ст. 3, 18, 19, 20, 21, 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно виконавчих листів по справі №2а-889/09 від 14 квітня 2010 року та від 12 травня 2010 року, виданих Галицьким районним судом м.Львова, винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень. Вважає, що посилання позивача про невідповідність виконавчих листів вимогам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»є безпідставним. Вказує на те, що вищезазначені виконавчі провадження належать до підвідомчості відповідача. А відтак позовні вимоги до задоволення не підлягають.
В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.
Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.
Третя особа на стороні відповідача в судовому засіданні висловив позицію, що в позові слід відмовити, так як останній є безпідставним.
Заслухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Галицьким районним судом м.Львова 14 квітня 2010 року на підставі постанови вказаного суду від 23 жовтня 2009 року по справі №2а-889/09 видано виконавчий лист, в якому постановлено зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_3 як учаснику бойових дій за період з 01.01.1994 року по 31.12.1995 року з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалась органами Пенсійного фонду України за Законом України «Про пенсійне забезпечення»та за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.01.1996 року по 31.09.1998 року з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалася органами Пенсійного фонду України за Законом України «Про пенсійне забезпечення»та за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
29 квітня 2010 року відповідачем на підставі вищенаведеного виконавчого листа від 14 квітня 2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №18962639, якою відкрито виконавче провадження та надано позивачу строк до 06 травня 2010 року на добровільне виконання рішення суду.
12 травня 2010 року Галицьким районним судом м.Львова на підставі вищенаведеної постанови суду від 23 жовтня 2009 року по справі №2а-889/09 видано виконавчий лист, в якому постановлено зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_3 як інваліду війни третьої групи за період з 01.10.1998 року по 31.03.2003 року з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалась органами Пенсійного фонду України за Законом України «Про пенсійне забезпечення»та за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.04.2003 року по 31.12.2005 року з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалася органами Пенсійного фонду України за Законом України «Про пенсійне забезпечення» та за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
20 травня 2010 року відповідачем на підставі вищенаведеного виконавчого листа від 12 травня 2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №19328186, якою відкрито виконавче провадження та надано позивачу строк до 27 травня 2010 року на добровільне виконання рішення суду.
Позивач подавав начальнику Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області скарги №4541/06-22 від 17 травня 2010 та №5191/06-22 від 03 червня 2010 року, в яких просив скасувати постанови ВП №18962639 від 29 квітня 2010 року та ВП №19328186 від 20 травня 2010 року.
Відповідач за результатами розгляду вищенаведених скарг виніс постанови від 28 травня 2010 року та від 09 червня 2010 року, якими визнав постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №18962639 від 29 квітня 2010 року та ВП №19328186 від 20 травня 2010 року такими, що винесені без порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 24 вищенаведеного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно ст. 19 вищезазначеного Закону, у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
З урахуванням вищевказаного, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника зазначається у виконавчому листі за умови їх наявності, зокрема якщо така інформація була встановленою під час розгляду справи судом, який виніс рішення по справі.
Крім цього, як вбачається з змісту вищенаведених виконавчих листів, в таких міститься інформація щодо номеру справи та дати її розгляду, що є датою винесення судом рішення.
Відповідно до ч.2 ст.20-1 вищенаведеного Закону, на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень: 1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади; 2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
Пунктом 1.1. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року N5-5, встановлено, що головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
З наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, а відтак виконавчі провадження по вищенаведених виконавчих листах підвідомчі відповідачу.
Крім цього, судом зазначається, що питання відкриття виконавчого провадження відноситься до виключної компетенції органів державної виконавчої служби, а не позивача.
А відтак, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області за участі третьої особи ОСОБА_3 про скасування постанов відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2010 року.
Головуючий Ланкевич А.З.