КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
19.11.2010 № 13-07/1480
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів:
розглянувши апеляційну скаргу Смілянська районна державна адміністрація
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.10.2010
у справі № 13-07/1480
за позовом Дослідне господарство "Еліта"
до Смілянська районна державна адміністрація
Приватний підприємець ОСОБА_1
третя особа відповідача
третя особа позивача
про визнання договору оренди землі недійсним
ВСТАНОВИВ:
До Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Смілянської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.10.2010р. у справі № 13-07/1480.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним господарським судом, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, до скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Недотримання зазначених вимог щодо додання до апеляційної скарги документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі є підставою для повернення поданої апеляційної скарги без розгляду у відповідності з пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна колегія вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про сплату чи стягнення державного мита в дохід державного бюджету України слід керуватись, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (далі - Декрет) та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15 (далі - Інструкція).
Як визначено частиною 4 статті 7 Декрету, порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.
Підпунктом «б» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлено ставку державного мита із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до господарських судів, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).
Відповідно до вимог пп. «г» пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із апеляційних і касаційних скарг на рішення і постанови у справах за такими позовними заявами державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем-1 - Смілянською районною державною адміністрацією в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним на майбутнє Договору оренди землі від 20.11.2002р., в іншій частині оскаржуване рішення просить залишити без змін.
І відповідно, враховуючи приписи чинного законодавства, при зверненні з даною апеляційною скаргою Смілянська районна державна адміністрація повинна була сплатити державне мито у розмірі 42,50 грн.
Разом з тим, як вбачається з апеляційної скарги Смілянської районної державної адміністрації вона не відповідає вимогам статті 94 Господарського процесуального кодексу України, а саме: з залученої до апеляційної скарги квитанції від 04.11.2009р. вбачається, що відповідачем-1 було сплачено державне мито у розмірі 20,00 грн.
З огляду на викладене, квитанція від 04.11.2009р. не може вважатися документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі.
Згідно п. 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, зокрема, якщо до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд повертає апеляційну скаргу Смілянської районної державної адміністрації. Однак, слід зазначити, що згідно частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись статтею 86, 94 та п. 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Смілянської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.10.2010р. у справі № 13-07/1480 з доданими до неї матеріалами не приймати до розгляду та повернути заявнику.
2. Справу № 13-07/1480 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді
22.11.10 (відправлено)