ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року                                                м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 03 вересня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Баку, Азербайджан, громадянка України, мешкає: АДРЕСА_1,

визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 510 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Постановою суду ОСОБА_1 визнана винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП за те, що вона до 21 липня 2010 року, як приватний підприємець, при здійснюванні своєї діяльності у м. Феодосії по вул. Керченське шосе, 44 на Центральному та Кримському ринках, порушила ст.30 Закону України «Про оплату праці», а саме не вела відомостей нарахування заробітної плати; в порушення наказу Міністерства статистики № 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» не вела Табелю обліку використання робочого часу; в порушення ст.ст.21, 24 КЗпП України трудові відносини с найманими працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не оформлювала, в міському центрі зайнятості не реєструвала; в порушення ст.24 Закону України «Про оплату праці» та ч.1 ст.115 КЗпП заробітну платню 2 рази на місяць не виплачувала; в порушення ст.33 Закону України «Про оплату праці» та закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація заробітної плати не нараховується та не сплачується; в порушення ст.110 КЗпП та ст.30 Закону України «Про оплату праці» працівники не повідомляються про загальну суму заробітної плати з розшифровкою щодо видів виплат, про розміри та підстави відрахування та удержання з заробітної плати, про суму, яка підлягає виплаті; в порушення ст.79 КЗпП та ст.10 Закону України «Про відпустки» працівники з графіком  відпусток не ознайомленні.    

В апеляції ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, скасування постанови та закриття провадження по справі. Свої вимоги мотивує тим, що її належним чином не повідомили про дату розгляду справи, висновки суду суперечать  фактичним обставинам по справі, підприємницьку діяльність вона здійснювала за іншою адресою, вимоги законодавства про працю не порушувала.

Перевіривши матеріали справи, наведені в апеляції доводи, заслухавши ОСОБА_1, яка підтримала свої апеляційні вимоги,  вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності даної особи справа може бути розглянута тільки у випадках, коли є дані про те, що його було своєчасно повідомлено про місце і дату розгляду справи, і від нього не надійшло клопотання про відкладення справи.

Відповідно до даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2) ОСОБА_1 повідомлена про розгляд справи в суді на 30.08.2010 р., однак суд перший інстанції справу розглянув у відсутність ОСОБА_1 03.09.2010 р., даних про повідомлення ОСОБА_1 судом про день розгляду справи не має.

Таким чином, судом першої інстанції було порушено вимоги ст.268 КУпАП, у зв’язку з чим, строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню, а постанова суду скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, підтверджується зібраними доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 21.07.2010 р., який складено за результатами проведення перевірки діяльності ОСОБА_1, в ході якої встановлені порушення вимог ст.ст.21, 24, 79, 115, 110 КЗпП, ст.ст. 24, 30, 33 Закону України «Про оплату праці» (а.с. 1-2); актом перевірки за № 01-11-65/941 від 21.07.10 р., відповідно до якого ОСОБА_1 при здійсненні підприємницької діяльності трудові відносини з найманими працівниками не оформлювала, не реєструвала у встановленому порядку в центрі зайнятості, відомостей про нарахування заробітної платні та табелів обліку використання робочого часу не вела, заробітна плата не сплачувалася 2 рази на місяць, індексація заробітної платні не нараховувалася і не сплачувалася, про загальну суму заробітної платні з розшифровкою за видами виплат, розмірів та підстав відрахування та удержання з заробітної платні працівники не повідомлялися; з графіками відпусток не ознайомленні (3-4); відомістю нарахування та видачі винагороди за червень 2010 рік, в якої відсутні підписи вказаних працівників (а.с. 13); графіком відпусток за 2010 рік, з яким працівників ознайомлено не було (а.с. 14).

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.41 КУпАП, як порушення вимог законодавства про працю.

Апеляційні доводи про здійснення підприємницької діяльності за іншою адресою не впливають на кваліфікацію дій і доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, тому що в протоколі про адміністративне правопорушення місце здійснення діяльності зазначено згідно даних свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с.6)

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, скоєння ОСОБА_1 правопорушення було виявлено 21 липня 2010 року и на день апеляційного розгляду справи закінчився строк для накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, у зв’язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП,

                                  П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Феодосійського міського суду АР Крим від 03 вересня 2010 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову  Феодосійського міського суду АР Крим від 03 вересня 2010 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП - скасувати.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

Провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, встановленого ч.2 ст.38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                             П. Катаров