Справа № 2-1582 / 2009 рік

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Рашиній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу по позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Фатівської селищної Ради Антрацитівського району Луганської області « Про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади Фатівської селищної Ради Антрацитівського району Луганської області про визнання права власності на самочинно збудовані господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що ОСОБА_2 є його рідним батьком.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 в якому він постійно мешкав разом з батьком ОСОБА_2, належав останньому на підставі свідоцтва про право власності від 22.03.1960 року.

У зв»язку з впорядкуванням нумерації вулиці АДРЕСА_1 вказаному будинку ОСОБА_2 був присвоєний номер АДРЕСА_1

Протягом життя його батько ОСОБА_2 збудував господарські будівлі: ганок- «а-1, б», кухня - « Б», сараї «В, Г, Ж», погріб - « Д», душ - «З», гараж « Е», але дозвіл на їх будівництво не брав.

ІНФОРМАЦІЯ_1року батько ОСОБА_2 помер.

Спадкоємцем належного батьку майна є він, ОСОБА_1.

Він звертався до Антрацитівської районної державної нотаріальної контори за оформленням свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2, але йому було відмовлено, посилаючись на те, що господарські будівлі, які були збудовані ОСОБА_2 - є самочинним будівництвом.

Просить визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовані господарські споруди: ганок- «а-1, б», кухня - « Б», сараї «В, Г, Ж», погріб - « Д», душ -«3», гараж « Е».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримує свої позовні вимоги, просить задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач- територіальна громада Фащівської селищної Ради Антрацитівського району в судове засідання не з» явився, надіслав листа від 2.06.2009 року про визнання позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, просив справу розглянути за відсутністю свого представника (а.с. 13)

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2.

В свідоцтві про його народження ОСОБА_2 значиться батьком. (а.с. 4)

Позивач мешкав разом з батьком ОСОБА_2 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 якому у зв»язку з впорядкуванням нумерації вулиці АДРЕСА_1(а.с. 9)

Вказаний будинок ОСОБА_2 набув на підставі свідоцтва про право власності від 22.03.1960 року. (а.с. 6)

Рішенням виконкому Іванівської районної Ради Антрацитівського району № 89 від 10.02.1958 року під будівництво зазначеного будинку ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка розміром 5000 кв. м. та з останнім був укладений договір на безстрокове користування зазначеною земельною ділянкою.(а.с. 7, 8)

Протягом життя ОСОБА_2 збудував господарські будівлі: ганок-«а-1, б», кухня - « Б», сараї «В, Г, Ж», погріб - « Д», душ - «3», гараж « Е», але дозвіл на їх будівництво не брав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер. (а.с. 5)

Актом державної технічної комісії від 18.12.2008 року будівлі за адресою: АДРЕСА_1 були прийняті в експлуатацію, а рішенням № 76 від 18.12.2008 року виконкому Фащівської селищної Ради Антрацитівського району вказаний акт було затверджено. (а.с. 14, 15)

Згідно з актом державної технічної комісії від 18.12.2008 року господарські будівлі: ганок- «а-1, б», кухня - « Б», сараї «В, Г, Ж», погріб - « Д», душ - «3», гараж « Е», які були збудовані ОСОБА_2 - є самочинним будівництвом. (а.с. 14)

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 54, 9 кв. м., житлову площу - 32, 9 кв. м. (а.с. 14)

Вказані будівлі відповідають вимогам СНІПа 79-92, санітарним, технічним та протипожежним нормативам (а.с. 14)

У відповідності до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за собою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 без належного дозволу збудував господарські будівлі на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, яка була йому передана у безстрокове користування на підставі рішення виконкому Іванівської районної Ради Антрацитівського району № 89 від 20.02.1958 року. (а.с. 8)

Самочинні споруди: ганок - «а-1, б», кухня - « Б», сараї «В, Г, Ж», погріб - « Д», душ -«3», гараж « Е», побудовані ОСОБА_2, відповідають вимогам СНІПа 79-92, санітарним, технічним та протипожежним нормативам (а.с. 14)

Невизнання за ОСОБА_2 права власності на будівлі, які є самочинним будівництвом, перешкоджає його спадкоємцю, яким є позивач, отримати спадщину за законом.

При таких обставинах, суд вважає на необхідне визнати за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на самочинно збудовані господарські будівлі: ганок- «а-1, б», кухня - « Б», сараї «В, Г, Ж», погріб - « Д», душ - «3», гараж « Е», що розташовані на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 54, 9 кв. м. та житловою площею - 32, 9 кв. м.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 328, 331, 376, 386, 392 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на самочинно збудовані господарські будівлі: ганок- «а-1, б», кухня -« Б», сараї «В, Г, Ж», погріб - « Д», душ - «3», гараж « Е», що розташовані на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54, 9 кв. м. та житловою площею - 32, 9 кв. м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.