Копія

                Справа № 2 –2126/ 10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 листопада 2010 року Глухівський міськрайонний суд  Сумської області  в складі:    

головуючого судді  Кривцової Г.В.,

        при  секретарі  Кабановій Л.О..

        з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою та виділення їй в користування більшої кімнати з балконом, -  

В С Т А Н О В И В:

    07 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в період шлюбу з відповідачем 11 вересня 2006 року вони придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Рішенням Глухівського міськрайонного суду від 21.11.2008 року вказана квартира була визнана спільним сумісним майном подружжя, і за позивачкою ОСОБА_1 визнано право власності на Ѕ частину вказаної квартири, власником іншої Ѕ частини квартири є відповідач. На даний час у спірній квартирі проживає відповідач, який вселився в неї разом з новою сім’єю, хоча позивачка як співвласник квартири не давала згоди на вселення в їх спільну квартиру дружини відповідача. Так як відповідач відмовляється добровільно вирішити питання щодо порядку користування спірною квартирою або вирішити цей спір іншим шляхом, позивачка змушена звернутися до суду. Зазначає, що іншого житла вона не має, тимчасово мешкає у своїх батьків. На даний час перебуває в іншому шлюбі, і від другого шлюбу має дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на висновок судової будівельно-технічної експертизи Сумського відділення Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса, згідно якої можливо встановити лише один варіант порядку користування спірною двокімнатною квартирою, та посилаючись на те, що має дитину, а тому претендує на більшу за площею кімнату, позивачка просить встановити порядок користування спірною квартирою, згідно якого їй виділити в користування більшу жилу кімнату площею 16,5 кв.м. з балконом площею 6,8 кв.м., а відповідачу – меншу жилу кімнату площею 9,7 кв.м.; а в загальному користуванні залишити коридор, кухню, ванну та вбиральню. Також просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати: судовий збір 8,50 грн., витрати на ІТЗ 37 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1300 грн.

В ході судового розгляду позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила суд також розглянути питання компенсації за виділення їй в користування більшої частки в спільному майні.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Пояснили, що вони намагались вирішити питання щодо спірної квартири мирним шляхом, пропонували відповідачу виплатити за Ѕ частину квартири, або щоб відповідач виплатив позивачці кошти за її Ѕ частину. Однак відповідач не погоджується мирно вирішувати спір, і пропонує несправедливі умови, наприклад: якщо позивачка буде сплачувати йому за його Ѕ частину квартири, то відповідач бажає отримати від позивачки 20 000 доларів США за Ѕ частину, якщо ж він буде виплачувати вартість Ѕ частини позивачки, то він бажає виплатити їй лише 5 000 доларів США.  Крім того, позивачка вказує, що відповідач пропонував їй купити квартиру, однак ця квартира знаходиться на окраїні м. Глухів, і вона на такі умови не згодна. Крім того, відповідач без згоди співвласника вселив в квартиру свою нову дружину, займає всю квартиру, користується нею, і фактично позбавляє позивачку можливості користуватися належній їй власністю. Позивачка просить виділити їй у користування житлову кімнату більшої площі з балконом, та погоджується утримувати та оплачувати комунальні послуги за більшу частину житлової площі, а також розглянути питання компенсації за користування більшою часткою в спільному майні.

    В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, вказав, що оскільки судом вже визнано за позивачкою право на Ѕ частину цієї квартири, то вони пропонували їй вирішити питання щодо спірної квартири мирним шляхом і пропонували купити їй іншу квартиру, однак позивачка відмовляється, і відмовилась, коли він запропонував їй виплатити за половину спірної квартири 5000 доларів США. Крім того, відповідач вказав, що він також претендує на більшу кімнату, оскільки він живе з дружиною і малолітньою дитиною. Крім того, відповідач зазначив, що позивачка хоч і вселена в спірну квартиру, але жодного дня в ній не проживала, хоча він не перешкоджає їй у вселенні. Участі в утриманні квартири та оплаті комунальних послуг позивачка не приймає.

    Проти уточнених позовних вимог відповідач також заперечував, в письмових запереченнях вказав, що він та його нова сім’я проживають у спірній квартирі, та використовують кімнату більшої площі з балконом, а позивачка була вселена державним виконавцем в спірну квартиру за рішенням суду від 21.11.2008 року і при цьому погодилась займати кімнату меншої площі без балкону, а державним виконавцем було складено відповідний акт. Крім того, відповідач вказує, що невідомо, чи проживає на даний час позивачка зі своїм другим чоловіком разом, і чи надає згоду батько її дитини на проживання його сина окремо від нього. Також відповідач вважає, що проживання двох сімей на одній житловій площі суперечить чинному законодавству та інтересам моралі.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_3 11 вересня 2006 року за договором купівлі-продажу (а.с.97).

Шлюб між сторонами було розірвано 25 жовтня 2007 року (а.с.18).

    Рішенням Глухівського міськрайонного суду від 21 листопада 2008 року було визнано право власності за ОСОБА_1 на Ѕ частину спірної квартири та вона була вселена в спірну квартиру (а.с.7-9).

    На даний час сторони є співвласниками квартири, і кожен із них має у власності по Ѕ частини даної квартири (а.с. 10).

На даний час позивачка ОСОБА_1 перебуває в другому шлюбі (а.с.19), від другого шлюбу має дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.20).

Відповідач також перебуває у другому шлюбі (а.с.36), від другого шлюбу має дитину: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.37).

Позивачка зареєстрована у спірній квартирі (а.с.21, 39), але фактично в ній не проживає, згідно пояснень позивачки, в зв’язку з тим, що відповідач перешкоджає їй в цьому і в зв’язку з тим, що він зайняв обидві кімнати квартири.  

Відповідач проти цього заперечував, і вказував, що він не перешкоджає вселенню позивачки до квартири.

Як вбачається з довідок адресного бюро м. Глухів (а.с.39-44), в спірній квартирі в АДРЕСА_1 зареєстрована лише позивачка ОСОБА_1, а відповідач та його нова дружина ОСОБА_7 в спірній квартирі не зареєстровані.

Як встановлено судом, між співвласниками не склався порядок користування спільною квартирою, так як позивачка фактично не проживала в ній після рішення суду від 21 листопада 2008 року.

    Згідно висновку технічно-будівельної експертизи № 2929 від 12.09.2008 року, наданої позивачкою, експертом запропоновано лише один варіант користування квартирою, при якому першому співвласнику виділяється жила кімната площею 16,5 кв.м. з балконом 6,8 кв.м., а другому співвласнику виділяється жила кімната площею 9,7 кв.м.  В загальне користування виділяються: коридор площею 7,9 кв.м., кухня площею 8,0 кв.м., ванна кімната площею 2.4 кв.м., вбиральня площею 0,9 кв.м. При такому варіанті користування частки співвласників складають: частка першого співвласника 62/100, замість Ѕ (50/100), частка другого співвласника 38/100, замість Ѕ (50/100).

    Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

    В своїй позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог позивачка просила виділити їй у користування жилу кімнату більшої площі з балконом, а відповідачу – кімнату меншої площі, при цьому позивачка вказала, що згодна сплачувати відповідну матеріальну компенсацію відповідачу за користування більшою часткою у спільному майні.  

    Відповідач щодо пропозиції позивачки сплачувати йому матеріальну компенсацію за користування більшою кімнатою ніякої думки не висловив, при цьому як вбачається з його заперечень, він також претендує на більшу кімнату з балконом, однак не ставить питання про виплату з його боку компенсації позивачці.  

    Вивчивши думку кожної сторони, суд вважає можливим встановити такий порядок користування квартирою, як просить позивачка, виділивши їй у користування жилу кімнату більшої площі, при цьому суд враховує, що в квартирі є всього дві жилі кімнати, що обидві сторони знаходяться у рівному становищі, оскільки мають малолітніх дітей (позивачка має дитину віком 1 рік, а відповідач має дитину віком 3 місяці), а також суд враховує ту обставину, що дружина відповідача не зареєстрована у спірній квартирі і вселилась в цю квартиру без згоди другого співвласника, тобто позивачки.  

    Посилання відповідача на те, що позивачка за рішенням суду вселена у спірну квартиру в кімнату меншої площі, не відповідають дійсності, так як в рішенні суду від 21.11.2008 року не встановлено порядок користування спірною квартирою, а акту державного виконавця, на який відповідач посилається як на доказ, він суду не надав. Крім того, з пояснень позивачки вбачається, що вона не погоджувалась на вселення в кімнату меншої площі, але обидві кімнати в квартирі були вже були зайняті речами відповідача і відповідач відмовлявся віддавати їй ключі від квартири, а тому при вселенні вона відразу повідомляла, що претендує на більшу кімнату і буде звертатись до суду з позовом про встановлення порядку користування квартирою.

    Посилання відповідача на те, що спільне проживання двох сімей в одній квартирі буде суперечити нормам Житлового кодексу України, суд не приймає до уваги, оскільки, в даному випадку спірні правовідносини регулюються не нормами Житлового, а нормами Цивільного кодексу, так як позивачка є співвласником спірної квартири і має рівні з відповідачем права по володінню та користуванню своєю власністю.

Також суд враховує, що позивачка сама запропонувала та погодилась виплачувати відповідачу компенсацію за користування більшою часткою у спільному майні в сумі 50 грн. щомісячно, що в даному випадку суд вважає справедливим розміром компенсації.

Крім того, при розгляді справи суд враховує, що при спільному проживанні та користуванні квартирою у кожної із сторін виникне потреба в користуванні балконом: для просушки білизни, зберігання речей тощо. В даній квартирі мається лише один балкон. Оскільки балкон не відноситься до жилої площі, і є по своїй суті підсобним приміщенням, то балкон не може бути виділений в користування лише одному із співвласників, оскільки це буде явним ущемленням прав іншого співвласника.

    За вказаних обставин, суд вважає, що балкон необхідно залишити у загальному користуванні, а час та умови проходу на балкон через кімнату – сторони мають погодити під час їх спільного проживання та користування квартирою, виходячи з їх потреб та інтересів та виходячи з присутності вдома користувача тієї кімнати, з якої є вихід на балкон.    

    Вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь судових витрат підлягають частковому задоволенню, згідно положень ст. 84, 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, і відповідно до граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу. Оскільки позовні вимоги задоволені судом частково, то суд покладає на відповідача половину понесених позивачкою судових витрат, тобто 22,75 грн. Також, відповідно до ст. 84 ЦПК України, та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", суд вважає необхідним стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 700 грн., враховуючи, що правова допомога надавалась представником при написанні позовної заяви та при представництві інтересів у суді в двох судових засіданнях, сумарна тривалість яких становить дві години.

    На підставі ст. 358 ЦК України, керуючись ст.ст.  10, 11, 60, 84, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою та виділення їй в користування більшої кімнати з балконом – задовольнити частково.

    Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1:

    Виділити в користування ОСОБА_1  жилу кімнату площею 16,5 кв.м.

Виділити в користування ОСОБА_3 жилу кімнату площею 9,7 кв.м.

      В загальному користуванні обох сторін залишити: балкон площею 6,8 кв.м., коридор площею 7,9 кв.м., кухню площею 8,0 кв.м., ванну кімнату площею 2,4 кв.м. та вбиральню площею 0,9 кв.м.

    Зобов’язати ОСОБА_1 після початку фактичного користування нею кімнатою площею 16,5 кв.м. сплачувати матеріальну компенсацію ОСОБА_3 за користування більшою житловою площею у розмірі 50 грн. щомісячно.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частину понесених нею судових витрат та витрат на правову допомогу у загальній сумі 722,75 грн. (сімсот двадцять дві гривні 75 копійок).

      Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а відповідачем – в цей же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.    

    СУДДЯ (підпис).

Копія вірна.

    Суддя Глухівського міськрайонного суду                     Г.В. Кривцова