Справа №2-813/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2007 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кочко В.К. при секретарі - Дуль Т.А.,

представника позивачки - ОСОБА_5. ., ОСОБА_4., відповідача - ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про виселення, та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання права власності -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2006 року ОСОБА_1звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2. про виселення.

17 листопада 2006 року до участі у справи у якості співвідповідача залучена ОСОБА_3., яка проживає разом з ОСОБА_2.

У своєму позові ОСОБА_1вказувала, що їй належить будинок з господарчими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1Овідіопольського району Одеської області на підставі свідоцтва про право власності від 03.12.2003 року.

10.03.2004 року між сторонами був укладений договір передачі авансу, у рахунок купівлі будинку АДРЕСА_1Овідіопольського р-ну Одеської області, у агентстві нерухомості «Молдаванка». Відповідач передав позивачці частину грошей, а останню частину повинен був віддати до 09 травня 2004 року.

З березня 2004 року по наступний час відповідач гроші не виплатив, та проживає разом з матір'ю - ОСОБА_3. у будинку ОСОБА_1.

На неодноразові прохання виплатити гроші або виселитись з будинку відповідач не реагує.

Тому позивачка просила суд виселити відповідачів з будинку.

12 лютого 2007 року ОСОБА_2. звернувся з позовом до ОСОБА_1. про визнання права власності. У своєму позові він вказував, що він фактично передав гроші за купівлю будинку за винятком 1000 доларів США, що угода не відбулась з вини ОСОБА_1.

ОСОБА_2. вважаючи, що між сторонами був укладений договір застави, а саме будинок виступав у якості застави, він просив суд визнати за ним право власності на вищевказаний будинок.

Представник позивачки ОСОБА_1. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. ОСОБА_2. як сам, так як і представник ОСОБА_3., позов не визнав.

ОСОБА_2. свій позов про визнання права власності підтримав, представник ОСОБА_1. позов не визнав.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню, а у задоволенні вимог ОСОБА_2. - необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд -продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст.169 Житлового кодексу України у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення -підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва-4.1 ст.383 ЦК України.

Відповідно до ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

2

ОСОБА_2. на навів суду доказів того, що саме відповідачці ОСОБА_1. він передавав гроші   за   купівлю   будинку   з   господарчими   будівлями   та   спорудами   по   АДРЕСА_1Овідіопольського району Одеської області.

Доводи ОСОБА_2. про те, що угода не відбулась між сторонами, оскільки у ОСОБА_1. не було правовстановлюючих документів на земельну ділянку, суд не може прийняти до уваги, так як у відповідності до договору авансу ОСОБА_2. мав намір придбати будинок з господарчими будівлями та спорудами.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.383, 386, 387, 572, 576, 586, 632, 691, 693 ЦК України, ст.ст. 150, 169 ЖК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про виселення - задовольнити.

У задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання права власності - відмовити.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3з будинку АДРЕСА_1Овідіопольського р-ну Одеської області без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1судові витрати у сумі 8 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.