Справа № 2- 4530 /10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 листопада  2010 року  

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючої – судді               Чичирко В.А.

з секретарем                                    Аврамчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

                                                                            в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду та просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з нього кошти, передбачені ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону) в сумі 48033 грн.  та по ст.51 Закону в сумі 3411,39 грн. , мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались йому не в розмірах, встановлених Законом, а згідно постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 р. та № 1 від 03.01.2002 р., що призвело до порушення його прав.  

Сторони в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та вчасно, просили справу розглядати без їх участі, відповідач щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково  з наступних підстав.

Позивач знаходиться на обліку у відповідача, є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується копією посвідчення, постійно проживає в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати:

- ст.39 Закону –  непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення,  у зоні  гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата  – 2 мінімальні заробітні плати;

- ст.51 Закону - особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,  призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.  

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

- для доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні   гарантованого добровільного відселення   – 1050 тис.крб.  (10,50 грн. за  гр.реф.);

- для додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії  III  – 10% від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.  

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а  ст. ст. 62 та 67 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 4 статті 8 ЦПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить вказаному Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 р. м.Овруч Житомирської обл.  відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.  

                Крім того, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 р.» було внесено зміни до ст.ст.39,51 Закону, якими було виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішення Конституційного суду України №10-рп з 22.05.2008 р. Вказане рішення зворотної дії в часі не має, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за 2008 рік підлягають задоволенню тільки з 22 травня.    

               Статтею 257 ЦК України встановлений трирічний строк позовної давності. Позивач звернувся з позовом 17.08.2010 р., отже початок перебігу строку позовної давності починається з 17.08.2007 р., клопотання про поновлення строку позовної давності відсутнє.

         Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р. – 420 грн.; з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р. - 440 грн. 00 коп.; з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - 460 грн.; з 01.01.2008 р. - 515 грн. 00 коп.; з 01.04.2008 р. - 525 грн. 00 коп.; з 01.10.2008 р. -545 грн. 00 коп.; з 01.12.2008 р. - 605 грн. 00 коп.; з 01.04.2009 р. – 625 грн. 00 коп.; з 01.07.2009 р. – 630 грн. 00 коп.; з 01.10.2009 р. – 650 грн. 00 коп.; з 01.11.2009 року – 744 грн. 00 коп.; з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. - 869 грн., з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р.– 884 грн.; з 01.07.2010 р. – 888 грн.

               Розмір недоплачених коштів, передбачених ст.39 Закону за період з 17.08.2007 р. по 31.07.2010 р.  становить:

                з 17.08.2007 р. по 31.12.2007 р.: (440х2х2+460х2х3)-52,5=4467,5 грн.

                з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.: (525х2х5+545х2х2+605х2)-84=8556 грн.

                з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.: (605х2х3+625х2х3+630х2х3+650х3+744х2х2)-126=15310 грн.

                з 01.01.2010 р. по 31.07.2010 р.: (869х2х3+884х2х3+888х2)-73,5=12220,5 грн., а всього 40554 грн.

          В задоволенні решти позовних вимог за ст.39 Закону слід відмовити за пропуском строку звернення до суду та безпідставністю.

          Що стосується позовних вимог про стягнення невиплачених коштів за ст.51 Закону, то позов в цій частині задоволенню не підлягає, так, як позивачем не надано доказів про отримання вказаних коштів.

  Статтею 62 Даного закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами  та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, таким чином належним відповідачем за вимогами щодо стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, передбаченого ст. ст.39, 51 Закону підлягає стягненню з відповідача.

       Виходячи з вимог ст.39 Закону позивач не погоджується з діями відповідача щодо порядку нарахування вищевказаної доплати на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 та № 1 від 03.01.2002 р., а тому дії відповідача є неправомірними.

 Від сплати судового збору позивач звільнена згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішення Овруцької міської ради № 13 від 11.02.2010 р.  

 Згідно  ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.  

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-  

р і ш и в:

               Позов задовольнити частково.

               Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області по застосуванню постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 в частині визначення ОСОБА_1  розміру виплат, передбачених ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р. неправомірними.

               Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на користь ОСОБА_1  доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачену ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 17.08.2007 р. по 31.07.2010 р.  в сумі 40554 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за пропуском строку звернення до суду та безпідставністю.

               Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в Київський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Суддя