Справа № 2 – 6355/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді             –         Бібіка М.М.,

при секретарі                 –         Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Квартал» про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він 26 травня 2009 року уклав з відповідачем договір № 2816 – о по роботі з науково – технічною документацією щодо проведення робіт з підготовки проекту відводу земельної ділянки. Позивач, у зв’язку з тим, що за умовами вказаного договору, відповідачем було допущено певні відхилення та ряд неточностей, звернувся до останнього з письмовою скаргою. Відповідач отримав зазначену скаргу 31 грудня 2009 року, однак до цього часу відповіді на скаргу позивач не отримав, у зв’язку з чим він звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною, зобов’язання відповідача розглянути скаргу та надати на неї відповідь, а також стягнення з відповідача заподіяної моральної шкоди в розмірі 6 000 гривень 00 копійок (а.с. 2).  

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що скаргу ОСОБА_1, товариство не отримувало, так як 31 грудня 2009 року, був вихідним днем, а також зазначила, що договір укладений з ОСОБА_1, було виконано ТзОВ «Квартал» в повному обсязі, що підтверджується актом приймання – здачі робіт із науково – технічною документацією.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 26 травня 2009 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Квартал» було укладено договір № 2816 – о по роботі з науково – технічною документацією, за яким товариство прийняло на себе зобов’язання по роботі з науково – технічною документацією, що є передумовою робіт з підготовки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до цього договору, ТзОВ «Квартал» знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 13 – 14).

30 червня 2009 року договір № 2816 – о від 26 травня 2009 року було виконано, про що складено акт приймання – здачі робіт із науково – технічною документацією (а.с. 23).

29 грудня 2009 року ОСОБА_1, рекомендованим листом з повідомленням, направив скаргу на ім’я ТзОВ «Квартал» (а.с. а.с. 15, 26).

31 грудня 2009 року скаргу ОСОБА_1 направлену на ім’я ТзОВ «Квартал» за адресою: АДРЕСА_1, було отримано за довіреністю адресатом (зворотна сторона а.с. 14).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності  заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально – економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій формі або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. При цьому, ч. 4 ст. 3 вказаного Закону визначено, що скарга – це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення адресуються, в тому числі, підприємствам, установам та організаціям, незалежно від форм власності, а у зверненні повинно бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, та викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, а письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати.

В силу ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, при цьому громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це особу, у терміни встановлені ст. 17 зазначеного Закону.

Згідно із п. п. 6, 8 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», громадянин при розгляді скарги має право, в тому числі, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги, а також вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень, а у відповідності до п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 19 цього Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги та письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення у встановлені ст. 20 вказаного Закону терміни.

Статтею 24 та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що особи, винні у порушенні цього Закону, несуть в тому числі, цивільну відповідальність передбачену законодавством України, а громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги, розмір яких у грошовому виразі визначається судом.

Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ураховуючи зміст приведених норм, співвідношуючи їх зі встановленими у засіданні фактами, суд вважає, що позивач у відповідності із вимогами Закону України «Про звернення громадян» звернувся на адресу відповідача зі скаргою від 29 грудня 2009 року, однак у встановлені строки, відповіді на свою скаргу не отримав, у зв’язку з чим бездіяльність відповідача, яка виразилася у не розгляді та ненаданні відповіді на зазначену скаргу, необхідно визнати протиправною та зобов’язати відповідача розглянути цю скаргу й повідомити позивача про результати та прийняте рішення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», а саме у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

При цьому суд критично відноситься до посилання представника відповідача на те, що скаргу позивача товариство не отримувало, так як 31 грудня 2009 року не працювало, а наказом № 51/1 – К було встановлено, що цей день є вихідним, оскільки зазначене спростовується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке є в матеріалах справи, згідно з яким відповідач отримав скаргу, й відповідно мав об’єктивну можливість у встановлений законом строк надати відповідь на скаргу.

Також, суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на те, що всі умови договору № 2816 – о від 26 травня 2009 року було виконано про що позивачем 30 червня 2009 року було підписано акт приймання – здачі робіт із науково – технічною документацією, так як підписання цього акту не є обґрунтуванням для ненадання відповіді на скаргу.    

Так само, суд вважає за обґрунтовані вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, так як відповідач своєю неправомірною бездіяльністю при розгляді скарги завдав моральних збитків позивачу, при цьому визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер порушення прав, глибину фізичних та душевних страждань, а також керується принципами розумності та справедливості та зважає на те, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсації) моральної шкоди, якого б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не про покарання відповідача за неправомірні дії, що не відповідає принципам цивільного законодавства. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною суму відшкодування моральної шкоди позивача в розмірі 1 000 гривень 00 копійок, у стягненні іншої частини необхідно відмовити у зв’язку з недостатньою обґрунтованістю та надзвичайним перебільшенням.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 5, 7, 16, 17, 18, 19, 24, 25 Закону України «Про звернення громадян», ст. ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди – частково задовольнити.

Визнати бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал», що виразилася в ненаданні відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 28 грудня 2009 року – протиправною.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал» розглянути скаргу ОСОБА_1 від 28 грудня 2009 року та надати на неї відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» (код 32281152) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий суддя                                           М.М. Бібік