ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Миколаїв

за позовом:  ПП ОСОБА_1  (АДРЕСА_1)

до відповідача: КП  «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»

(54030, м.Миколаїв, вул.Шевченко, 40)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_2 -директор

Від відповідача: Бортик Р.О. -дов. №3373  від 20.06.2006р.

Суть спору: визнання права власності на перебудоване приміщення

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, вказує на те, що ст.392 ЦК України передбачає право власника звернутись з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Позивачем не зазначено, в чому саме полягає невизнання з боку БТІ його права власності.

Заслухавши представників сторін, вивчивши надані ними матеріали,  суд -

в с т а н о в и в:

На підставі договору купівлі-продажу №НОМЕР_1 від 11.10.2004р., у власність позивача перейшли нежитлові приміщення на першому поверсі літ.А-2 №НОМЕР_2, загальною площею 310,9 м², що складає 239/1000 часток нежитлового об'єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. 

          Позивачем, всупереч приписам ст.ст.24,28,29 Закону України “Про планування і забудову територій”, без дозволу на перепланування, належно затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, було здійснено перепланування приміщень, внаслідок чого загальна площа нежитлового об'єкту була збільшена на 133,2 м²  та склала 444,1 м².

За таких обставин, відповідно до ст.376 ЦК України, вищевказані нежитлові приміщення вважаються самочинно перебудованим.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 444,1 м²  з урахування зроблених перепланувань.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Статтею 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача)  земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В матеріалах справи містяться висновки Управління архітектурною діяльністю №17-2144 від 23.05.2006р., СЕС Ленінського району м.Миколаєва від №3/1-724 від 05.05.2006р. та лист ГУ МНС України в Миколаївській області №55/456 від 15.04.2006р., якими погоджено оформлення самовільно перепланованого об'єкту - нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_2, шляхом прибудови.

Згідно технічного висновку ЗАТ “Миколаївський Діпроміст” №383 від 19.05.2006р. зроблені перепланування не вплинули на несучу спроможність конструкцій будівлі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволення.

Оскільки спір виник з вини позивача, суд вважає за необхідне покласти на нього судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.    Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво НОМЕР_3 від 05.08.1997р.) право власності на нежитлові приміщення на першому поверсі літ.А-2 №НОМЕР_2,  що складає 239/1000 часток нежитлового об'єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 444,1 м²  з урахування зроблених позивачем перепланувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.