СПРАВА № 2 а - 301 / 2009 p.

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

8 травня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Рашиній І.В.

розглянувши в судовому засіданні у залі суду м. Антрацит справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області " Про визнання дії щодо відмови та бездіяльність протиправними та зобов"язання здійснити виплату підвищення до пенсії",

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області про визнання дій протиправними та зобов»язання виплатити підвищення пенсії, як дитині війни.

В обгрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 послалась на те, що вона має правовий статус „дитини війни".

Відповідачем їй недосплачувалось підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Просить суд визнати протиправними дії УПФУ в м. Антрацит щодо відмови у задоволенні вимог по виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і зобов»язати відповідача здійснити підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, але уточнила та збільшила їх об"єм.

Просить дії відповідача щодо відмови у задоволенні вимог по виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року визнати протиправними та зобов»язати УПФУ в м. Антрацит здійснити підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Крім того, просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно - правових актів вищої сили.

Зауважила на те, що вона є людиною похилого віку, з 16.08.2001 року визнана безстроково інвалідом 2 групи, про порушення своїх прав дізналась із засобів масової інформації тільки у грудні 2008 року, тому звернулась за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача, а потім до суду.

Відповідач УПФУ в м. Антрацит в судове засідання не з»явився, надіслав заперечення на позов від 26.02.2009 року, просив справу розглянути у відсутності свого представника, вимоги позивачки ОСОБА_1 повністю не визнав посилаючись на те, що згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що набрав чинності з 1.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Разом з цим ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

 ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", вводяться з 1 січня 2006 року, а ст. 6 - в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України по питаннях бюджету.

В 2006 році урядом не вводився порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно зі ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього закону, якою встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячному грошовому забезпеченню, або державній соціальній допомозі, що виплачується замість пенсії, згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (окрім тих, на які розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту"), в розмірі 50 % надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначив, що позивачка є інвалідом 2 групи та їй у 2007 році виплачувалось підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі: з 1.01.2007 року по 31.03.2007 року по 19 гр., з 1.04.2007 року по 31.09.2007 року по 20 гр.30 коп., з 1.10.2007 року по 31.12.2007 року по 20 гр.55 коп.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-У1 від 28.12.2007р. (п. 41 роздічу II) встановлено, що в 2008 році дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення пункту 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" визнані неконституційними та втратили чинність тільки з 22.05.2008р.

Таким чином, в 2008 році позивачці було підвищено пенсію: з 1.01.2008 по 31.03.2008 на 47гр. (прожитковий мінімум - 470 гр.); з 1.04.2008 по 22.05.2008 на 48 гр.10 коп. (прожитковий мінімум - 481 гр.).

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (набрала чинності з 22.05.2008 року) встановлено що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист’" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48 гр.10 коп., з 1 липня - 48 гр.20 коп. та з 1 жовтня 49 гр.80 коп. (пункт 8).

Таким чином, з 22.05.2008 року позивачці було підвищено пенсію на 48гр.10 коп. 3 22.05.2008 року по 30.06.2008 року на 48 гр.20 коп. 3 1.07.2008 року по 30.09.2008 року, на 49 гр. 80 коп. 3 1.10.2008 року по 31.12.2008 року.

Крім того, звернув увагу на те, що для звернення до суду із заявою про зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік позивачкою пропущено строк позовної давності, встановлений статтею 99 КАС України.

Просить в позивачці ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову за необгрунтованістю.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повно і всебічно з»ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_1 має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 13.01.2006 року та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».(а.с. 7)

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка ОСОБА_1 громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено паспортом (а.с. 6)

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивачки, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 1.01.2007 року, статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст. ст. 71, 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час розгляду даної справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гр., з 1 квітня - 387 гр., з 1 жовтня - 395 гр..

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року «Про Державний бюджет Україна на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28.03 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня -380 гр., з 1 квітня - 406 гр., з 1 жовтня - 411 гр..

При цьому, вказана стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно 410 гр. 06 коп.; 415 гр. 11 коп.

Таким чином, суд вважає, ідо з 9.07.2007 року, тобто з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007, відповідач мав нарахувати позивачці підвищення розміру пенси, як дитині війни, тому вимоги позивачки підлягають задоволенню з 9.07.2007 року по З 1.12.2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені зміни були визнані такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05. 2008 poкy N10-pп/2008.

У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають, чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з рішення Конституційного суду N Ю-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд вважає, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком діяло з 22.05.2008 року, оскільки з 1.01.2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була.

За приписами ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 гр., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 гр., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 гр..

Враховуючи, що позивачці, починаючи з 1.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а повинні провадити виплати, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а тому погоджуюсь з посиланнями позивачки на протиправність дій відповідача щодо проведення перерахунку та виплати їй підвищення до пенсії за вказаний період.

Таким чином, вважаю, що за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач мав нарахувати позивачці підвищення розміру пенсії, як дитині війни, відповідно до сталі 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

Отже, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для визнання протиправними дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит в порушенні права позивачки на отримання підвищення до пенсії у відповідності з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивачка має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд вважає, що відповідач мав провести перерахунок та виплату позивачці підвищення до пенсії з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Вважаю на необхідне поновити позивачці ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки остання пропустила його з поважної причини.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є людиною похилого віку, з 16.08.2001 року визнана безстроково інвалідом 2 групи, про порушення своїх прав дізналась із засобів масової інформації тільки у грудні 2008 року, тому звернулась за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача 23.01.2009 року, а потім до суду 4.02.2009 року.(а.с. 10, 11, 1)

Більш того, відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 87, 94, 99, 122, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю

1.   1.     Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області щодо захисту її порушених прав, свобод та інтересів за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, визнавши причину пропущення строку звернення поважною.

2.   2.     Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області щодо невиплати соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - протиправними.

3.   3.     Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд «Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.