Справа № 2-а-1461/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 листопада  2010                                                                                   м. Лозова

             Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області - Дегтярчук М.О.,  розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання протиправними дій, примушення до перерахунку пенсії згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відшкодування шкоди, завданої УПФУ, -

в с т а н о в и в:

            Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про примушення до перерахунку пенсії згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посилаючись на те, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, та його віднесено до 2-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач має право на отримання різних пільг і компенсацій, передбачених Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При зверненні позивача до УПФУ щодо перерахунку пенсії йому було відмовлено. В зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду і просить визнати протиправною відмову УПФУ та зобов'язати провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю по теперішній час та виплачувати її в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          Позивач в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи є його клопотання слухати справу за його відсутності.

          Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності та подав заперечення, в якому позов не визнав, посилаючись на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

          Стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закріплює норму, відповідно до якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного цим законом і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.

          З 01.01.2008 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. № 107 були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На підставі вищезазначеного Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 50 була доповнена абзацем, який зазначає, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії, згідно із законом "Про Державний бюджет України" і не може бути коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Ці зміни в Законі і були враховані при обчисленні додаткової пенсії позивачу.

           Нова редакція ст. 50 на підставі рішення Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008р. визнана неконституційною. З метою законодавчого врегулювання питання стосовно додаткової пенсії Кабінетом Міністрів України була прийнята 28.05.2008 року Постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 року, пунктом 4 якої  передбачену щомісячно додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону № 796, виплачувати особам віднесеним до 2 категорії у розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З урахуванням зазначеної Постанови позивачу виплачується додаткова пенсія в розмірі зазначених 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Отже, вимоги позивача щодо перерахунку пенсій, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, УПФУ в Лозівському районі Харківської області вважає безпідставними.

          Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Матеріалами справи встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А № НОМЕР_1 (а.с.4).

          Відповідно до довідки УПФУ в Лозівському районі Харківської області від 29.07.2010 року за № 9259-02/19, позивач перебуває на обліку в Управлінні та йому призначена пенсія за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До основного розміру пенсії згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка відноситься до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.        

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-Х11.

         Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від  05.10.2006 р.  N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

           Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.        

           Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з положенням ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України  № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 року, № 530 "Деякі питання  соціального захисту населення  окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

          Зі ст.ст.50, 54 Закону № 796 випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.

          За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

            Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3  зазначив наступне: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

            Суд дійшов до висновку, що визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.

            Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність є відправною точкою, величиною, від якої проводиться розрахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених по Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

            Таким чином, суд вважає, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постановою Кабінету Міністрів України № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету" від 03.01.2002 року, Постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян".

           Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо неперерахунку позивачу додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

           Оскільки на час прийняття судом рішення вказані порушення відповідачем не усунені, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсій та провести відповідні виплати з 11 травня 2010 року по 16 листопада 2010 року , тобто на день винесення рішення.

            Між тим, позовні вимоги щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю на майбутнє, то вони підлягають частковому задоволенню, а саме: по 16 листопада 2010 року, тобто на день ухвалення постанови, оскільки дане питання законодавчо не врегульовано.

           Суд вважає необхідним, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Лозівському районі Харківської області, по не виконанню з 11 травня 2010 року по 16 листопада 2010 року  приписів Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка призвела до  порушення прав позивача на  своєчасне нарахування та отримання  додаткової пенсії.

        У відповідності до вимог ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

         Вищевказаний позов подано до суду 11 жовтня 2010 року, тобто строк звернення до адміністративного суду за період з 11 травня 2010 року по 16 листопада 2010 року  позивачем не пропущено.

         Таким чином, виходячи з наведеного, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому, зауважує на те, що предметом оскарження є неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України щодо не здійснення перерахунку додаткової пенсії за вищевказаний період.    

          На підставі вищевикладеного, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст. 49,50,54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік", ст.ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 18, 69-71, 94, ст. 159, 160-163 КАС України, суд,  -

п о с т а н о в и в:

            Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області  - задовольнити частково.

            Визнати  протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області.

           Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області нарахувати і сплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період з 11 травня 2010 року по 16 листопада 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює розміру прожиткового мінімуму відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

           В іншій частині позовних вимог відмовити.

           Судові витрати віднести за рахунок держави

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ:                                                  М.О.ДЕГТЯРЧУК