Справа № 2-А-1036
2010 рік
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15 листопада 2010 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Турянського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі про визнання дій управління ПФУ в Косівському районі неправомірними, зобов’язання здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнення невиплаченої заборгованості,
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримує, а справу просить розглядати у його відсутності.
Із змісту позовних вимог позивачаи вбачається, що він відповідно до ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, а тому відповідно до ст. 6 цього ж Закону йому повинна щомісячно виплачуватись соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2009-2010 роках йому така допомога не виплачувалася.
Представник відповідача, Дідух Н.М., в судове засідання не з’явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності та заперечення на адміністративний позов. В обгрунтування вказує, що позовні вимоги є безпідставними та такі, що не підлягають задоволенню оскільки при призначенні надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не застосовується положення ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», так як цей закон застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Правильність такої позиції обгрунтовано ухвалою Конституційного Суду України від 19 травня 2009 року, в якій зазначено, що у ч.3 ст. 28 Закону № 1058-IV закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого в абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка вступила в силу із 22.05.2008 року передбачено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд, розглянувши позовну заяву, подане представником відповідача заперечення, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року є дитиною війни, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, та пенсійним посвідченням, в яких зазначено дату його народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.
В силу ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на наведене, позивач має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що всупереч вказаним рішенням Конституційного Суду України управлінням Пенсійного фонду України у Косівському районі Івано-Франківської області, вказане підвищення пенсії позивачу протягом 2009-2010 – виплачувалося в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Нарахування та виплата з 2009 року по даний час підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги дітям війни, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ«Про соціальний захист дітей війни».
Як вбачається із пенсійного посвідчення, позивачу призначено пенсію за віком, а відповідно до преамбули ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ним визначаються принципи засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Так як чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, то це не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України N 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Суд визнає безпідставними доводи представника відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем гарантованого ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» права на отримання підвищеного розміру пенсії, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком. А тому при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування".
Посилання відповідача на вітсутність коштів для забезпечення виплат, доплат до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань покладених на управління законодавством.
В силу ч.1 ст.107 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із Законом. Таким чином, для покладення на органи Пенсійного Фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, неодхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії. За таких обставин, суд вважає, що відмова управління ПФУ в Косівському районі в перерахунку та виплаті позивачу надбавок і пільг до пенсії за віком в розмірах встановлених вищенаведеними законами України, є протиправною та безпідставною.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії здійснює управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі, у виконанні яких відповідач безпідставно відмовив, то позовні вимоги позивача в частині стягнення з управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі згідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» недоплати 30 % мінімальної пенсії за віком, - слід задоволити та зобов’язати відповідача здійснити перерахування та виплату позивачу щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2010 року із врахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», так як позовні вимоги підлягають до задоволення в межах загального терміну позовної давності, що передбачено також ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», що н араховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії .
На підставі наведеного ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ч.2 ст.3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити частково. Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області по ненарахуванню до пенсії ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», - неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2010 року із врахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
СУДДЯ: Турянський І.Є.