Судове рішення #12068372

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.10.2010                                                                                           № 17/123-10

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Іваненко  Я.Л.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з"явився

 від відповідача -Олійник С.О., довіреність № 448 від 26.05.2010 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Артур-К"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.08.2010

 у справі № 17/123-10 ( .....)

 за позовом                               ТОВ "Санте" медікал фудз продакшн"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Артур-К"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 97933,60 грн.

 В судовому засіданні 05.10.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.  

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Київської області від 20.08.2010 року у справі                      № 17/123-10 позов Товариства  з обмеженою відповідальністю „Санте” медікал фудз продакшн” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур – К”  про стягнення  97 933,60 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 97 933,60  грн. заборгованості, 979,34 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вих. № 25/08 від 25.08.2010 року (вх. № 02-4.4/7308 від 02.08.2010 року), в якій  просить суд прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2010 року у справі № 17/123-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити  позивачу у задоволенні позовних вимог.

Скаржник відмічає, що розрахунок за реалізований товар відповідно до умов Договору  купівлі – продажу № 953ю від 27.10.2006 року  проводиться  протягом 30 днів  з моменту  надання  звіту по п. 4.1 цього Договору.

Проте, апелянт  вказує на те, що позивачем до позовної заяви  в якості доказів   не було надано жодного  звіту  від ТОВ “Артур - К” щодо  реалізованого  товару, а було  надано лише  видаткові накладні  № РН 0000239 від 17.09.2009 року на суму 4 989,60 грн. та № РН 0000254 від 06.10.2009 року на суму 12 312,00 грн.

На думку апелянта, вказані  видаткові накладні  не підтверджують  факт наявності заборгованості, оскільки  зобов’язання  щодо сплати  за поставлений товар  виникають  у покупця  лише після  надання  звіту про реалізацію  цього товару  відповідно  до п.п. 4.1, 4.2 Договору.

Крім того, скаржник зазначає, що 18.09.2009 року та 06.10.2009 року ТОВ “Артур-К” на  ім’я ОСОБА_1 були видані доручення  серії ААА № 282041, згідно з якими останнім було отримано товар на суму 4 989,60 грн. відповідно до видаткової накладної за  № РН 0000239 від 17.09.2009 року та доручення серії ААА № 281425, згідно з якими останнім було отримано  товар на суму  12 312,00 грн. відповідно до видаткової  накладної № РН 0000254 від 06.10.2009 року.

Втім, згідно зазначених доручень гр. ОСОБА_1 по видатковим накладним отримав  відповідний товар, але підписи на видаткових накладних  про отримання товару  належать  різним особам, а отже, незрозумілим є  той факт, хто саме отримав товар згідно  видаткових  накладних.

Апелянт вважає, що акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009  року  не є належним доказом, який підтверджує наявність заборгованості  за Договором № 953ю купівлі – продажу від 27.10.2006 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.210 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.10.2010 року.

04.10.2010 року до відділу документального  забезпечення Київського  апеляційного  господарського суду  від  ТОВ „Санте” медікал фудз продакшн”  надійшов  відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2010 року у справі № 17/123-10 без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур – К” – без задоволення.

В судове засідання 05.10.2010 року з’явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання без поважних причин не з’явився, хоча про час та місце судового  розгляду був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови у відповідності до норм чинного законодавства, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представників позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Санте” медікал фудз продакшн” (далі по тексту  – позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” (далі по тексту – відповідач) про стягнення 97 933,60 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № 953ю від 27.10.2006 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Санте” медікал фудз продакшн” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Артур-К” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 953ю, згідно якого продавець зобов’язався передати товар для продажу, а покупець - прийняти товар та провести його оплату на умовах цього договору за кількістю, номенклатурою і цінами, зазначеними в накладній, що є невід’ємною частиною договору.

Ціна на товари, зазначена в накладній, вказується в національній валюті України. Асортимент товару, що постачається, визначається згідно поданої заявки покупця. Загальна вартість товару, що передається вказується в накладній (п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору).

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору покупець зобов’язаний до 8 числа кожного місяця надавати продавцю письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки. Розрахунок за товар проводиться протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації.

Строк дії даного договору з моменту підписання його обома сторонами до 31.12.2007р. (п. 7.1. договору).

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 469 138,50 грн., а саме: згідно видаткових накладних № 00254 від 06.10.2009 року  на суму 12 312 грн., № РН-0000239 від 17.09.2009 року на суму 4 989,60 грн., № РН-0000167 від 26.06.2009 року на суму 32 400 грн., № РН-0000157 від 16.06.2009  року на суму 1 944,00 грн., № РН-0000137 від 29.05.2009 року на суму 12 960 грн., № РН-0000125 від 19.05.2009 року на суму 12 960 грн., № РН-0000109 від 21.04.2009 року на суму 19 440,00 грн., № РН-0000088 від 02.04.2009 року на суму 22 680,00 грн., № РН-0000072 від 18.03.2009 року на суму 12 960,00 грн., № РН-0000125 від 19.05.2009 року на суму 12 960,00 грн., № РН-0000125 від 19.05.2009 року на суму 12 960,00 грн., № РН-0000044 від 18.02.2009 року на суму 29 160,00 грн., № РН-0000032 від 02.02.2009 року  на суму 29 160,00 грн., № РН-0000016 від 21.01.2009 року  на суму 7 128,00 грн.,  № РН-0000932 від 25.12.2008 року на суму 6 480,00 грн., № РН-0000920 від 15.12.2008 року  на суму 13 500,00 грн., № РН-0000910 від 03.12.2008 року  на суму 2 700,00 грн., № РН-0000888 від 17.11.2008 року на суму 10 800,00 грн., № РН-0000866 від 24.10.2008 року  на суму 10 800,00 грн., № РН-0000850 від 13.10.2008 року на суму 16 200,00 грн., № РН-0000805 від 12.09.2008 року на суму 13 500,00 грн., № РН-0000766 від 19.08.2008 року  на суму 13 500,00 грн., № РН-0000752 від 30.07.2008 року на суму 4 320,00 грн., № РН-0000732 від 14.07.2008 року  на суму 2 700,00 грн., № РН-0000709 від 20.06.2008 року на суму 5 400,00 грн., № РН-0000608 від 17.03.2008 року на суму  4 698,00 грн., № РН-0000561 від 29.02.2008 року на суму 14 094,00 грн., № РН-0000555 від 25.02.2008 року  на суму 7 047,00 грн., № РН-0000530 від 11.02.2008 року на суму 14 094,00 грн., № РН-0000496 від 16.01.2008 року на суму 8 456,00т грн., № РН-0000477 від 25.12.2007 року на суму 10 355,60 грн., № РН-0000447 від 07.12.2007 року  на суму 5 167,80 грн., № РН-0000419 від 20.11.2007 року на суму 9 396,00 грн., № РН-0000447 від 07.12.2007 року   на суму 5 167,80 грн., № РН-0000399 від 30.10.2007 року на суму 7 047,00 грн.,  № РН-0000370 від 12.10.2007 року на суму 8 926,20 грн., № РН-0000351 від 01.10.2007 року на суму 5 637,60 грн., № РН-0000336 від 18.09.2007 року на суму 3 758,40 грн., № РН-0000311 від 04.09.2007 року на суму 6 107,40 грн., № РН-0000258 від 14.08.2007 року на суму 4 698,00 грн., № РН-0000198 від 26.06.2007 року на суму 5 872,50 грн., № РН-0000156 від 25.05.2007 року на суму 4 698,00 грн., № РН-0000122 від 03.05.2007 року  на суму 9 396,00 грн., № РН-0000097 від 13.04.2007 року  на суму 3 758,40 грн., № РН-0000067 від 22.03.2007 року  на суму 4 698,00 грн., № РН-0000059 від 14.03.2007 року  на суму 5 637,60 грн., № РН-0000029 від 19.02.2007 року  на суму 4 698,00 грн., № РН-0000053 від 27.11.2006 року на суму 1 344,60 грн., № РН-0000026 від 13.11.2006 року на суму 2 689,20 грн., № РН-0000011 від 30.10.2006 року  на суму 2 689,20 грн. (а.с. 16, 19, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155), який був отриманий представниками відповідача – Малетою Сергієм Івановичем та Мачуленко Раїсою Олексіївною на підставі довіреностей (а.с. 17-18, 66, 68, 70 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156).

Разом з цим, місцевий господарський суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором, оскільки  відповідачем на адресу позивача не було надіслано ні претензій, ні повідомлень про порушення продавцем умов договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, станом на 31.07.2009 року заборгованість відповідача за договором становила 151 632,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 10), який підписаний та скріплений печатками обох сторін, відповідач частково оплатив поставлений йому за договором товар на суму 371 204,90 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення  97 933,66 грн. (а.с. 20), яка  була залишена відповідачем без відповіді.

На момент судового розгляду справи відповідач свої договірні зобов’язання належним чином не виконав, решту заборгованості за поставлений товар не погасив.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що предметом позову у даній справі  є вимога про стягнення з відповідача 97 933,60 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 953ю від 27.10.2006 року згідно видаткових накладних видаткових накладних № 00254 від 06.10.2009 року, № РН-0000239 від 17.09.2009 року, № РН-0000167 від 26.06.2009 року, № РН-0000157 від 16.06.2009 року, № РН-0000137 від 29.05.2009 року, № РН-0000125 від 19.05.2009 року,  № РН-0000109 від 21.04.2009 року, № РН-0000088 від 02.04.2009 року, № РН-0000072 від 18.03.2009 року,  № РН-0000125 від 19.05.2009 року, № РН-0000125 від 19.05.2009 року, № РН-0000044 від 18.02.2009 року, № РН-0000032 від 02.02.2009 року, № РН-0000016 від 21.01.2009 року,  № РН-0000932 від 25.12.2008 року, № РН-0000920 від 15.12.2008 року, № РН-0000910 від 03.12.2008 року, № РН-0000888 від 17.11.2008 року, № РН-0000866 від 24.10.2008 року, № РН-0000850 від 13.10.2008 року, № РН-0000805 від 12.09.2008 року, № РН-0000766 від 19.08.2008 року, № РН-0000752 від 30.07.2008 року, № РН-0000732 від 14.07.2008 року, № РН-0000709 від 20.06/2008р., № РН-0000608 від 17.03.2008р., № РН-0000561 від 29.02.2008 року, № РН-0000555 від 25.02.2008 року, № РН-0000530 від 11.02.2008 року, № РН-0000496 від 16.01.2008 року, № РН-0000477 від 25.12.2007 року, № РН-0000447 від 07.12.2007 року, № РН-0000419 від 20.11.2007 року, № РН-0000447 від 07.12.2007 року, № РН-0000399 від 30.10.2007 року,  № РН-0000370 від 12.10.2007 року, № РН-0000351 від 01.10.2007 року, № РН-0000336 від 18.09.2007 року, № РН-0000311 від 04.09.2007 року, № РН-0000258 від 14.08.2007 року, № РН-0000198 від 26.06.2007 року, № РН-0000156 від 25.05.2007 року, № РН-0000122 від 03.05.2007 року, № РН-0000097 від 13.04.2007 року, № РН-0000067 від 22.03..2007 року, № РН-0000059 від 14.03.2007 року, № РН-0000029 від 19.02.2007 року, № РН-0000053 від 27.11.2006 року, № РН-0000026 від 13.11.2006 року.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунок за товар проводиться протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації продукції.

Дійшовши висновку,  що наявність  у відповідача  заборгованості за договором  в сумі 97 933,60 грн. підтверджується  банківськими  довідками та довідкою  ТОВ „Санте” медікал фудз продакшн”  підписаною його директором, місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем  не було надано суду звітів про хід реалізації товару та його залишки, отриманого останнім від позивача згідно спірних видаткових накладних.

Проте, оскільки відповідачем не було надано доказів, що строк виконання зобов’язання за договором в частині його оплати ще не настав, господарський суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору в частині оплати товару, що стало  підставою для покладення на нього обов’язку по сплаті боргу.

В контексті викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості за договором в сумі  97 933,60грн., яка підтверджується банківським довідками та довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю „Санте” медікал фудз продакшн”, підписаною директором  ТОВ „Санте” медікал фудз продакшн” та скріпленою печаткою товариства.

Проте, колегія суддів вважає такий  висновок господарського суду  передчасним з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як зазначив місцевий господарський суд, станом  на 31.07.2009 року  заборгованість відповідача  за  договором  становила  151 6321,00 грн.  що підтверджується  актом  звірки взаєморозрахунків, який  підписаний  та скріплений  печатками сторін.

Втім, як вбачається з матеріалів справи  (а.с. 10) зазначений акт представником  позивача не підписаний , а з боку  відповідача підписаний невідомою особою, якою перед зазначенням посади зроблено косу риску „/Головний бухгалтер ТОВ „Артур - К”. До того ж, із зазначеного  акту  не вбачається, що у ньому зафіксовано стан розрахунків (та наявність заборгованості відповідача) саме за договором № 953ю від 27.10.2006 року.

При цьому, колегія суддів відзначає, що акт звірки бухгалтерів є тільки  документом, по якому бухгалтерії  підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність  будь – яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Київської області  дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача за договором № 953ю від 27.10.2006 року, прийнявши в якості доказів наявні в матеріалах справи видаткові накладні, довіреності та довідку позивача про стан заборгованості відповідача за спірним договором.

Відповідно до п. 5.1 Договором товар  вважається зданим продавцем  і прийнятим  покупцем за якістю в відповідності з паспортом і іншими документами, наданими  продавцем, а за кількістю - згідно накладної після її підписання  покупцем, а згідно з п. 3.1 Договору продавець посвідчує якість товару, що передає, паспортом завода - виготовника, результатами аналізу контрольно - аналітичної лабораторії  чи сертифікатом  про державну реєстрацію.

При цьому,  в матеріалах справи наявні видаткові накладні  № 00254 від 06.10.2009 року, № РН-0000239 від 17.09.2009 року, № РН-0000167 від 26.06.2009 року, № РН-0000157 від 16.06.2009 року, № РН-0000137 від 29.05.2009 року, № РН-0000125 від 19.05.2009 року,  № РН-0000109 від 21.04.2009 року, № РН-0000088 від 02.04.2009 року, № РН-0000072 від 18.03.2009 року,  № РН-0000125 від 19.05.2009 року, № РН-0000125 від 19.05.2009 року, № РН-0000044 від 18.02.2009 року, № РН-0000032 від 02.02.2009 року, № РН-0000016 від 21.01.2009 року,  № РН-0000932 від 25.12.2008 року, № РН-0000920 від 15.12.2008 року, № РН-0000910 від 03.12.2008 року, № РН-0000888 від 17.11.2008 року, № РН-0000866 від 24.10.2008 року, № РН-0000850 від 13.10.2008 року, № РН-0000805 від 12.09.2008 року, № РН-0000766 від 19.08.2008 року, № РН-0000752 від 30.07.2008 року, № РН-0000732 від 14.07.2008 року, № РН-0000709 від 20.06/2008р., № РН-0000608 від 17.03.2008р., № РН-0000561 від 29.02.2008 року, № РН-0000555 від 25.02.2008 року, № РН-0000530 від 11.02.2008 року, № РН-0000496 від 16.01.2008 року, № РН-0000477 від 25.12.2007 року, № РН-0000447 від 07.12.2007 року, № РН-0000419 від 20.11.2007 року, № РН-0000447 від 07.12.2007 року, № РН-0000399 від 30.10.2007 року,  № РН-0000370 від 12.10.2007 року, № РН-0000351 від 01.10.2007 року, № РН-0000336 від 18.09.2007 року, № РН-0000311 від 04.09.2007 року, № РН-0000258 від 14.08.2007 року, № РН-0000198 від 26.06.2007 року, № РН-0000156 від 25.05.2007 року, № РН-0000122 від 03.05.2007 року, № РН-0000097 від 13.04.2007 року, № РН-0000067 від 22.03..2007 року, № РН-0000059 від 14.03.2007 року, № РН-0000029 від 19.02.2007 року, № РН-0000053 від 27.11.2006 року, № РН-0000026 від 13.11.2006 року, за якими відповідачеві  поставлено  сигарети  з фільтром  без тютюну „Profit Classic № 20”, в той час як довіреності , видані на ім’я представника  відповідача, на які  в оскаржуваному рішенні посилається  місцевий господарський суд, видані  на отримання медикаментів (а.с. 66, 76, 78, 82, 84, 92, 94, 96, 100, 136, 140, 150). До того ж,  і актом  звірки, на який  посилається  місцевий господарський суд, зафіксовано заборгованість  за отримані  медпрепарати.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 265 ГК України та статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання - відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно ставляться і статті 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено місцевим господарським судом, між сторонами у справі було  укладено Договір купівлі – продажу № 953ю від 27.10.2006 року, за умовами якого  продавець зобов’язується передати товар для продажу, а покупець зобов’язується  прийняти товар та проводити його оплату  на умовах цього договору за кількістю, номенклатурою і цінами, зазначеними  в накладних, що є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.3. Договору  передбачено, що загальна  вартість товару, що передається , вказується у  накладній.

При цьому, продавець посвідчує якість товару, що передає паспортом завода-виготовника, результатами аналізу контрольно – аналітичної лабораторії чи сертифікатом про державну реєстрації (п. 3.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець зобов’язаний щомісяця до 8 числа  надавати  продавцю письмову інформацію у вигляді звіту про хід  реалізації товару  та його залишки, в якому вказується  кількість  реалізованого товару  в розрізі асортименту, а також залишки товару  на складі  покупця. Звіт надається за встановленою  формою.

Згідно  із п. 4.2  Договору розрахунок  за реалізований  товар проводиться  протягом 30 днів з моменту  надання звіту, по п. 4.1 цього Договору.

З урахуванням викладеного, та того, що акт звірки не є належним доказом, що підтверджує наявність заборгованості відповідача за договором № 953ю від 27.10.2006 року, в матеріалах справи відсутні звіти про хід реалізації відповідачем товару, які є  підставою для здійснення розрахунку відповідачем за реалізований товар, колегія суддів  вважає, що право позивача на момент звернення останнього з позовом до суду з вимогою про погашення заборгованості не було порушено, і, в свою чергу, у відповідача не виник обов’язок  погасити таку заборгованість.

За таких обставин, апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції зробив висновок про наявність  підстав для задоволення  позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Санте” медікал фудз продакшн” щодо стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 97 933,60 грн., прийнявши в якості доказу надані позивачем банківські довідки та довідку ТОВ „Санте” медікал фудз продакшн”, підписану директором ТОВ „Санте” медікал фудз продакшн” та скріплену  печаткою Товариства без з’ясування усіх обставин справи, взявши до уваги докази, які не можуть вважатися, у розумінні ст. 34 ГПК України, належним підтвердженням обставин, з яких виходив суд, приймаючи оскаржуване у даній справі рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належним чином не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів констатує відсутність у позивача підстав для подання позову та вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було допущено порушення вимог чинного законодавства та не надано належної оцінки матеріалам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 97 933,60 грн. є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

   

ПОСТАНОВИВ:

 П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур – К” задовольнити повністю.

2.          Рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2010 року у справі № 17/123-10 скасувати та прийняти нове, яким в позові Товариства  з обмеженою відповідальністю „Санте” медікал фудз продакшн” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур – К” про  стягнення 97 933,60 грн. відмовити повністю.

3.          Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю „Санте” медікал фудз продакшн” (03150, м. Київ, Печерський район, вул. Анрі Барбюса, буд. 5А, код ЄДРПОУ 34575551, п/р 26002186551500 в АТ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур – К” (08130, Київська область, вул. Києво – Святошинський район, с. Чайки, вул. В.Чайки, код  ЄДРПОУ 21643669, п/р 26006010027836 у ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 322313) 489 грн. (чотириста вісімдесят дев’ять гривень) 67 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Київської області  видати відповідний наказ.

4.          Справу № 17/123-10 повернути до Господарського суду Київської області.

  Дата підписання постанови 11.10.2010 року 

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          


 14.10.10 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація