Справа № 2-а-143/2010 р.
ПОСТАНОВА
іменем України
19 листопада 2010 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого-судді Короїд Ю.М.,
при секретареві Бардаченко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії та здійснення виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,
у с т а н о в и в:
із адміністративним позовом зобов’язання провести перерахунок пенсії та здійснення виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни у суд звернулась ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області .
У позовній заяві позивач ставить вимоги про визнання неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги позивачу як дитині вини та просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату цієї щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 27 квітня по 27 жовтня 2010 року.
У судове засідання позивачка не з'явилась, надавши заяву про слухання справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду адміністративної справи, у судове засідання не з’явився, але подав заяву про розгляд справи у його відсутності та не визнав позовні вимоги.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачів, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення даного спору, суд дійшов такого висновку.
Так, при судовому розгляді адміністративної справи встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Зазначене підтверджується копією відповідного посвідчення. Відповідачем даний факт не заперечується, а тому згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України така обставина не підлягає доказуванню в судовому засіданні.
Виходячи з того, що позивач є «дитиною війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються пільги та соціальні гарантії передбачені зазначеним Законом, в тому числі і право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд не приймає до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі і на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що відмовляючи позивачу у перерахунку підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач порушив її права визначені даним Законом та Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідачем по справі Управлінням Пенсійного Фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області суду не надано доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись ст.ст. 7-14, 122, 158-163, 167 КАС України, Законом України ««Про соціальний захист дітей війни», суд
п о с т а н о в и в:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії та здійснення виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни не у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”.
Зобов‘язати управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період: з 27.04.2010 року по 27.10.2010 року та забезпечити виплату вказаного підвищення, врахувавши суми вже виплаченого підвищення.
Постанова суду підлягає негайному виконанню
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя