Справа №2-245/2007
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„ 13„ квітня 2007 року Могилів-Подільський міськрайонний суд
Вінницької області в складі:
головуючої, судді Капацин Л.В.
при секретарі Онєговій Н.О.
з участю адвокатів ОСОБА_5., ОСОБА_6. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Могилів-Подільський у приміщенні міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, мотивуючи тим, що 22.06.1984 р. він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4., проте, сімейне життя не склалося, і 24.05.2005 р. шлюб між ними було розірвано.
Перебуваючи у шлюбі, подружжя вирішило купити жилий будинок АДРЕСА_1у гр. ОСОБА_3., але позивач домовився з власницею будинку, що розрахується за нього після продажу свого автомобіля. В 1989 році він сплатив ОСОБА_3. за будинок, проте, на момент передачі грошей він не знав, що договір купівлі-продажу цього будинку вже вкладено між ОСОБА_3. та ОСОБА_2- мамою дружини позивача, та посвідчено державним нотаріусом Могилів-Подільської міської державної нотаріальної контори 15.05.1989 року, р.№2128.
Про укладення цього договору позивача ніхто не повідомляв і на його думку ОСОБА_2навмисно ввела в оману ОСОБА_3. щодо обставин, які мають істотне значення.
Після розлучення у травні 2005 року дружина позивача разом з дітьми переїхала проживати до іншого чоловіка, а позивача вигнала з будинку, викинувши всі його речі і помінявши замки. Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку від 15.05.1989 року та стягнути з ОСОБА_2. всі понесені ним судові витрати.
Ухвалою суду від 19.03.2007 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено ОСОБА_3.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позов підтримав в повному обсязі, пояснив суду, що після одруження він з дружиною та донькою проживали на квартирі, через деякий час вирішили купити будинок АДРЕСА_1у гр. ОСОБА_3. Гроші за будинок в сумі 8 тис. рублів, які були сумісними з дружиною, вони віддали ОСОБА_3. повністю в травні 1989 року, а в червні того ж року він дізнався, що договір купівлі-продажу оформлений в нотаріальній конторі на його тещу ОСОБА_2. Тоді він пропонував переоформити будинок з тещі, але на той час не було можливості це зробити. Після розлучення у 2005 році дружина забрала свої речі і перейшла жити до іншого чоловіка, а в будинок поселила квартирантів, його ж до хати не пускає. В спірному будинку він зробив паркан, побудував погріб, перекрив дах, а зараз вимушений проживати в своєї мами. Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку, оскільки він був оформлений на ОСОБА_2. без його згоди.
Відповідачка ОСОБА_2позов не визнала, суду пояснила, що будинок АДРЕСА_1було куплено за її кошти, а тому і оформлено на неї. Гроші в сумі 8 тис. рублів передавались продавцю ОСОБА_3. в нотаріальній конторі 15 травня 1989 року при підписанні договору купівлі-продажу. При цьому були присутні нотаріус, ОСОБА_3., ОСОБА_2та її дочка. Тоді ж ОСОБА_3 передала їй ключі від
будинку. ОСОБА_3 достовірно знала, що будинок оформляється на ОСОБА_2,а не на будь-кого іншого. Пізніше до будинку було добудовано ще одну кімнату, побудовано погріб, перекрито дах, зроблено паркан. Робочих вона особисто привозила з Томашпільського району і з ними сама розраховувалась. Допомагали в роботі також сусід ОСОБА_7 та двоюрідний брат позивача ОСОБА_8. Позивач при цьому майже нічого не робив, говорив, що він тут квартирант, і його це не стосується. Він також ніколи не наполягав, щоб на нього переоформити будинок. Відповідачка просить в позові відмовити.
Відповідачка ОСОБА_3. суду пояснила, що вона дійсно у 1989 році продала належний їй будинок АДРЕСА_1за 8 тисяч рублів. Гроші за будинок їй передавали ОСОБА_1та його жінка ОСОБА_9 в цьому ж будинку. Спочатку в них не хватало 200 або 300 рублів до повної суми, і тому вона відмовилась укладати договір у нотаріуса, доки не буде сплачена вся сума. ОСОБА_1пообіцяв віддати недостаючи гроші після того, як продасть свою автомашину. Через 2-3 тижні решту грошей принесли жінка ОСОБА_1 та її мама, тоді вони пішли до нотаріуса і оформили договір купівлі-продажу будинку на ОСОБА_2. Чому будинок оформлявся на ОСОБА_2 та чиї були передані їй гроші, вона не цікавилась. Заперечує, щоб договір було визнано недійсним, оскільки не має коштів, щоб повернути купцям. В грудні 2006 року вона написала розписку про отримання від ОСОБА_1 грошей за проданий у 1989 році жилий будинок, так як ОСОБА_1попросив її це зробити.
Свідок ОСОБА_10. показав суду, що він допомагав перекривати спірний будинок, а також бачив, як ОСОБА_1робив паркан, будував погріб коло хати. Крім них, в будівельних роботах приймали участь свояк ОСОБА_1 та інші чоловіки з Томашпільського району. Він не знає, хто купляв цю хату, але по розмовах чув, що будинок оформили на тещу ОСОБА_1, оскільки працюючи на приладобудівельному заводі, ОСОБА_1стояв на квартирному обліку і чекав на квартиру.
Аналогічні покази дав суду свідок ОСОБА_8. Крім того, він пояснив, що його двоюрідний брат ОСОБА_1з моменту оформлення будинку знав, що договір укладено на тещу, і хотів переоформити на себе, але не було можливості.
Свідок ОСОБА_10. показала суду, що в 1989 році вона з чоловіком ОСОБА_1купили спірний будинок у ОСОБА_3. В них грошей не було, так як жили вони погано, чоловік зловживав алкоголем, тому за хату платила її мама ОСОБА_2., і по цій причині договір купівлі-продажу також був оформлений на неї. Гроші передавались ОСОБА_3 в нотаріальній конторі при підписанні договору, при цьому були присутні вона, мати та ОСОБА_3. Чоловік знав з самого початку, що хата оформлена на його тещу, і ніколи не наполягав на переоформленні. Коли до будинку добудовували ще одну кімнату, робили паркан, перекривали дах, мати привозила з Томашпільського району робочих, годувала їх своїми продуктами, розраховувалась з ними, а ОСОБА_1 говорив, що це його не стосується, так як він в цій хаті лише квартирант. У чоловіка дійсно була автомашина, але розраховувався він за неї їхніми весільними грошима. Пізніше він цю машину побив і продав десь у 1986-1987 роках за 900 рублів, і відразу на ці гроші купив мотоцикл.
Свідок ОСОБА_11. показала суду, що її батьки жили погано, батько часто приходив п'яний, навіть влаштовував бійки. Грошей завжди не вистачало. Зі слів матері вона знає, що будинок, в якому вони проживали, купляла бабуся . Коли вони проживали разом, батько хотів, щоб будинок було переоформлено на когось з дітей, але щоб оформити на нього - такої розмови ніколи не було.
Свідок ОСОБА_12. показав суду, що напередодні його весілля з другою дочкою ОСОБА_2. теща купила будинок в м. Могилів-Подільський старшій дочці ОСОБА_9. В цьому будинку він прожив рік з ОСОБА_1, коли навчався в м. Могилів-Подільський. Коли проводили добудову, теща привозила робочих з Томашпільського району, і вона ж розраховувалась з ними. Він також допомагав в будівельних роботах, а ОСОБА_1говорив, що він тут квартирант, і це його не стосується.
Аналогічні покази дали свідки ОСОБА_13. та ОСОБА_14.
Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1., обґрунтовуючи свій позов, посилається на ст.ст. 203,215, 230 ЦК України (2004 року). Проте, суд при розв'язані даного спору вважає за необхідне керуватись положеннями Цивільного кодексу 1963 року, оскільки в позові ставиться питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу, вчиненого під впливом обману, який було укладено у 1989 році, тобто, під час дії норм саме цього кодексу.
Відповідно до ч.І ст.57 ЦК України угода, укладена внаслідок обману, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Відповідачка ОСОБА_3., яку, за твердженням позивача ОСОБА_1., було введено в оману під час укладення спірного договору і яка мала б бути потерпілою за змістом зазначеної статті, пояснила суду, що при підписанні договору купівлі-продажу достовірно знала, що будинок оформляється на ОСОБА_2., і їй було байдуже, хто сплачував гроші і на кого укладається договір, тому заперечує, щоб цей договір було визнано недійсним.
При цьому суд не може визнати переконливими пояснення відповідачки ОСОБА_3. в тій частині, що гроші за будинок їй віддавали частками через проміжок часу у 2-3 тижні - спочатку ОСОБА_1. в сумі 7,7 тис. рублів, а потім - ОСОБА_2в сумі 300 рублів, оскільки це спростовується показами свідка ОСОБА_10., яка показала, що всі гроши разом в сумі 8 тис. рублів в приміщенні нотаріальної контори продавцю ОСОБА_3 передала купець ОСОБА_2при підписанні договору, і ці покази повністю співпадають з поясненнями відповідачки ОСОБА_2. Проте, пояснення ОСОБА_3. не співпадають з поясненнями самого ОСОБА_1., який пояснив, що віддав їй 8 тис. рублів всі разом, а через деякий час дізнався, що договір укладено на ОСОБА_2.
Суд також не може прийняти в якості доказу по справі розписку ОСОБА_3., яку вона дала у грудні 2006 року на прохання позивача ОСОБА_1. про отримання від нього грошей в сумі 8 тис. рублів у 1989 році, так як її зміст спростовується іншими зібраними по справі доказами.
Крім того, відповідно до ст.71 ЦК України, встановлено трирічний строк позовної давності.
Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні не заперечував, що дізнався про укладення договору купівлі-продажу жилого будинку, який він просить визнати недійсним, у червні 1989 року, проте, звернувся до суду з позовом лише у лютому 2007 року. При цьому питання про поновлення строків позовної давності перед судом не ставиться.
Згідно з ч.І ст.80 ЦК України закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Тому суд, дослідивши всі зібрані по справі докази, вважає, що в позові слід відмовити.
На підставі ст.ст. 41, 57, 71, 227 ЦК України (1963 року), керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про визнання договору купівлі-продажу недійсним -відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.