Справа № 2-4235/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Мельниченко С.П.,
при секретарі Білодід Ю.П.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника ОСОБА_2
представника відповідача Степанова Є.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним окремого пункту кредитного договору, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк» в якому позивачка просить визнати недійсним п. 6.2. договору не відновлюваної кредитної лінії № 085/113-8, укладеного 02.10.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1
В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що 02.10.2008 р. між нею та АКБ СР «Укрсоцбанк» було укладено договір не відновлюваної кредитної лінії № 085/113-8 який в п. 6.2. містить третейське застереження, а саме: «У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст.. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у данному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий вищезазначеними у данному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.»
Позивач вважає, що дане третейське застереження підлягає визнанню недійсним в зв’язку з тим, що його умови порушують право позивачки на справедливий, незалежний і безсторонній суд, обмежує її право на звернення до суду загальної юрисдикції та суперечить вимогам законодавства, а саме, ч. 4 ст. 55, п. 8 ст. 129 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та п. 2 ст. 4 Закону України «Про третейські суди».
Так, позивачка посилається на те, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків створений саме Асоціацією українських банків. У вказану асоціацію входить і ПАТ «Укрсоцбанк», а заступником Голови Ради Асоціації українських банків являється Тимонькін Б.В. – Голова правління АКБ «Укрсоцбанк». Відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків витрати пов’язані з розглядом справи сплачує саме Асоціація українських банків після розгляду справи по суті та винесення процесуального рішення.
Таким чином, судді Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків являються матеріально залежними, а отже не можуть бути безсторонніми у розгляді справи, позивач і ПАТ «Укрсоцбанк» не являються рівними сторонами у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків і, відповідно, позивач позбавлений права на незалежний та об’єктивний розгляд справи.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги та просили суд задовольнити їх.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що позивач при підписанні договору був з ним ознайомлений та зауважень не надавав. Сторони зобов’язані виконувати умови договору, а позовні вимоги позивача не обґрунтовані, а тому просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що 02.10.2008 р. між позивачем та АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір не відновлюваної кредитної лінії № 085/113-8 який в п. 6.2. містить третейське застереження, а саме: «У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст.. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у данному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий вищезазначеними у данному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.»
Відповідно до ч. 1 ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ст.. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
Згідно ст.. 4 Закону України «Про третейські суди» третейський суд утворюється та діє на принципах, зокрема, незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові, рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» являється членом Асоціації Українських банків, а Голова правління ПАТ «Укрсоцбанк» Тимонькін Б.В. являється Заступником Голови Ради Асоціації Українських банків.
Як вбачається з положення про постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків, вказаний суд створений на підставі рішення Ради АУБ від 22.04.2005 р., і сама Асоціація українських банків являється засновником постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Як вбачається з Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків гонорари суддям виплачуються Асоціацією українських банків після розгляду справи по суті та винесення процесуального рішення.
Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків є залежним від вказаної Асоціації. В Асоціацію українських банків входить і ПАТ «Укрсоцбанк», який, у випадку передачі спору до третейського суду, цілком ймовірно, буде мати певні привілеї, а отже можна прийти до висновку, що відповідач, при укладенні договору не відновлюваної кредитної лінії зі вказаним третейським застереженням заздалегідь захистив себе від можливих негативних для нього судових рішень.
Об’єктивно це підтверджується і тим, що в третейському застережені заздалегідь вказані прізвища суддів, які будуть розглядати спір між сторонами, що говорить про те, що між АКБ СР «Укрсоцбанк» та вказаними суддями є певні домовленості про розгляд спорів, що виникають з приводу кредитним договорів стороною яких є АКБ СР «Укрсоцбанк».
Таким чином, суд приходить до висновку, що третейське застереження викладене в п. 6.2. спірного Договору суперечить вимогам ст.. 129 Конституції України, ст.. 4 Закону України «Про третейські суди» та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а отже підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу 8 «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) від 10 січня 2008 року - Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбачених в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України, згідно якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Таким чином, жодним третейським застереженням не може обмежуватись право сторони саме на правосуддя.
На підставі ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір в розмірі 8,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 гривень.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 203, 215 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним окремого пункту кредитного договору задовольнити.
Визнати недійсним п. 6.2. договору невідновлюваної кредитної лінії № 085/113-8, укладеного 02 жовтня 2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь держави судові витрати в розмірі 45,50 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя С.П.Мельниченко