Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
03 листопада 2010 р. №2-а-10319/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участі: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Кізілова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 - звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000882310 від 25.02.2010 року.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона є фізичною особою - підприємцем, здійснює підприємницьку діяльність перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку фізичною особою №Е-297578 від 01.07.2009 року, виданого ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова. Вимоги п.12 ст.3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95 від 06.07.1995 року (зі змінами та доповненнями)не порушувала, оскільки витрати на придбання товарів на підставі прибуткової накладної №0065 за 11.02.2010р. на суму 7103,50 грн., на підставі прибуткової накладної №0097 за 17.02.2010 року на суму 10010 грн. відображені нею у Книзі обліку доходів та витрат, яка під час проведення перевірки не досліджувалася перевіряючими.
Вважає, що встановлене ревізорами ДПА у Харківській області при перевірці порушення: "неведення встановленого законом порядку обліку товарних записів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме - відсутність прибуткових накладних на товари згідно відомостей ТМЦ (додаток №3 до акту)", взагалі не може бути віднесене до порушень встановленого порядку обліку доходів та витрат.
На думку позивача, вищенаведені обставини підтверджують відсутність порушень встановленого порядку ведення обліку доходів та витрат, свідчать про незаконність застосування штрафних санкцій, передбачених ст.21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та є підставою для скасування рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 25.02.2010 року № 0000882310 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20020,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач – ФОП ОСОБА_3 - зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.04.1996 року за №2 480 017 0000 110482.
Відповідно до Дозволу на розміщення об’єкту торгівлі №02-6217 від 20.10.2009р., ФОП ОСОБА_3 має право на здійснення реалізації квіткової продукції та супутніх послуг за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 128 "В", павільйон №12.
18.02.2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Харківській області Герасимовим О.В. та Гірман В.О., на підставі направлення №1712 від 17.02.2010 року та затвердженого плану перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу на лютий 2010 року, проведено планову перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, господарської одиниці – торговельного павільйону №12, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 128 "В", та належить ФО-П ОСОБА_3.
За результатами перевірки складено акт №1331/20/40/23/НОМЕР_2 від 18.02.2010 року, в висновках якого зазначено про неведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме: відсутні прибуткові накладні на товари згідно відомостей ТМЦ (додаток №1 до акту) на загальну суму 10010,00 грн., що є порушенням п.12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями).
На підставі висновків акту перевірки, начальником ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято рішення №0000882310 від 25.02.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20020,00 грн.
Суд зазначає, що загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995р. визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Облік - це належним чином організована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її сукупних даних, що відображають кількісну чи якісну характеристику подій, явищ, фактів, процесів, об'єктів тощо.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р., суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.
Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998р., суб'єкт малого підприємництва - фізична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат.
Пунктом 4 вказаного Указу передбачено, що форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до пунктів 1 та 5 "Порядку ведення книги обліку доходів і витрат", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N1269 від 26.09.2001р., книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Відповідно до пункту 8 наказу ДПА України "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі" N 599 від 29.10.1999р., який зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.1999р. за N752/4045, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком N10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993р. N12 та зареєстрованої в Мін'юсті України 09.06.1993р. за N64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий дохід".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності, платником єдиного податку, про що свідчить Свідоцтво про сплату єдиного податку серії Е №297578, відповідно до вимог чинного законодавства веде книгу обліку доходів та витрат.
Суд зазначає, що форма Книги обліку доходів і витрат, яка затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів. Порядок ведення обліку товарних запасів фізичними особами - платниками єдиного податку не визначено також постановою Кабінету Міністрів України N1269 від 26.09.2001р.
Отже, на підставі положень вищевказаних нормативно-правових актів, суд робить висновок, що у позивача відсутній обов’язок вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а тому висновок перевіряючих про не ведення позивачем обліку товарних запасів, та порушення п.12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неправомірним.
Аналогічну позицію викладено в листі Міністерства юстиції України №6091-0-4-10-20 від 19.05.2010 року.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 отримано від ТОВ "Нова Люкс" квіткову продукцію у асортименті, відповідно до видаткової накладної №0065 від 11.02.2010р. на суму 7103,50 грн. та видаткової накладної №0097 від 17.02.2010р. на суму 10103,50 грн.
Згідно Книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_3, яка зареєстрована в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за №П-652 від 15.06.2009р., вказані суми відображено у графі 3 "Витрати на виробництво продукції" за 11.02.2010р. у розмірі 7103,50 грн. та за 17.02.2010р. у розмірі 10103,50 грн.
Відповідно до пояснень представника позивача, на момент проведення перевірки Книга обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_3 була в наявності в господарській одиниці позивача, однак перевіряючими не витребувалась для проведення перевірки, що також підтверджується відсутністю відповідних записів у акті №1331/20/40/23/НОМЕР_2 від 18.02.2010р.
Судом встановлено, що при поданні скарг на рішення №0000882310 від 25.02.2010 року, ФОП ОСОБА_3 до ДПА у Харківській області надавалися видаткові накладні на товар, який знаходився на реалізації, однак, зазначені документи не були враховані податковим органом при розгляді вказаних скарг.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивачем, відповідно до вимог діючого законодавства, ведеться книга обліку доходів та витрат, за формою Ф-10, яка зареєстрована в органах Державної податкової служби та в якій відображаються доходи та витрати ФОП ОСОБА_3
Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність порушення відповідачем п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв’язку з чим застосування до ФО-П ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20020,00 грн. на підставі статті 21 вказаного Закону, є необґрунтованим та протиправним.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з приписів ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, у адміністративному позові позивач просить суд визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000882310 від 25.02.2010 року, посилаючись при цьому на їх протиправність.
Суд зазначає, що такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з аналізу положень ч.2 ст.162 КАС України в системному зв'язку з п.1 ч.2 ст.17, п.1 ч.3 ст. 105, ч.1 ст.171 зазначеного Кодексу, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Таким чином, суд зазначає, що правовий акт індивідуальної дії, яким є оскаржуване рішення, у разі його протиправності підлягає скасуванню.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є скасування рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000882310 від 25.02.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати рішення ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова №0000882310 від 25.02.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ФО-П ОСОБА_3 у сумі 20020,00 грн. < Сума задоволення > < Текст >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 08.11.2010 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.