Судове рішення #12071137

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.11.2010                                                                                           № 14/88/8 (7/135)

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря

судового засідання

           

 за участю представників сторін

 від позивача:            ОСОБА_1, представник, довіреність № 3513 від 07.10.2009;

 від відповідача:       Ступак К.В., представник, довіреність б/н від 21.01.2010;

                                   Костенко В.І., директор;

 від третьої особи:    повідомлений належним чином, але не з’явився;

 розглянувши  апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2010

 у справі № 14/88/8 (7/135) ( )

 за позовом                               Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4;

 до                                                   Закритого акціонерного товариства „Ніжинське пиво”;

 третя особа                              Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_5;  

             

 про                                                   витребування майна на суму 170000,00 грн. із чужого незаконного володіння

 

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2008 у справі № 7/135 задоволено позовні вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства „Ніжинське пиво”, третя особа Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_5 про витребування майна на суму 170 000,00 грн. із чужого незаконного володіння. Суд зобов’язав відповідача повернути позивачу 680 шт. КЕГ ємністю 50 літрів на загальну суму 170 000,00 грн., що знаходяться у відповідача за адресою: м. Ніжин, вул. Синяківська,79, шляхом вилучення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2009 рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2008 у справі № 7/135 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2009 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2008 у справі №7/135 скасовано, а справу передано до Господарського суду Чернігівської області на новий розгляд.

          Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2010 у справі №14/88/8(7/135) відмовлено повністю у позові Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства „Ніжинське пиво”, третя особа Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_5 про витребування майна на суму 170 000,00 грн. із чужого незаконного володіння.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2010, Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_4 (далі – СПД – фізична особа ОСОБА_4) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що судом не взято до уваги пояснення Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_5 (далі – СПД - фізична особа ОСОБА_5), що проданий товар згідно накладних від 08.04.2004 № 14, від 23.10.2003 б/н та товарних чеків від 08.04.2004 № 14, від 23.10.2003 б/н СПД – фізичній особі ОСОБА_4 КЕГ був ємністю 50 літрів.

          СПД - фізична особа ОСОБА_5 в судове засідання, яке відбулося 10.11.2010, повноважних представників не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги СПД – фізичної особи ОСОБА_4 належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 26.10.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

          Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Крім того, про належне повідомлення СПД - фізичної особи ОСОБА_5 про прийняття апеляційної скарги СПД – фізичної особи ОСОБА_4 до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається про своєчасне отримання ОСОБА_5 (особисто) ухвали суду від 26.10.2010.

          СПД - фізична особа ОСОБА_5 відзив на апеляційну скаргу СПД – фізичної особи ОСОБА_4 не надав, але відповідно до ст. 96 ГПК України дана обставина не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

          10.11.2010 в судовому засіданні представником ЗАТ „Ніжинське пиво” заявлено клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неотриманням від скаржника копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.

          В клопотанні представник товариства просить суд зобов’язати СПД – фізичну особу ОСОБА_4 (скаржник) направити ЗАТ „Ніжинське пиво” належним чином засвідчену копію апеляційної скарги та доданих до неї документів з обов’язковим наданням суду доказів отримання товариством зазначеної кореспонденції.

          Колегія суддів заявлене клопотання відхилила з огляду на те, що ГПК України не передбачено обов’язку суду зобов’язувати скаржника надсилати іншим сторонам у справі копії апеляційної скарги.

До того ж, приймаючи апеляційну скаргу СПД – фізичної особи ОСОБА_4 та порушуючи апеляційне провадження у справі № 14/88/8(7/135), судовою колегією було встановлено, що апеляційна скарга відповідає чинному процесуальному законодавству, зокрема, до апеляційної скарги СПД – фізичної особи ОСОБА_4 додано докази надсилання її копії ЗАТ „Ніжинське пиво” (поштова квитанція та опис вкладення до цінного листа).

          Закрите акціонерне товариство „Ніжинське пиво” (далі – ЗАТ „Ніжинське пиво”) відзив на апеляційну скаргу СПД – фізичної особи ОСОБА_4 не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, але в засіданні суду 10.11.2010 представник товариства проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2010 залишити без змін, а апеляційну скаргу СПД – фізичної особи ОСОБА_4 – без задоволення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між ЗАТ „Ніжинське пиво”(Продавець) та СПД – фізичною особою ОСОБА_4 (Покупець) 31.03.2004 укладено договір на поставку продукції №56, за умовами якого, Продавець зобов’язувався поставити товар власного виробництва – пиво, безалкогольні напої, а Покупець – прийняти та своєчасно оплатити його (п. 1.1, п. 1.2 договору).

          У розділі 6 „Тара” договору сторони визначили, зокрема, що товар повинен бути затарений у металеві бочки (КЕГ) з нержавіючої сталі ємкістю 50 л з розпізнавальними знаками продавця (п.6.2.3 договору), ціна КЕГ (фітінг-комбі) ємністю 50л – 250,00грн. (п.6.3 договору), КЕГ, у яких поставляється пиво є зворотною тарою, Покупець зобов’язаний повернути Продавцю тару КЕГ- 100% від отриманого з товаром у 1-му або 4-му кварталі – 30 днів, у 2-му або 3-му кварталі – 20 днів з дня поставки (п.6.4 договору).

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2008 у справі №14/134 за позовом ЗАТ „Ніжинське пиво” до ПП ОСОБА_4 про повернення зворотної тари та стягнення штрафних санкцій (залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2008) встановлено, що ЗАТ „Ніжинське пиво” було поставлено ПП ОСОБА_4 КЕГ у кількості 1006 шт. на суму 251 500,00 грн., натомість ПП ОСОБА_4 повернув ЗАТ „Ніжинське пиво” КЕГ у більшій кількості, а саме: КЕГ у кількості 1686 штук на суму 421 500,00 грн.

Також, під час розгляду справи №14/134 в суді апеляційної інстанції, представник ЗАТ „Ніжинське пиво” підтвердив, що КЕГ у кількості 1686 шт. було товариству повернуто саме ПП ОСОБА_4

Отже, судами встановлено, що ПП ОСОБА_4 надлишково передано ЗАТ „Ніжинське пиво” КЕГ.

          Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2008 у справі № 7/135 задоволено позовні вимоги СПД – фізичної особи ОСОБА_4 до ЗАТ „Ніжинське пиво”, третя особа СПД – фізична особа ОСОБА_5 про витребування майна на суму 170 000,00 грн. із чужого незаконного володіння. Суд зобов’язав відповідача повернути позивачу 680 шт. КЕГ ємністю 50 літрів на загальну суму 170 000,00 грн., що знаходяться у відповідача за адресою: м. Ніжин, вул. Синяківська,79, шляхом вилучення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2009 рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2008 у справі № 7/135 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2009 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2008 у справі №7/135 скасовано, а справу передано до Господарського суду Чернігівської області на новий розгляд.

          Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилався виключно на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2008 у справі № 14/134. При цьому, будь-яких доказів, які б свідчили про те, що у його володінні на відповідний період дійсно знаходилось 680 одиниць КЕГ ємністю 50 літр, які він безпідставно передав відповідачу, позивач суду не надавав і на них не посилався, а лише тільки зазначав про можливість такої передачі, пояснюючи це тим, що у той же період часу він знаходився у аналогічних правостосунках з іншими особами і належного контролю за обігом зворотної тари не вів, що такі доводи позивача носили припустимий характер, а отже підлягали перевірці. Відповідних заходів, направлених на проведення такої перевірки, суди не вжили і доказів, які б підтверджували відповідність дійсності пояснень позивача, всупереч вимогам ст. 38 ГПК України, не витребували; суди не перевірили обґрунтованість заперечень відповідача проти заявленого позову та не дали ніякої оцінки тим доказам, на які відповідач у цьому ж зв’язку посилався. Окрім того, у постанові касаційної інстанції вказано, що суди не прийняли до уваги, що в даному випадку позовні вимоги позивача про витребування майна на суму 170 000,00 грн. із чужого незаконного володіння являють собою самостійний предмет позову, який не може безпосередньо випливати з тих обставин, які були встановлені апеляційним судом у справі № 14/134 за позовом ЗАТ „Ніжинське пиво” до ПП ОСОБА_4 про стягнення 54 367,20 грн.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

          На виконання вказівок суду касаційної інстанції, Господарським судом Чернігівської області під час нового розгляду справи ухвалами від 21.05.2009, від 02.06.2009 та від 06.10.2009 від позивача було витребувано докази, які б свідчили про те, що у його володінні на відповідний період знаходилось 680 одиниць КЕГ ємністю 50 літрів, які безпідставно передав відповідачу та документи на підтвердження фактів (обставин), на які позивач посилається в позовній заяві щодо володіння, власності на КЕГ ємністю 50 літрів.

          Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Судом до матеріалів справи залучено оригінали накладних від 08.04.2004 №14, від 23.10.2003 б/н, та товарних чеків від 08.04.2004 №14, від 23.10.2003 № 27 в підтвердження володіння позивачем КЕГ у кількості 680шт. (т. 4, а.с. 34-37).

          Як вбачається з вищезазначених накладних та товарних чеків, у накладній від 08.04.2004 №14 зазначено про передачу ОСОБА_5 ОСОБА_4 КЕГ пивного у кількості 400 шт. по ціні 150,00 грн. на суму 60 000,00грн.; у накладній від 23.10.2003 зазначено про передачу ОСОБА_5 ОСОБА_4 КЕГ пивного у кількості 350 шт. по ціні 150,00 грн. на суму 52 500,00грн.; Товарний чек від 08.04.2004 №14 свідчить, що КЕГ пивний у кількості 400 шт. по ціні 150,00 грн. на суму 60 000,00 грн. відпущено; товарний чек від 23.10.2003 №27 свідчить, що КЕГ пивний у кількості 350 шт. по ціні 150,00 грн. на суму 52 500,00грн. відпущено.

Відповідач заперечував проти поданих позивачем перелічених вище документів в підтвердження факту володіння СПД - фізичною особою ОСОБА_4 КЕГ у кількості 680 шт. ємністю 50л.

Також, відповідач стверджував, що йому позивач за своїм підписом не повернув жодного з КЕГ.

Під час нового розгляду даної справи, відповідачем 07.09.2009 подано клопотання №63 про призначення судової почеркознавчої експертизи накладних на повернення зворотної тари КЕГ для підтвердження факту повернення тари саме іншими особами за їхнім підписом, в якому запропонував питання на вирішення експертизи.

В клопотанні від 22.10.2009 №94 відповідачем наведено перелік питань, які мають бути роз’яснені експертом, та просив призначити судово-почеркознавчу експертизу накладних на отримання зворотної тари КЕГ позивачем від СПД – фізичної особи ОСОБА_5 б/н від 23.10.2003 б/н - 350шт.КЕГ та від 08.04.2004 б/н - 400шт.КЕГ для підтвердження, що саме СПД - фізична особа ОСОБА_4 за своїм підписом отримав (придбав) у СПД – фізичної особи ОСОБА_5 зазначену кількість КЕГ, та щодо співпадання дат на накладних з датою їх заповнення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.12.2009 у справі призначено судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової експертизи суд поставив наступні питання : „яким є час фактичного виготовлення рукописного підпису від імені ОСОБА_4 в графі „Прийняв” на накладній від 08.04.2004 №14?”; „яким є час фактичного виготовлення рукописного підпису від імені ОСОБА_4 в графі „Одержав” на накладній від 23.10.2003 б/н?”; „чи співпадає дата 08.04.2004 на накладній від 08.04.2004 №14 з часом фактичного виготовлення рукописного підпису від імені ОСОБА_4 в графі „Прийняв” на даному документі?”; „чи співпадає дата 23.10.2003 на накладній від 23.10.2003 б/н з часом фактичного виготовлення рукописного підпису від імені ОСОБА_4 в графі „Одержав” на даному документі?”.

          Київський науково-дослідний інститут судових експертиз листом від 09.06.2010 №2615/10-11 повідомив про неможливість проведення експертизи по питанням, викладеним в ухвалі суду, оскільки на даний час у КНДІСЕ не працює відповідне обладнання і визначити конкретну дату виконання рукописних записів та підписів у накладних, а також встановити, чи відповідають вони датам, що вказані в накладних не виявляється можливим.

Позивач листом від 21.07.2010 повідомив суд, що не вбачає необхідності в проведенні судової експертизи, оскільки переконаний в справжності наданих суду документів та просив поновити провадження по справі (т. 5, а.с. 60).

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз листом від 05.08.2010 повідомив суд, що і на цей час не працює обладнання, необхідне для проведення досліджень по встановленню абсолютного часу виконання рукописних записів та підписів у документах, і вказати термін наявності такого працездатного обладнання в інституті поки що не виявляється можливим.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 поновлено провадження у справі.

Після поновлення провадження у справі представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

          Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

          Частиною 1 ст. 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

          Слід зазначити, що частина 1 зазначеної статті ЦК України спрямована на реалізацію принципу реального виконання зобов'язання та визначає обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Це означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості.

          Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Враховуючи матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що подані позивачем оригінали накладних від 08.04.2004 №14, від 23.10.2003 б/н, товарні чеки від 08.04.2004 №14, від 23.10.2003 №27 не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України, які є підставою для витребування у відповідача майна на суму 170 000,00 грн. в кількості 680 штук з визначеною ознакою ємності 50 літрів із незаконного володіння останнього (на думку відповідача), оскільки зазначені документи не містять такої індивідуально визначеної ознаки (ємність 50 літрів).

          Заперечення скаржника, що проданий товар згідно накладних від 08.04.2004 № 14, від 23.10.2003 б/н та товарних чеків від 08.04.2004 № 14, від 23.10.2003 б/н СПД – фізичній особі ОСОБА_4 КЕГ був ємністю 50 літрів, судовою колегією до уваги не приймається з підстав, наведених у даній постанові суду.

          Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

          За результатами розгляду апеляційної скарги СПД – фізичної особи ОСОБА_4 судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судом першої інстанцій з достатньою повнотою та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України.

          Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2010 у справі №14/88/8(7/135).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2010 у справі №14/88/8(7/135) залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4 - без задоволення.

2. Матеріали справи №14/88/8(7/135) повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          


 12.11.10 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація