Справа №2-372

2010 рік

 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    08 листопада 2010 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючого судді Стоцької Л.А.

при секретарі Цимбал-Семенчук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове стягнення боргу за кредитним договором та за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ВАТ «Ощадбанк» в особі філії Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк», третя особа ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та повне задоволення вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в жовтні 2009 року звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до відповідачів про стягнення договору за договором кредиту.

    Посилався на те, що відповідно до договору відновлювальної кредитної лінії №899 від 21 листопада 2007 року ОСОБА_1 отримав в філії – Чернівецькому обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк» кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 1000000 гривень з остаточним терміном погашення не пізніше 20.11.2017 року на споживчі потреби, із відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 15,5% річних.

    Відповідно до п. 3.3.1. договору відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_1 зобов’язувався точно в строки, обумовлені договором відновлювальної кредитної лінії, повернути кредит в сумі 1000000 грн. та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди, а у в випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по договору на першу вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості по кредиту, а також сплатити  штрафні санкції, як це передбачено в договорі відновлювальної кредитної лінії, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки.

    Згідно до п. 3.2.2. договору відновлювальної кредитної лінії Банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентам чи комісійними винагородами, а також в інших випадках, передбачених договором відновлювальної кредитної лінії, вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати відсотків та інших платежів, та стягнути заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

    З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов’язань по договору відновлювальної кредитної лінії ВАТ «Ощадбанк» було укладено договори поруки: 21 листопада 2007 року №1618 з ОСОБА_2 та №1619 з ОСОБА_3

    Також в забезпечення виконання зобов’язань 22 листопада 2007 року ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, згідно з яким предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарським будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,0396 га цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,0712 га цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1.

    Незважаючи на неодноразові попередження, відповідач ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов’язань у зв’язку з чим станом на 15.10.2009 рік у нього виникла заборгованість перед банком в сумі 1065284 грн. 79 коп., з яких 1000000 грн. – прострочений кредит; 61401 грн. 07 коп. – прострочені відсотки; 1627 грн. 40 коп. – за обслуговування кредиту та нарахована пеня – 2256 грн. 32 коп.

    Вказану заборгованість, а також судові витрати позивач просив стягнути солідарно на його користь з відповідачів.

    Під час судового розгляду справи позивачем було збільшено розмір позовних вимог та він просив стягнути солідарно з відповідачів 1 183 972 грн. 78 коп.

В квітні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернувся з позовом до ВАТ «Ощадбанк» в особі філії Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк», третя особа ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та повне задоволення вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в одне провадження.

    В своєму позові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посилались на те, що дійсно,  відповідно до договору відновлювальної кредитної лінії №899 від 21 листопада 2007 року він (ОСОБА_1) отримав в філії – Чернівецькому обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк» кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 1000 000 гривень з остаточним терміном погашення не пізніше 20.11.2017 року на споживчі потреби.

    Окрім того, на забезпечення виконання зобов’язання, ним було укладено договір іпотеки, предметом якого стало нерухоме майно на загальну суму 1 735 432 грн.

    В жовтні 2009 року банк пред’явив до нього позов про дострокове стягнення боргу за договором кредиту, зазначивши, що його борг станом на грудень 2009 року становить 94 377 грн. 63.

    Він не заперечує того, що справді заборгував банку вказану вище суму, але оскільки термін повернення кредиту (2017 рік) не наступив, вважає, що у банку не було права вимоги на дострокове стягнення боргу.

    Просили розірвати договір відновлювальної кредитної лінії від 21 листопада 2007 року та стягнути заборгованість за рахунок заставленого майна, тобто шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 06.10.2010 року цивільна справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове стягнення боргу за кредитним договором було об’єднано з цивільною справою за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ВАТ «Ощадбанк» в особі філії Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк», третя особа ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та повне задоволення вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в одне провадження.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не визнала та просила в їх задоволенні відмовити. Вважає, що вимога щодо розірвання договору є безпідставною, так як такої умови як розірвання договору через невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, договором не передбачено. Просила в задоволенні їх позову відмовити.

    Відповідач ОСОБА_1 позов ВАТ «Ощадбанк» не визнав та пояснив, що саме тіло кредиту він повинен був починати погашати тільки з 28 грудня 2009 року, як передбачено договором відновлювальної кредитної лінії. Остаточним терміном повернення кредиту є 20 листопада 2010 року. Проте банк, незважаючи на умови договору, звернувся до суду з позовом вже у жовтні 2009 року, при цьому заявив вимогу про дострокове повернення позики. Таким чином, оскілки у нього ще не винило обов’язку по поверненню позики, у банку не могло виникнути права на дострокове повернення позики.

    Також посилався на те, що позивачем його не було належно повідомлено про дострокове повернення кредиту, а оскілки він не отримував від буд банку будь-яких листів, вважає, що у банку відсутнє право на дострокове повернення кредиту.

    Просив в задоволенні позову ВАТ «Ощадбанк» відмовити.

    Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – ОСОБА_5 підтримала пояснення свого довірителя та просила в задоволенні позову відмовити.

    Справа слухалася у відсутність відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином повідомлялися судом про місце та час розгляду справи.

      Від відповідача ОСОБА_2 надійшло письмове заперечення на позовні вимоги ВАТ «Ощадбанк», з яких вбачається, що позов він не визнає, оскільки договір поруки він уклав на прохання свого знайомого ОСОБА_6 З його (ОСОБА_6) слів, йому стало відомо, що кредит оформлявся на ОСОБА_1, однак отримати кошти повинен був саме ОСОБА_6, так як гроші йому потрібні були для лікування доньки.

    Оскільки він має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей, його заробітна плата складає не більше 2231 грн, не має можливості сплатити кошти за кредитним договором.

    Просив в задоволенні позову відмовити.

    ОСОБА_3 в своїх запереченнях на позов ВАТ «Ощадбанк» також просив в задоволенні позову відмовити, оскільки, вважає, що позивачем передчасно заявлено вимогу про дострокове стягнення боргу за договором кредиту, так як кошти вони зобов’язувалися повернути до 20.11.2017 року.  

    Суд, заслухавши пояснення в судовому засіданні сторін та їх представників, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, вважає, що позов ВАТ «Ощадбанк» обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:

    Так, судом встановлено, що відповідно до договору відновлювальної кредитної лінії №899 від 21 листопада 2007 року ОСОБА_1 отримав в філії – Чернівецькому обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк» кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 1000 000 гривень з остаточним терміном погашення не пізніше 20.11.2017 року на споживчі потреби, із відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 15,5% річних.

    Відповідно до п. 3.3.1. договору відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_1 зобов’язувався точно в строки, обумовлені договором відновлювальної кредитної лінії, повернути кредит в сумі 1000000 грн. та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по договору на першу вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості по кредиту, а також сплатити  штрафні санкції, як це передбачено в договорі відновлювальної кредитної лінії, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки.

    Згідно до п. 3.2.2. договору відновлювальної кредитної лінії Банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентам чи комісійними винагородами, а також в інших випадках, передбачених договором відновлювальної кредитної лінії, вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати відсотків та інших платежів, та стягнути заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно. (а.с.3-5)  

    Чергові транші за договором відновлювальної кредитної лінії надані ОСОБА_1 згідно з додатковими угодами (а.с.6-21).

    З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов’язань по договору відновлювальної кредитної лінії, ВАТ «Ощадбанк» було укладено договори поруки: 21 листопада 2007 року №1618 з ОСОБА_2 та №1619 з ОСОБА_3 (а.с.27-28)

    Також в забезпечення виконання зобов’язань 22 листопада 2007 року ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, згідно з яким предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарським будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,0396 га цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,0712 га цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1. (а.с.22-25).

    Незважаючи на неодноразові попередження про необхідність погасити заборгованість, відповідач ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов’язань у зв’язку з чим станом на 15.10.2009 рік у нього виникла заборгованість перед банком в сумі 1065284 грн. 79 коп., з яких 1000000 грн. – прострочений кредит; 61401 грн. 07 коп. – прострочені відсотки; 1627 грн. 40 коп. – за обслуговування кредиту та нарахована пеня – 2256 грн. 32 коп. (а.с.29, 31).

    Після збільшення позивачем розміру позовних вимог, заборгованість відповідачів перед позивачем за договором відновлювальної кредитної лінії складає 1 183 972 грн. 78 коп. (а.с.236).

    Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Як було встановлено судом банк, тобто позивач, передав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі та на умовах встановлених договором. В свою чергу, ОСОБА_1 зобов’язувався повернути грошові кошти в строк не пізніше 20 листопада 2017 року.

Відповідно до ст.1050 ч.1 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належно не виконує умови договору відновлювальної кредитної лінії, суд вважає, що заборгованість за договором підлягає стягненню з відповідачів на користь банку.

Також суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в частині розірвання договору відновлювальної кредитної лінії.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

В судовому засіданні судом достовірно було встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 істотно порушувалися умови кредитного договору, так як він не виконував зобов’язання за договором: не погашав кредит. Вказані обставини не заперечувалися й самими сторонами в судовому засіданні.

При цьому суд вважає, що істотним може вважатися таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Судом не приймаються до уваги посилання представника ВАТ «Ощадбанк» на те, що спірний договір не може бути розірвано, оскільки такої умови не передбачено самим договором, так як це прямо передбачено нормою закону.

Разом з тим, на погляд суду, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в частині стягнення боргу за кредитом, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, виходячи з наступного:

Так, згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Таким чином, виходячи з наведеної вище норми закону, виходить, що вимогу про виконання зобов’язання за рахунок заставленого майна, може пред’являти лише іпотеко держатель, тобто банк.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитом, шляхом звернення стягнення на заставлене майно є безпідставною.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612 ч.1, 625, 651, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 64, 79, 81, 88, 169 ч.4, 208, 209, 212-215, 218, 294  ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

    Позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» задовольнити.

    Стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №899 від 21.11.2007 року в сумі 1 183 972 грн. 78 коп.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» судові витрати по справі в сумі 1820 грн.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Договір відновлювальної кредитної лінії №899 від 21.11.2007 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі начальника філії – Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» ОСОБА_7 та ОСОБА_1, розірвати.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3  відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  десяти днів з дня проголошення рішення.

    Суддя  Першотравневого

    районного суду м.Чернівці                     Л.А. Стоцька