Справа № 2-2071/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 р.                                                              Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Букіній О.М.

                    при  секретарі       Дімаковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

24 березня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просив суд стягнути солідарно з відповідачів  19 112, 00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 152 477, 08 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що між ПАТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 344/LCA від 03.10.2008 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 18 788, 47 доларів США, строком до 02 жовтня 2014 року, зі встановленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 11,90% річних, а відповідач у свою чергу зобов’язувався здійснювати погашення кредиту щомісячно згідно з графіком.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 03 жовтня 2008 року між  ПАТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_2, було укладено договір поруки,  відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 344/LCA від 03.10.2008 року, а саме повернути кредит у розмірі 18 788, 47 доларів США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, в строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а  також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Позивач виконав умови договору  кредиту та надав відповідачу кошти передбачені кредитним договором у повному обсязі.  

Між тим, відповідач ОСОБА_1 умов договору кредиту не виконав і станом на  «13» березня 2010 року заборгував позивачу суму коштів у розмірі  19 112, 19 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 152 477, 08 гривень, що складається з поточної заборгованості по кредиту у розмірі 125 124, 24 гривень; простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 18 936, 58 гривень; поточної процентної винагороди у розмірі 2 238, 15 гривень; простроченої процентної винагороди у розмірі 5 663, 74 гривень та пені у розмірі 514, 37 гривень.

Також позивача просив суд стягнути солідарно з відповідачів державне мито у розмірі 1 524, 77 гривень та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 гривень, а всього 1 644, 77 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечував, свої заперечення мотивував тим, що з 03 жовтня 2010 року останній здійснював погашення кредиту відповідно до встановленого графіку, однак у зв’язку з економічною кризою 2009 року у відповідача виникли фінансові труднощі та останній не міг здійснювати погашення кредиту у строк.

Враховуючи вищенаведене відповідач звернувся до позивача з вимогою про реструктуризацію заборгованості, однак жодної відповіді не отримав, у зв’язку з чим вважає, що позивачем порушено його права, а тому в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином , про причини неявки суд до відома не поставила.

Вислухавши думку відповідача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутності позивача та відповідачки ОСОБА_2, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 344/LCA від 03.10.2008 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 18 788, 47 доларів США, строком до 02 жовтня 2014 року, зі встановленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 11,90% річних, а відповідач у свою чергу зобов’язувався здійснювати погашення кредиту щомісячно згідно з графіком (а.с.5-7).

Судом встановлено, що позивач виконав умови договору  кредиту та надав відповідачу кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 4 від 06 жовтня 2008 року (а.с.8).  

Між тим, відповідач ОСОБА_1 умов договору кредиту не виконав і станом на  «13» березня 2010 року заборгував позивачу суму коштів у розмірі  19 112, 19 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 152 477, 08 гривень, що складається з поточної заборгованості по кредиту у розмірі 125 124, 24 гривень; простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 18 936, 58 гривень; поточної процентної винагороди у розмірі 2 238, 15 гривень; простроченої процентної винагороди у розмірі 5 663, 74 гривень та пені у розмірі 514, 37 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості (а.с.10).

Судом встановлено, що у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором, позивачем 08 лютого 2010 року було направлено відповідачам вимогу про погашення заборгованості (а.с.9).

Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору у випадку прострочення строку сплати комісійної винагороди та/або погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми заборгованості за Кредитним договором за кожний день прострочення платежу, а у разі використання кредиту з порушеннями, позичальник сплачує позивачеві штраф у розмірі 25 % від суми використаного з порушеннями кредиту.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Згідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч.1 ст.1054 ЦК України  за кредитним договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати  грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 03 жовтня 2008 року між  ПАТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_2, було укладено договір поруки,  відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 344/LCA від 03.10.2008 року, а саме повернути кредит у розмірі 18 788, 47 доларів США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, в строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а  також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі  (а.с.8).

Відповідно з п.1, п.2 ст. 554 ЦК України у разі порушення Боржником зобов'язання забезпеченого порукою, Боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні Боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 не виконано умови кредитного договору  № 344/LCA від 03.10.2008 року , суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі  19 112, 19 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 152 477, 08 гривень, що складається з поточної заборгованості по кредиту у розмірі 125 124, 24 гривень; простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 18 936, 58 гривень; поточної процентної винагороди у розмірі 2 238, 15 гривень; простроченої процентної винагороди у розмірі 5 663, 74 гривень та пені у розмірі 514, 37 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено  рішення , суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума державного мита в розмірі  1 524, 77 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120, 00 грн., а всього 1 644, 77 грн.

Керуючись, ст.ст.525, 526, 530, 554, 610, 611, 1054 ЦК України, ст. ст. 3,4, 10, 11,57- 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» заборгованість у сумі 152 477, 08 гривень, судовий збір в розмірі 1 524, 77 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього стягнути 154 121, 85 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення через суд першої інстанції.

Суддя: