УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНА
22 березня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду
Одеської області в складі:
головуючого - Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф..,
Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Бондаренко Н.В.,
за участю: представника відповідача Любашівської районної спілки споживчих товариств - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 27 листопада 2006 року
за позовом ОСОБА_1до Любашівської районної спілки споживчих товариств, третьої особи, Одеської обласної спілки споживчих товариств, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановила:
08 серпня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Любашівської районної спілки споживчих товариств про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В заяві позивач ОСОБА_1. зазначав, що він працював контролером ринку Любашівської райспоживспілки з 23 серпня 2005 року і виконував свої обов'язки належним чином. 14 липня 2006 року голова правління Любашівської райспоживспілки ОСОБА_2. не допустила його до роботи без пояснення причини звільнення, не видала розпорядження про звільнення. Тому він був змушений 14 липня 2006 року звернутися зі скаргою до прокуратури і не працює.
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 232, 235 КЗпП України, позивач ОСОБА_1. просив суд поновити його на роботі контролером ринку Любашівської райспоживспілки та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогули, з 14 липня 2006 року.
Представник відповідача Любашівської райспоживспілки, голова правління ОСОБА_2., проти позову заперечувала і в своїх поясненнях зазначала, що 14 липня
Головуючий у першій інстанції Дармакуки Т.П. Справа № 22ц-873\07
Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О. Категорія ЦП: 40
2
2006 року позивач ОСОБА_1. був запрошений на засідання правління райспоживспілки для розгляду скарг на його дії і відібрання пояснень. Від роботи його ніхто не відсторонював. Однак він залишив роботу і пішов до прокуратури. На роботу він не виходив з невідомих причин, надати пояснення про причини невиходу на роботу відмовлявся. На засідання президії райкому профспілки позивач ОСОБА_1. не з'являвся. На засіданні президії райкому профспілки від 11 серпня 2006 була дана згода на звільнення позивача ОСОБА_1. з роботи по п. 4 ст. 40 КЗпП України. Розпорядженням № 35 правління райспоживспілки від 11 серпня 2006 року він був звільнений з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогули з 14 липня 2006 року. Після звільнення заробітну плату не отримав.
Розпорядженням правління райспоживспілки № 46 від 23 листопада 2006 року змінена дата звільнення позивача по п. 4 ст. 40 КЗпП України з 11 серпня 2006 року.
Ухвалою суду від 16 листопада 2006 року до участі у справі у якості третьої особи, залучена Одеська обласна спілка споживчих товариств "Облспоживспілка".
Представник третьої особи, Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" в своїх поясненнях зазначав, що позивач ОСОБА_1. був звільнений з роботи за прогули на законних підставах.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необгрунтованим.
Позивач ОСОБА_1. в судове засідання не з'явився повторно, але про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про одержання повісток про виклик в суд. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України його неявка в судове засідання не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1., пояснення на апеляцію представника відповідача Любашівської районної спілки споживчих товариств, ОСОБА_2., перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали, надані представником відповідача суду апеляційної інстанції: Статут Любашівської районної спілки споживчих товариств, зареєстрований 26 липня 2005 року, Книгу розпоряджень голови правління райспоживспілки за 2006 рік, Книгу реєстрації розпоряджень райспоживспілки голови правління за 2006 рік, Книгу протоколів засідання президії Любашівського райкому профспілки працівників споживкооперації за 2005 -2006 роки, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження голови правління райспоживспілки № 69 від 23 серпня 2005 року позивач ОСОБА_1. був прийнятий на роботу контролером ринку Любашівської райспоживспілки тимчасово з 24 серпня 2005 року (а.с. 99).
3
Згідно розпорядження голови правління райспоживспілки № 7 від 01 лютого 2006 року позивач ОСОБА_1. був прийнятий на постійну роботу контролером ринку з 01 лютого 2006 року (а.с. 99).
Постановою Одеської обласної спілки споживчих товариств № 10-1 від 03 травня 2006 року виконуючою обов'язки Любашівської райспоживспілки була призначена голова Любашівського селищного споживчого товариства ОСОБА_2. (а.с. 95).
Постановою правління Любашівської райспоживспілки № 18 від 22 червня 2006 року позивач ОСОБА_1. був попереджений про скорочення штату працівників (а.с. 33).
14 липня 2006 року позивач ОСОБА_1. відмовився надати пояснення з приводу скарг відносно нього, які надійшли до правління райспоживспілки, і залишив роботу. Він був відсутній на роботі до 09 серпня 2006 року без поважних причин, що підтверджується докладними директору ринку ОСОБА_3. (а.с. 7-9), табелями виходу на роботу за липень та серпень 2006 року (а.с. 156-157) та показаннями свідків ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., директора ринку, і Дубинянської В.М., головного державного інспектора праці, (а.с. 176 зв.-178,178 зв.-181,181 зв.-182,188-192).
На засідання президії Любашівського райкому профспілки працівників споживкооперації від 11 серпня 2006 року було розглянуто подання голови правління райспоживспілки про надання згоди на звільнення позивача ОСОБА_1. з роботи по п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогули (а.с. 12-13)
Розпорядження голови правління Любашівської райспоживспілки № 35 від 11 серпня 2006 року позивач ОСОБА_1. був звільнений з роботи по п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогули з 14 липня 2006 року (а.с. 22).
Згідно розпорядження голови правління № 46 від 23 листопада 2006 року змінена дата звільнення позивача ОСОБА_1. на 11 серпня 2006 року (а.с. 140).
Відповідно до акту перевірки № 15-23-032\033 від 19 жовтня 2006 року, проведеної Територіальною державною інспекцією праці в Одеської області, позивача ОСОБА_1. було звільнено з роботи за прогули без порушення трудового законодавства (а.с. 142-147).
Розрахунок при звільненні був проведений з позивачем ОСОБА_1. 15 серпня 2006 року, а трудову книжку він отримав 23 серпня 2007 року.
За таких обставин, вирішуючи трудовій спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач ОСОБА_1. був відсутній на роботі з 14 липня 2006 року без поважних причин і відповідач звільнив його з роботи по п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогули, на законних підставах і з дотриманням встановленого законом порядку звільнення.
Цей висновок відповідає вимогам ст. ст. 40 п. 4, 43, 232, 235 КЗпП України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року (з наступними змінами і доповненнями), викладеним у п. п. 15, 18, 24 постанови, та фактичним обставинам справи, які доведені у судовому засіданні.
4
Твердження позивача ОСОБА_1. в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Любашівського районного суду Одеської області від 27 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.