Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Сінані О.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- М’ясоєдової Т.М.,
при секретарі - Комаренко М. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПП „Михнатол”, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 07 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ПП „Михнатол” про відшкодування майнової та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.12.2008 року о 10 год. 30 хв. в с. Первомайське на 94 км. + 880 м. автодороги Сімферополь-Феодосія відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_4, що керував автомобілем ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, та водія ОСОБА_5, що керував автомобілем ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_2. Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 27.01.2009 року ОСОБА_4 визнаний винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачеві внаслідок ДТП склав 5641 грн. 60 коп. На підставі викладеного просив стягнути з власника автомобілю ГАЗ 33021 у відшкодування майнової шкоди 5641 грн. 60 коп. та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 07 вересня 2010 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 5641,60 грн. майнової шкоди та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Судом вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову до нього. Зазначає, що хоча він і є власником автомобілю ГАЗ 33021, але 02.09.2008 року зазначений автомобіль він передав в оренду ПП „Михнатол”. В момент ДТП ОСОБА_4 керував цим автомобілем на підставі путьового листа, виданого ПП „Михнатол”, чого суд не з’ясовував. Вважає, що висновок товарознавчого дослідження не є допустимим доказом у справі, судом не враховано, що відповідальність ОСОБА_3 застрахована СК „Княжа”, не доведено і наявність моральних страждань позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПП „Михнатол”, який підтримав апеляційну скаргу, позивача та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2008 року о 10 год. 30 хв. в с. Первомайське на 94 км. + 880 м. автодороги Сімферополь-Феодосія, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1, при виконанні обгону, не переконався в безпеці свого маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 27.01.2009 року ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, що виникли між сторонами розповсюджується дія ст. 1187 ч. 2 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку та того, що відповідно до ст. 640 ч. 3 ЦК України договір найму транспортного засобу між ОСОБА_3 та ПП „Митхнатол” не є укладеним, згідно з ст. 220 ч. 1 ЦК України нікчемний, оскільки у порушення ст. 799 ч. 2 ЦК України не посвідчений нотаріально, а тому не створює і юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Згідно звіту № 2133/1 товарознавчого дослідження від 02.03.2009 року, розмір майнової шкоди, заподіяної власнику автомобілю ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 5641,60 грн.
Визначаючи суму, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у відповідача буди порушені стійкі сімейні і життєві зв’язки, позивач та члени його сім'ї позбавлені можливості використати автомобіль для здійснення професійної діяльності, побутових потреб, окрім того, в момент ДТП ОСОБА_2 знаходився в автомобілі та притерпів нервове потрясіння.
Судом повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, проте висновки місцевого суду зроблені з порушенням норм матеріального права.
Судом правильно визначено, що внаслідок порушення ПП Михнатол” та ОСОБА_3 форми договору найму транспортного засобу, він є нікчемним та в силу ст. 216 ч. 1 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
За таких підстав володіння автомобілем ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 ПП „Михнатол” не може вважатися правомірним і такому неправомірному заволодінню сприяла недбалість власника автомобілю – ОСОБА_3
Згідно з ст. 1187 ч.ч. 3, 4 ЦК України, особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела.
Враховуючи, що неправомірному вибуттю автомобілю з володіння ОСОБА_3 сприяла винна поведінка власника автомобілю ГАЗ 33021, а представник ПП „Михнатол” підтвердив у судовому засіданні наявність трудових правовідносин між ПП „Михнатол” та ОСОБА_4, який керував автомобілем в момент ДТП на підставі путьового листа, виданого ПП, колегія суддів вважає, що обов’язок з відшкодування шкоди власнику автомобіля ВАЗ-2101 повинен бути покладений на ОСОБА_3 та ПП „Михнатол” в рівних частках.
Інші доводи скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Враховуючи, що під час розгляду справи жоден з відповідачів не заявив про призначення судової автотоварознавчої експертизи, суд правильно, при визначенні розміру майнової шкоди, прийняв до уваги звіт № 2133/1 товарознавчого дослідження транспортного засобу, складений 02.03.2009 року.
За таких підстав рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 07 вересня 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_3 та ПП „Михнатол” на користь ОСОБА_2 5641 грн. 60 коп. у відшкодування майнової шкоди та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, в рівних частках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
в и р і ш и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 07 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути з ПП „Михнатол” та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди по 2820 грн. 80 коп. з кожного та у відшкодування моральної шкоди по 1500 грн. з кожного.
Стягнути з ПП „Михнатол” та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по 92 грн. 45 коп. з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: