Справа № 2- 4518 /10

Р І Ш Е Н Н Я

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 листопада  2010 року    

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого                              Чичирко В.А.

з секретарем                              Аврамчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

                                                                           в с т а н о в и в:

              Позивач звернувся до суду з позовом, просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону), а саме за ст.37 Закону за період з 01.08.2007 р. по 30.12.2007 р., з 01.09.2009 р. по 31.10.2009 р. в сумі 2802,6 грн. , за ст.39 Закону за період з 01.12.2000 р. по 31.07.2010 р.   в сумі 81954,59 грн.  мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались йому не в розмірах, встановлених Законом, а згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р., що призвело до порушення його прав.

В судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та вчасно, просили справу розглядати у їх відсутності. Відповідач щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач у вказаний період працював у Овруцькій ЗОШ № 1 , що підтверджується довідкою про нарахування та виплати коштів, є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3  категорії, що підтверджується копією посвідчення, постійно проживає в АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта, має неповнолітню дитину.  

Відповідно до Закону на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати:

- ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 40 % від мінімальної заробітної плати;

- ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення  проводиться доплата  – 2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:

- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 210 тис.крб. ( 2,10 грн. за гр.реф.)

- для доплати  громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб.  (10,50 грн. за  гр.реф.).

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а  ст. ст. 62 та 67 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 4 статті 8 ЦПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить вказаному Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 р. м.Овруч Житомирської обл. відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.  

              Доплати за ст. ст.37, 39 Закону не є доплатами до заробітної плати, а є соціальними виплатами, отже задоволенню підлягають вимоги в межах трирічного строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України.

             Позивач звернувся до суду з позовом 16.08.2010 р. , отже початок перебігу строку позовної давності починається з 16.08.2007 р.        

             Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р. – 420 грн.; з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р. - 440 грн. 00 коп.; з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - 460 грн.; з 01.01.2008 р. - 515 грн. 00 коп.; з 01.04.2008 р. - 525 грн. 00 коп.; з 01.10.2008 р. -545 грн. 00 коп.; з 01.12.2008 р. - 605 грн. 00 коп.; з 01.04.2009 р. – 625 грн. 00 коп.; з 01.07.2009 р. – 630 грн. 00 коп.; з 01.10.2009 р. – 650 грн. 00 коп.; з 01.11.2009 року – 744 грн. 00 коп.; з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. - 869 грн., з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р.– 884 грн.; з 01.07.2010 р. – 888 грн.

             Крім того, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 р.»було внесено зміни до ст.ст.37,39 Закону, якими було виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішення Конституційного суду України №10-рп з 22.05.2008 р. Вказане рішення зворотної дії в часі не має, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за 2008 р. підлягають задоволенню тільки з 22 травня.    

Розмір недоплачених коштів, передбачених ст.37 Закону за період з 16.08.2007 р. по 30.12.2007 р.   та з 01.09.2009 р. по 31.10.2009 р. становить:

з 16.08.2007 р. по 30.12.2007 р.:(440х80%х3+460х80%х3)-21=1787 грн.

з 01.09.2009 р. по 31.10.2009 р.:(630х80%+650х80%)-8,4=1015,6 грн., а всього 2802,6 грн.

Розмір недоплачених коштів, передбачених ст.39 Закону за період з 16.08.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.07.2010 р. становить:

з 16.08.2007 р. по 31.12.2007 р.: (440х2х2+460х2х3)-52,5=4467,5 грн.

з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.: (525х2х5+545х2х2+605х2)-84=8556 грн.

з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.: (605х2х3+625х2х3+630х2х3+650х40%+744х2х2) –125,41=15310,59 грн.

з 01.01.2010 р. по 31.07.2010 р.: (869х2х3+888х2х3+888х2)-73,5=12220,5 грн., а всього 40554,59 грн.

              В задоволенні решти позовних вимог за ст.39 Закону слід відмовити за пропуском строку звернення до суду та безпідставністю.

             Статтею 62 Даного закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936, зазначені кошти виплачуються за місцем основної роботи громадян і розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

    Виходячи з вимог ст. ст.37, 39 Закону не погоджується з діями відповідачів щодо порядку нарахування вищевказаної доплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836, а тому дії відповідача є неправомірними.

Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішення Овруцької міської ради №13 від 11.02.2010 р.  

             Згідно  ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

              На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в:

 Позов задовольнити частково.  

              Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області по застосуванню постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 в частині визначення ОСОБА_1 розміру виплат, передбачених ст.ст.37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

              Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 16.08.2007 р. по 30.12.2007 р.   та з 01.09.2009 р. по 31.10.2009 р. в сумі 2802,6 грн., доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, передбачену ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 16.08.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.07.2010 р. в сумі 40554,59 грн.

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

      В задоволенні решти позовних вимог відмовити за пропуском строку звернення до суду та безпідставністю.

           Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в Київський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

            Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя