Судове рішення #12056111

   

Справа № 2-а-585/10

                                                                    П О С Т А Н О В А  

    Іменем України

18 жовтня 2010 року                                                                                    м.Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді -             Мозгового В. Б.,

при секретарі:             Палашкевич М. В.,

за участю позивача             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Новограді-Волинському адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ при УМВС України в Житомирській області Хаінського Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

                    В С Т А Н О В И В:  

Позивач вказує на те, що відповідачем було складено протокол серії АМ1 №034771 та винесена постанова серії АМ №123225, що він о 17 год. 06 хв. керуючи автомобілем SCODA д/н НОМЕР_1 перевищив швидкість на 34 км/год., рухався зі швидкістю 94 км/год., швидкість вимірювалась приладом Візир 0812370. Вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП (перевищення швидкості) та накладено штраф в розмірі 255 грн. Позивач вважає дану постанову незаконною та просить суд її скасувати, оскільки він вказаного правопорушення не скоював.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав повністю та підтвердив ті обставини, що викладені в позовній заяві.

Позивач заявляє, що правил дорожнього руху він не порушував.

Відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи. В судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає та надав витребувані судом адміністративні матеріали про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, врахувавши заяву відповідача приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідачем відносно позивача 05.05.2010 року було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії АМ №123225 про  притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн. у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху України, а саме що він керуючи автомобілем SCODA, д/н НОМЕР_1, с. Іванівка Житомирського району перевищив швидкість на 34 км/год., чим порушив п. 12.9б ПДР. Факт перевищення швидкості зафіксований вимірювальним приладом «Візир» із серійним номером 0812370 та підтверджується фотознімком.

За змістом п.п. б п. 12.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, забороняється   перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту –КУпАП) перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладання штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як передбачає стаття 280 цього ж кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що перевищення швидкості руху зафіксовано за допомогою спеціального технічного пристрою, що має функції фотозйомки, оскільки до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача також надано копію фотознімку, на якому зафіксовано факт порушення позивачем дорожнього руху.

Крім того, встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 08 липня 2010 року серії АМ №123225 оформлена у відповідності вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які пред’являються до змісту постанови.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами , показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку ці дані встановлені фотознімком та протоколом.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Твердження позивач та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 про те, що швидкість, яку було зафіксовано приладом "Візир" не відповідає дійсності, оскільки вони їхали зі швидкість 60-65 км/год. не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки доказів цього позивач не надав.

Крім того, твердження позивача, що відповідача тримав прилад «Візир» в руках, а тому прилад не міг зафіксувати точну швидкість, судом також  не може бути прийняте, оскільки позивач оскаржує саму постанову про накладення адміністративного стягнення на нього за порушення правил дорожнього руху як акт індивідуальної дії і не оскаржує правомірність та порядок застосування органами ДАЇ МВС України дистанційного вимірювача швидкості руху транспортних засобів приладом «Візир» №0812370», а тому суд виходить із правомірності застосування службовими особами ДАЇ МВС України приладу «Візир» №0812370».

Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п. 2, п. 4).

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Наказом МВС №33 від 01.03.2010 року Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого в МЮУ 30 березня за №262/17557 згідно якого, технічний засіб «Візир» входить до того переліку, що може використовуватися підрозділами Державтоінспекції МВС.

Згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/1020692, вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий «Визир» №0812370 визнано придатним до застосування.

Таким чином, оцінюючи зазначені вище докази в їх сукупності, суд оцінює позицію позивача критично та розцінює це як спробу створення штучних умов для спростування факту порушення ПДР з метою уникнення  адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.   

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, наданих йому Конституцією та законами України, а тому постанова серії АМ №123225 від 08.07.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідає чинному законодавству, а тому підстав для її скасування у суду немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 122 ч. 1, 251 КУпАП,  ст.ст.  10, 11, 70, 71,159-163, 167, 186 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Хаінського Сергія Петровича інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ при УМВС України Житомирської області про скасування постанови серії АМ №123225  про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Одержати копію постанови сторони можуть 20 жовтня 2010 року.  

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація