Справа № 2-4941/10

             РІШЕННЯ

                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

( ЗАОЧНЕ )

17 листопада 2010 року                                                                м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді                Чичирко В.А.,  

із секретарем                        Аврамчук Л.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

                                                                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заборгованість по доплаті до заробітної плати в сумі  21180,01 грн. за період з 01.03.2001 року по 31.12.2006 року та передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заборгованість по грошовій допомозі у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в розмірі 6692,40 грн., за період з 01.01.2009 року по 30.07.2010 року,  мотивуючи тим, що вона працює і є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3. За вищевказаний період роботи їй виплачувалась доплата до заробітної плати та грошова допомога, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року, що призвело до порушення її прав.              

Позивач в судове засідання не з”явився, але просить справу розглядати без її участі.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, працювала в ОП ?омунальник” смт. Першотравневе Овруцького району  та проживає в АДРЕСА_1.

Переліком населенних пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.93, АДРЕСА_1 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вона має право на відповідну доплату та допомогу, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах, а зокрема за  ст.39 – в сумі 10,5 грн.( в залежності від відпрацьованого часу) та за ст.37 – 2,10 грн..

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи, паспорту, довідками    про проведені  виплати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по:

- ст. 37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться  щомісячна грошова допомога в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення  в розмірі 40% мінімальної заробітної плати; у зоні  посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 30% мінімальної заробітної плати;

            - ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.  

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

- допомога в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис. крб. (2,10 грн. за гр..реф.)., у зоні  посиленого радіоекологічного контролю – 160 тис.крб.( 1.60 грн. за гр.реф).,

           - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).

                Однак, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки дію ст.39 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і   допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом №3235-ІУ(3235-15) від   20.12.2005 року.

Частиною 4 ст.8 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності правового акта закону України  або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства ,  який має вищу юридичну силу.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:  

- з 01.09.1996 року  – 15 грн,- з 01.01.1998 року – 45 грн.- з 01.07.1998 року – 55 грн.- з 01.01.1999 року – 74 грн.,

- з 01.04.2000 року – 90 грн.- з 01.07.2000 року – 118 грн.- з 01.01.2002 року – 140 грн.- з 01.07.2002 року – 165 грн.,

- з 01.01.2003 року – 185 грн.- з 01.12.2003 року – 205 грн.- з 01.09.2004 року – 237 грн.- з 1.01.2005 року – 262 грн.,

- з 01.04.2005 року – 290 грн,- з 01.07.2005 року – 310 грн.,  - з 01.09.2005 р. - 332 грн. - з 01.07.2007 р.- 440 грн.,                        

- з 01.10.2007 р.- 460 грн.,  - з 01.01.2008 р. - 515 грн.- з 01.04.2008 р. – 525 грн.,- з 01.10.2008 р. – 545 грн.,

- з 01.12.2008 р. – 605 грн., з 01.04.2009р.- 625 грн., з 01.07.2009 р. – 630 грн., з 01.10.2009 р. – 650 грн.,

- з 01.11.2009 р.-744 грн., з 01.01.2010 р.- 869 грн., з 01.04.2010 р. – 884 грн, з 01.07.2010 р.- 888 грн.

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів  становить:  

 За ст. 37 Закону:

-  з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року: ( 605х 40%х3+625х40%х3+630х40%х3+650х40%+744х40%)-2,10х 12=3062,00 грн.,

- з 01.01.2010 року по 31.07.2010 року: ( 869х 40%х3+884х40%х3+888х40%)-2,10х 7=2444,10 грн., а всього 5506,10 грн.

   В задоволенні решти вимог за ст. 37 Закону слід відмовити за безпідставністю.

За ст.. 39 Закону :

2001 рік – 2181,12 грн, 2002 рік – 3490,25 грн,  2003 рік -4267,72 грн, 2004 рік – 4548,93 грн, 2005 рік – 6209,97 грн,  а всього  20698,00  грн.  (розрахунок додається).

  В задоволенні решти вимог за ст. 39 Закону слід відмовити за безпідставністю.

       Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.  

       Статтею 268 ЦК України визначено вимоги, на які строки позовної давності не поширюються.  

       Частиною другої ст.268 ЦК України визначено, що законом можуть встановлюватися також інші вимоги, на які не  поширюється позовна давність.  

       Зазначена виплата за ст.39 Закону є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру, оскільки є додатковою заробітною платою за особливі умови праці, що виплачується Державою за наслідками аварії на ЧАЕС, а саме за          роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я (ст.100 КЗпП України, ч.2 ст.2  Закону України «Про оплату праці»         додаткова заробітна плата це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість   і          за особливі умови праці.   Вона включає доплати, надбавки,       гарантійні і   компенсаційні виплати, передбачені          чинним законодавством;  премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій), а відповідно до ст.233 КЗпП         України по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений.  

       Оскільки,   ст.39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення – 2  мінімальні заробітні плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст.233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком.

       Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст.ст.37, 39 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати,  а тому відповідно кошти підлягають стягненню з відповідача.

       Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в доход держави позивачем сплачено в сумі 120 грн., які відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

       Від сплати судового збору позивача звільнено згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішення Овруцької міської ради №12 від 11.02.2010 року.  

       Керуючись ст.ст.  8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                                ВИРІШИВ :

Позов задовольнити  частково.

      Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 01.01.2009 року по 31.07.2010 року, в сумі 5506,10 грн.,  передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до заробітної плати за період з 01.03.2001 року по 31.12.2005 року,  в сумі  20698,00 грн. та судові витрати в сумі 120 грн.

      Про перегляд заочного рішення може бути подана заява протягом 10 днів з дня отримання його копії .

      В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, на рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.      

      Суддя :