Справа № 2-1012/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року                                                                               Хустський районний суд                                                                                 Закарпатської області

                  в складі: головуючого-судді       Сідей Я.Я.

    при секретарі:               Лемак І.І.

                                       з участю позивача:               ОСОБА_1

                                      його представника:                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ПП «Катрін»

про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

с у д –

                                                                      в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом  посилаючись на те, що з відповідачем по справі перебував  у трудових відносинах і наказом № 2 від 11.01.2010 року її було звільнено з роботи згідно ст. 38 КЗпП України. Позивач вказує що після звільнення з роботи відповідачем ПП «Катрін» їй не виплачено заробітну плату в сумі 6788,32 гривень. Оскільки з вини відповідача йому не була своєчасно виплачена заробітна плата, посилаючись на ст.117 КЗпП України, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку.   Окрім того, вважає, що внаслідок дій відповідача вона зазнала моральних страждань і моральну шкоду оцінює в 3 000 грн.  

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги. Просять стягнути з відповідача на користь позивача 6788,32 гривень нарахованої але не виплаченої суми заробітної плати за період з 01.03.2009 року по 11.01.2010 року, середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 4748, 71 гривень та моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, обґрунтувавши вимоги тим, що протиправна поведінка відповідача привела до втрати нормальних життєвих зв’язків, вимагала додаткових зусиль для організації життя .  

Відповідач – представник ПП «Катрін» в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином – шляхом вручення рекомендованого листа з повідомленням про виклик його в судове засідання. Причини неявки суд не повідомив. На підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України, виходячи з наявних у справі даних про права і взаємовідносини сторін, справу слухати у відсутності відповідача, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечила проти такого порядку вирішення справи.  

Заслухавши пояснення позивача, її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.    

В судовому засіданні судом встановлено, що позивач на працював в ПП «Катрін» з 01 серпня 2008 року по 11 січня 2010 року прибиральницею згідно наказу № 185-К від 01.08.2007 року.   Наказом № 2 від 11.01.2010   року позивача було звільнено із займаної посади за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, однак розрахунок при звільненні не отримала.  

Згідно ч.7 ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.    

Відповідно до ч. 1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.    

Зазначені вище вимоги КЗпП України з боку відповідача не виконувались, в зв’язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі перед позивачкою.    

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.    

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, виходячи з середньомісячної заробітної плати, що складає 6788, 32 гривень та розрахунку компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, що складає 4748,71 гривень, відповідачем не оспорювався, жодних доказів відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.    

Враховуючи ту обставину, що заробітна плата працівника є єдиним джерелом для влаштування свого життя та життя своєї родини, а відсутність грошових коштів на це, привело до втрати нормальних життєвих зв’язків та додаткових зусиль з боку позивача для організації свого життя, суд вважає, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, виходячи з принципу розумності та справедливості, підлягають задоволенню та стягненню на його користь моральної шкоди у розмірі 2000 гривень.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути державне мито на користь держави у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.    

Керуючись ст.ст. 10, 60, 169 ч. 4, 209, 212-215, 218, 224-228, 367 ЦПК України, ст.ст.116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд,  

Р І Ш И В:  

Позов задоволити частково.  

Стягнути з  ПП «Катрін» на користь ОСОБА_1 - 6788 /шість тисяч сімсот вісімдесят вісім / гривень 32 /тридцять дві/ копійки заборгованості по заробітній платі за період роботи з 01.03.2009 року по 11.01.2010 року; 4748 /чотири тисячі сімсот сорок вісім/ гривень 71 /сімдесят одну/ копійку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, 2000 /дві тисячі/ гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.  

Стягнути з ПП «Катрін» на користь держави 51 гривню державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Рішення в частині стягнення платежу за один місяць допустити до негайного виконання.  

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Хустського районного суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області.

                                         Головуючий:                 підпис:                                 Сідей Я.Я.

                                      З оригіналом вірно:

                                          Суддя Хустського

                                             районного суду                                                       Сідей Я.Я.