Справа №22ц-771 2007 р. Головуючий в 1-й інстанції
Званчук В.М.
Категорія 5 Доповідач: Оначенко Л.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року лютого місяця „21" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Оначенко Л.І. Суддів: Капітан І.А.
Колісниченко А.Г. При секретарі - Літвіновій А.О.
розглянувши у відкритому .судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 27 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл майна та визнання права власності на 1/2 частину квартири, зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, ОСОБА_3про розподіл майна та визнання права власності на 1/3 частину квартири,
встановила:
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 27 квітня 2006 року постановлено: задовольнити позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2.; визнати за ОСОБА_1. право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1, ОСОБА_3., постановлено: визнати за ОСОБА_2. право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Вирішуючи спір суд дійшов висновку про те, що квартира АДРЕСА_1та 1/2 частина квартири №АДРЕСА_2, що є спільною сумісною власністю подружжя, підлягають розподілу відповідно до ст.ст. 63,69 СК України в рівних частках.
Однак, до такого висновку суд дійшов в порушення норм матеріального права, що згідно ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2та ОСОБА_1. перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.06.1971 року. Шлюб розірвано 05.08.2000 року у Суворовському відділі реєстрації актів цивільного стану Херсонського міського управління юстиції, актовий запис №475 (а.с. 6,29).
Згідно договору купівлі-продажу від 25.09.1996 року ОСОБА_2придбала однокімнатну квартиру АДРЕСА_1у,м. Херсоні, загальною площею 29,5 м2 (а.с. 10-11).
2
Згідно договору купівлі-продажу від 21.10.1997 року ОСОБА_1. та ОСОБА_3. придбали однокімнатну квартиру, розташовану №АДРЕСА_2, загальною площею 34,3 м (а.с. 34).
Таким чином, зазначене майно було придбано подружжям ОСОБА_1 під час шлюбу та є їх спільною сумісною власністю.
З часу розірвання шлюбу ОСОБА_2та ОСОБА_1. постійно проживали в квартирах, які їм належать за зазначеними угодами на праві власності. Це підтверджується їх спільною заявою про розлучення від 04.07.2000 року (а.с. 21) та не оспорюється в даній справі.
Будь-яких претензій щодо розподілу майна з часу розірвання шлюбу сторони не заявляли. До суду ОСОБА_1. звернувся в січні 2006 року. При цьому зазначав, що перед розлученням існувала домовленість про добровільний поділ спільного майна, а саме квартири, квартири АДРЕСА_1. Однак, після розлучення відповідачка відмовилася поділити майно.
ОСОБА_2звернулася до суду в березні 2006 року з зустрічним позовом до ОСОБА_1 щодо поділу квартири, яка належить на праві власності останньому та ОСОБА_3.
У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 29 КпШС України, що діяв на час виникнення спірних правовідносин до набрання чинності Сімейним кодексом України, для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності.
З вищезазначених обставин справи вбачається, що між подружжям ОСОБА_1 шлюб було розірвано 05.08.2000 року за правилами встановленими нормами КпШС України.
З цього часу сторони не оспорювали права, набуті під час шлюбу щодо спільного сумісного майна.
З^таких обставин суд безпідставно не застосував ст. 29 КпШС України, оскільки трирічний строк позовної давності до вимог заявлених сторонами на час їх звернення до суду сплинув і підстав щодо не застосування цієї норми закону колегія судців не вбачає.
Зазначене є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. та ОСОБА_2. слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЩІК України, ст. 29 КпШС України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 27 квітня 2006 року скасувати.
Постановити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_1 та у зустрічному позові ОСОБА_2відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене
протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України у
касаційному порядку.