ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2006 р.

Справа № 14/216-16/96

Позивач:  Підприємець ОСОБА_1. 

м. Київ, АДРЕСА_1.

Адреса для листування: м.Івано-Франківськ, АДРЕСА_2.

Відповідач:  Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго". 

м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59А, 76007.

  

 Cуддя  Калашник Володимир Олександрович.  

При секретарі   Померенко Христина Олександрівна.

 

Представники:

Від позивача:  ОСОБА_1-підприємець, (паспорт серії НМ НОМЕР_1, виданий 25.08.2005р.).

Від відповідача:  Кобець С.Ф.-нач.юрид.відділу, (довіреність № 490/2/05 від 12.10.2005р.).

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 16 005,15 грн., нарахованої за неналежне виконання грошових зобов"язань згідно договору про переуступку права вимоги.

 

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд -

В с т а н о в и в:

Між Управлінням магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" та підприємцем ОСОБА_1, 30.12.2003 року, укладено договір НОМЕР_2 про поступку права вимоги.

На підставі вказаної угоди, кредитор - ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", передав право вимоги боргу по зобов"язаннях за договором НОМЕР_3від 21.03.2000р., в сумі 57 203,80 грн., новому кредитору, підприємцю ОСОБА_1

Боржнику, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" було направлено повідомлення за НОМЕР_4 від 30.12.2003 року, про поступку права вимоги, згідно якого, право вимоги за договором НОМЕР_5 від 21.03.2000р., одержав підприємець ОСОБА_1

Згідно умов договору, оплата повинна була відбутись до 10 числа наступного місяця після підписання актів прийому-передачі газу. Однак, зазначена умова договору Відповідачем не була виконана. Оплата за отриманий газ проводилась Відповідаем частинами, починаючи з вересня 2004 року по березень 2005 року, згідно платіжних доручень, які додані до матеріалів справи.

Судом встановлено, що перерахування коштів на підставі вкаазних платіжних доручень проводилось на виконання угоди НОМЕР_2 від 30.12.2003р., а посилання в платіжних документах на угоду НОМЕР_6 від 14.08.2003р., було помилковим.

Пунктом 7.1 договору НОМЕР_5 від 21.03.2000р., та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань за договором, боржник зобов"язаний сплатити кредитору крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалась пеня.

 

Угодою НОМЕР_2 від 30.12.2003р., передбачено, що поступка права на вимогу у відповідності до даної Угоди не тягне за собою жодних змін умов договору.

Крім цього, за даним договором, підприємець ОСОБА_1, набуває всіх прав вимагати оплати згідно договору на транспортування природного газу НОМЕР_3від 21.03.2001 року, (п.7,8 угоди).

Судом досліджено, що в пункті 8 Угоди НОМЕР_2 про поступку права вимоги допущена описка у даті укладення даної угоди. Правильною слід вважати датою укладення зазначеної угоди, 21.03.2000 року.

В підтвердження даної обставини є лист заступника директора філії УМТ "Прикарпат-трансгаз" за НОМЕР_7 від 23.05.2006р.

Таким чином, з врахуванням вимог договорів та Закону, Відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань в сумі 5 865,45 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

Відповідно до наведеної норми закону, Позивачем нараховано Відповідачу 8 013,01 грн., інфляційних збитків та 2 126,69 грн., річних.

Загальна сума заборгованості склала 16 005,15 грн, що і є ціною позову.

В судовому засіданні Позивачем подана заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої Позивачем обгрунтовано стягнення з Відповідача коштів в сумі 14 383,92 грн., з яких: 5 611,15 грн., складає пеня, 6 972,35 грн. - інфляційні збитки, 1 800,42 грн. - річні.

Представник Позивача змінені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити та стягнути з Відповідача суму боргу.

Відповідач позов не визнав, вважає його необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Свої доводи в заперечення позовних вимог виклав у відзиві на позов .

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив порушення термінів оплати за надані послуги по транспортуванню газу. Вважає доводи Позивача безпідставними та надуманими, оскільки ці терміни оплати передбачені в договорі на транспортування газу за 2000 й рік, а договори уступки права вимоги по зобов"язаннях за 2001 й рік.

Таким чином, Відповідач вважає, що Позивачем не доведено термін оплати.

У відповідності до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання не встановлений, то боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги.

Вимоги про оплату Позивач Відповідачу не пред"явив, а на час подання позову про стягнення пені, річних та інфляційних збитків, у Відповідача боргу не було.

Таким чином, підстав для нарахування коштів за прострочення виконання грошових зобов"язань у Позивача не виникло.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, суд вважає доводи Позивача обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині поданої заяви про зміну позовних вимог.

В задоволенні решта суми позовних вимог, слід відмовити.

Нарахування пені Позивачем проведено на підставі п. 7.1 Договору на транспортування природного газу за НОМЕР_5 від 21.03.2000р., оскільки Відповідачем порушені договірні зобов"язання в частині проведення оплати за надані йому послуги по транспортуванню газу.

Стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов"язання передбачено також Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".

Що стосується стягнення річних та інфляційних збитків, суд вважає їх нарахування проведено Позивачем правомірно, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 526, 625 ЦК України, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

 

ВИРІШИВ:

 

Позов задоволити частково.

 

Стягнути з Відповідача, Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомун-енерго" (м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59а, код 03346058) на користь Позивача, підприємець ОСОБА_1 (м. Київ, АДРЕСА_1, адреса для листування - м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_2, інд.ном. НОМЕР_8) борг в сумі 14 383,92 грн., з яких: 5 611,15 грн. - пеня за неналежне виконання договірних зобов"язань; 6 972,35 грн. - інфляційні збитки, 1 800,42 грн. - річні, а також 143,83 грн., державного мита і 100,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

 

В задоволенні решта позовних вимог - відмовити.

 

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

 

 

Суддя                                                            Калашник Володимир Олександрович

                                                           

 

 

 

Виконано в діловодстві

Померенко Х.О.