Справа № 2а-1322/10/10/2018
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Плетньова В.В.
при секретарі Бієнко О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м.Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській обл. Семененко Дмитром Олександровичем та УДАІ ГУМВСУ в Харківській обл..
про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 27 липня 2010 р. звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просив визнати протиправною та скасувати постанову від 21.07.2010 року /к позовній заяві помилково зазначено 18.07.2010 р./ АХ № 213339 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 260 гривень, проавдження по адміністративній справі закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КупАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення., посилаючись на те, що 21 липня 2010 року близько 12 год. 30 хв. Він, керуючи автомобілем Ніссан-Навара, державний № НОМЕР_1, рухався по вул. Бєлгородське шосе м.Харкова. Рухаючись з дотриманням правил дорожнього руху, був зупинений інспектором УДПС БДПС В ДАІ з обслуговування м. Харкова сержантом міліції Семененко Дмитром Олександровичем. На його прохання назвати причину зупинки він відповів, що позивач перевищив швидкісний режим і показав зафіксовану на приладі «Радар» швидкість 91 км/год. Після того, як позивач не погодився с тим, що ця швидкість належить його автомобілю, інспектор Семененко Д.О. пішов складати адмінистративний протокол за перевищення швидкісного режиму в населеному пункті. Під час складання протоколу у поясненнях позивач написав про свою незгоду з обвинуваченням, тим паче, що жодних доказів того, що саме він порушив правила дорожнього руху інспектор ДАІ мені не надав. Він важає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є незаконним, неправомірним, необгрунтованим, недоведеним з наступних причин: Правопорушення він не скоював, оскільки завчасно скинув швидкість перед перехрестям та та їхав із дотриманням Правил дорожнього руху України. Всі описані вище обставини справи були вказані інспектору. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у даному випадку використовувався вимірювач швидкості Радар 2240, що всупереч ст. 251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі Радар швидкість належала саме автомобілю позивача. Винесення постанови без достатніх доказів суперечить п. 1.6 Розпорядження МВС України від 21.05.2009 р. № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДА1 з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису». Ні в протоколі, ні в постанові у спраів про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальнгої техніки до застосування в Україні, овірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». У відповідності до ст. 10-15 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій хз результат може бути використаний як доказ у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було. Розгляд справи на місці, без підготовки та надання часу для звеннення за правовою допомогою порушило права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП.
Позивач просив розглянути справу у його відсутності. Відповідачі не явилися в судове засідання. Про час і місце розгляду справи повідомлені своєчасно.
У зв’язку із зазначеним справу, відповідно до вимог ч.10 ст.3 КАС України, розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного:
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовим розглядом справи встановлено, що інспектор ДПС Відділу ДАІ з обслуговування м.Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській обл. Семененко Дмитром Олександровичем склав протокол про адміністративне правопорушення з боку позивача за перевиження швидкості руху на 31км/год.
На підставі протоколу відповідач обґрунтовано піддав позивача адміністративній відповідальності у межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП.
Поставити під сумнів об’єктивність відповідача – суб’єкта владних повноважень, вважати зазначені дії неправомірними, у суду підстав немає. Другий відповідач не має відношення до справи взагалі.
З протоколу вбачається, що позивач скоїв саме те правопорушення, за яке на нього накладено стягнення. Сам протокол є письмовим доказом, що спростовує посилання позивача на відсутність доказів. Дані, викладені у протоколі, у визначеному законом порядку не спростовані.
Заперечення у позовній заяві правопорушення з боку позивача є голослівними.
Оскільки порушення прав позивача з матеріалів справи не вбачається, підстав для задоволення позову немає.
Вимога про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення взагалі знаходиться поза межами компетенції суду.
Керуючись ст.ст.159-163 КАС України, ст.ст.247,258,288,296 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя