Справа № 2-а-56/10

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем   України

01 листопада 2010 року                             м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: судді Борисової С.П., при секре-тарі Каширній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання неправомірною відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та про зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до відповідача, в якому він просив визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а також зобов’язати УПФУ в Арцизькому районі Одеської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 18 жовтня 2006 року. При цьому позивач посилається на те, що він має загальний трудовий стаж більше 39 років, з них більше 12 років 6 місяців складає спеціальний трудовий стаж – на посаді машиніста екскаватора, а саме: з 14.05.1969 р. по 27.10.1969 р. та з 08.12.1971 р. по 27.01.1972 р. працював на посаді машиніста екскаватора Ізмаїльському спецуправлінні механізації; з 27.01.1972 р. по 02.11.1981 р. – на посаді машиніста екскаватора в Одеському спецуправлінні екскавації; з 03.11.1981 р. по 31.03.1986 р. – на посаді машиніста екскаватора в ПМК № 20 тресту «Одесрадгоспвінбуд»; з 01.04.1986 р. по 01.05.1987 р. – на посаді машиніста екскаватора в ПМК № 16 тресту «Сільбуд»; з 01.05.1987 р. по 30.01.1988 р. – на посаді екскаваторника в Арцизькому МПМК; з 30.01.1988 р. по 20.11.1995 р. – на посаді екскаваторника Арцизького «Райагробуду»; з 21.11.1995 р. по 31.12.1998 р. – на посаді екскаваторника в Арцизькому ВУЖКГ; з 04.01.1999 р. по 31.12.1999 р. – на посаді екскаваторника в Арцизькій ВФ «Водоканал», з 01.12.2000 р. до 01.01.2004 р. – на посаді екскаваторника в ПП «Джерело»; з 01.01.2004 р. по сьогоднішній день – на посаді екскаваторника в КП «Водоканал». При цьому позивач зазначає, що на вказаних посадах він був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Після того, як йому 14.08.2006 р. виповнилося 55 років, він 18.10.2006 р. звернувся до УПФУ в Арцизькому районі за призначенням йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ. Однак ПФУ в Арцизькому районі йому був наданий частковий перелік необхідних документів, які він мав надати для призначення вказаної пенсії. Після неодноразових безрезультатних візитів до УПФУ в Арцизькому районі та отримання незрозумілих усних роз’яснень лише 24.12.2008 р. у нього було прийнято письмову заяву про призначення пенсії вказаної пенсії. 10.04.2009 р. ним був отриманий лист з УПФУ в Арцизькому районі про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах у зв’язку з тим, що підтвердження пільгової роботи лише на підставі наказів про прийом – звільнення неможливо. Після цього йому усно пояснили, що не збереглися первинні документи, що підтверджують його стаж та характер виконуваних робіт. З цією відмовою позивач не згодний, оскільки, на його думку, ним були надані усі необхідні документи, що підтверджують його право на пенсію на пільгових умовах.

Під час розгляду справи позивачем ОСОБА_2 була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій він просить визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а також зобов’язати УПФУ в Арцизькому районі Одеської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 24 грудня 2008 року, а не з 18 жовтня 2006 року, як він раніше просив.

Представником відповідачем були подані до суду письмові заперечення, відповідно до яких адміністративний позов ОСОБА_2 не визнав, просив залишити його без задоволення. При цьому представник відповідача послався на те, що відповідно до чинного законодавства для призначення позивачеві пенсії на пільгових умовах встановленню підлягають два факти: факт наявності трудового стажу терміном 12,6 років на роботах, передбачених Списком № 2; а також факт виконання зазначених робіт протягом повного робочого дня. Нормативними документами, що регламентують порядок заповнення трудових книжок, відображення у трудовій книжці факту виконання певних робіт протягом повного робочого дня не передбачено, у зв’язку з чим трудова книжка позивача не може містити і не містить відомостей, які б підтверджували факт зайнятості позивача протягом повного робочого дня на роботах за Списком № 2. З огляду на зазначене, представник відповідача посилається на те, що факт, який потребує обов’язкового встановлення при вирішенні питання про призначення пенсії на пільгових умовах – зайнятість на зазначеній посаді протягом повного робочого дня – підлягає встановленню на підставі табелів обліку використання робочого часу, річних табельних карток, інших документів, що відображають тривалість роботи певної особи на певній посаді (наряди на виконання робіт та ін..). Спеціалістами УПФУ в Арцизькому районі 15.01.2009 р. було проведено перевірку наданих КП «Агрострой» документів про роботу позивача за період 1981 – 1995 р.р., а саме книги наказів про прийом/звільнення та надання відпусток і книги по нарахуванню заробітної плати. Надані документи не підтверджують характер виконуваних робіт на посаді екскаваторника, а саме «гірничих робіт». Розділ І «Гірничі роботи» Списку № 2, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 р. № 162, застосовується під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах тільки робітникам відкритих гірничих поверхонь, кар’єрів, копалень, метрополітенів, тунелів, підземних каналів та інших споруд. А діяльністю підприємства КП «Агрострой» не передбачені роботи відкритих гірничих поверхонь, розрізів, кар’єрів, копалень та ін., тобто довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.10.2008р. № 114 КП «Агрострой» видало безпідставно. У зв’язку з цим комісією УПФУ в Арцизькому районі по наявним в пенсійній справі документам було прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач ОСОБА_2 та його представник за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача Павел О.Ю. у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 не визнала, просила залишити його без задоволення, підтримавши при цьому доводи, що викладені у запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, – за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах на підставі п.«б» ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону необхідним є наявність: факт досягнення позивачем 55 років; факт наявності трудового стажу не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2; а також факт виконання зазначених робіт протягом повного робочого дня.

Ст. 100 Закон України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

До 11 березня 1994 року підлягала застосуванню постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, якою посада машиніста екскаватора (екскаваторник) відкритих гірничих робіт та роботи на шахтній поверхні відносилась до списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.

Як вбачається з паспорту позивача ОСОБА_2, йому ІНФОРМАЦІЯ_1 року виповнилося 55 років (а.с. 6).

Ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Трудовими книжками позивача підтверджується загальний його трудовий стаж терміном 39 років 10 місяців 9 днів, що не заперечується відповідачем (а.с. 7 – 15).

Відповідно до трудової книжки, заповненої 29.10.1969 р. ОСОБА_2 з 14.05.1969 р. по 27.10.1969 р. працював машиністом екскаватора в Ізмаїльському спецуправлінні механізації (накази про прийняття №76 від 15.05.1969 р. та про звільнення №173 від 27.10.1969 р.) (а.с. 7), а з 08.12.1971 р. до 27.01.1972 р. також працював машиністом екскаватора в Ізмаїльському спецуправлінні механізації (наказ про прийняття №81-к від 13.12.1971 р.), після чого з 27.01.1972 р. був переведений в Одеське спецуправління екскавації на посаду машиніста екскаватора (наказ №10-к від 07.02.1972 р.) (а.с. 7 – 8), де працював до 02.11.1981 р., коли був звільнений за ст. 38 КЗпП (наказ № 84-к від 05.11.1981 р.) (а.с. 8). З 03.11.1981 р. по 31.03.1986 р. працював на посаді машиніста екскаватора в Пересувній механізованій колоні № 20 тресту «Одесрадгоспвінбуд» (наказ про прийняття № 46-л від 04.11.1981 р.), після цього був звільнений в порядку переводу в ПМК №16 тресту «Сільбуд» на посаду машиніста екскаватора (накази про звільнення №36-л від 31.03.1986 р., про прийняття №2-л від 01.04.1986 р.) (а.с. 8 – 9), де він працював до переводу в Арцизьку МПМК на посаду екскаваторника, тобто до 01.05.1987 р. (наказ про звільнення № 48-л від 30.04.1987 р.) (а.с. 9).

Як вбачається з трудової книжки, заповненої 01.05.1987 р. (а.с. 10 – 13), вбачається, що ОСОБА_2 після переводу (наказ № 39-л від 01.05.1987 р.) в Арцизьку МПМК на посаду екскаваторника з 01.05.1987 р. працював до його переводу в Арцизьке ВУЖКГ на посаду екскаваторника, тобто до 21.11.1995 р. (накази про звільнення № 132 від 20.11.1995 р., про прийняття № 74-л від 21.11.1995 р.) (а.с. 11). Після цього з 21.11.1995 р. по 31.12.1998 р. позивач працював на посаді екскаваторника в Арцизькому ВУЖКГ, куди його було переведено з попередньої роботи (накази про звільнення №63-л від 31.12.1998р., про прийняття № 1  (а.с. 11), після цього його було переведено в Арцизьку ВФ «Водоканал» на посаду екскаваторника, де він працював з 04.01.1999 р. по 31.12.1999р. (накази про прийняття № 1 від 04.01.1999 р., про звільнення №54-к від 31.12.1999 р.). З 01.01.2000 р. позивача було переведено на посаду екскаваторника ПП «Джерело», де він працював до 01.01.2004 р. (накази про прийняття № 1-к від 03.01.2000р., про звільнення № 47 від 01.01.2004 р.) (а.с. 12), після цього з 01.01.2004 р. був переведений на посаду екскаваторника КП «Водоканал» (наказ № 2 від 02.01.2004 р.), де він працює до наявного часу.

Пунктом 20 вищезазначеного Порядку також передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Саме з тієї підстави, що в трудових книжках позивача відсутні повні відомості, що визначають його право на пенсію на пільгових умовах на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» позивачем у відповідності до наведеного п. 20 Порядку була надана уточнюючі довідки підприємства, в якій, на думку суду, містяться всі необхідні відомості, що визначають право позивача ОСОБА_2 на пенсію на пільгових умовах на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Так, у зазначених довідках, що видані КП «Агрострой» за вих. №114 від 29.10.2008р. та за вих. № 38 від 12.05.2009 р. (а.с. 18, 41) містяться усі передбачені п. 20 Порядку відомості, зокрема, в них містяться відомості про періоди роботи позивача, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада, яку обіймав позивач; характер виконуваної ним роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, якими, як вбачається із зазначених довідок, є відповідні накази, книги наказів та книги по заробітній платі за 1981 – 1985 р.р.

З вказаних довідок також вбачається, що позивач ОСОБА_2 працював у вказані у трудових книжках періоди на посаді машиніста екскаватора.

Крім того, позивачем також була надана характеристика робіт машиніста екскаватора при його роботі у вказаному періоді (а.с. 42). Так, відповідно до вказаної довідки, позивач при роботі у вказаний період часу виконував наступні види робіт: виконував розкриття родючого шару ґрунту, установлював екскаватор в забої, розробляв пісок з очисткою ковша, пересовував екскаватор в процесі роботи, здійснював завантажував пісок на автотранспорт, очищав місця завантаження піску, здійснював підготовку та зачистку забою.

Крім того, як вбачається з акту перевірки КП «Агрострой» з питання достовірності наданої довідки про пільговий стаж (список № 2) на ОСОБА_2 за період роботи з 03.11.1981 р. по 20.11.1995 р. на посаді екскаваторника від 15.01.2009 р. посадовим особам УПФУ в Арцизькому районі були надані відповідні документи для перевірки, зокрема, накази про прийняття позивача на роботу, про надання йому відпустки та про його звільнення, книги нарахування заробітної плати за 1981 – 1995 р.р. Як вбачається із вказаного акту, в яких працівником УПФУ в Арцизькому районі цитувалися формулювання за вказаними наказами, позивача було прийнято на посаду машиніста екскаватора, йому надавалися відпустки за цією посадою, а також його було звільнено також з цієї посади. При цьому з жодного наказу не вбачається, що позивач приймався на неповний робочий день, ці обставини також підтверджуються його трудовими книжками. Крім того, також з вказаного акту вбачається, що відповідно до книг по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_2 дійсно працював екскаваторником і його нараховувалась заробітна платня по цій посаді з 03.11.1981 р. по 20.11.1995 р. (а.с. 30).

У вказаному акті також зазначено, що працівнику УПФУ в Арцизькому районі не були надані табелі обліку робочого часу, штатні розписи, наряди виконаних робіт за період з 03.11.1981 р. по 20.11.1995 р., у зв’язку з відсутністю їх на підприємстві. Крім того у вказаному акті також зазначено, що не були надані у зв’язку з відсутністю накази про проведення атестації робочих місць з 1992 р.

Саме з цих підстав (відсутність вказаних документів та неможливості підтвердити пільгової роботи лише на підставі наказів на прийом – звільнення) відповідно до листа УПФУ в Арцизькому районі від 06.04.2009 р. №1172/05 та протоколу № 3603 від 20.01.2009 р. позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 16, 17). А саме відповідно до вказаного листа підтвердження пільгової роботи лише на підставі наказів на прийом – звільнення неможливо, а розділ 1 «Гірничі роботи» Списку № 2, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 р. № 162, застосовується під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах тільки робітникам відкритих гірничих поверхонь, розривів, кар’єрів, копалень, метрополітенів, тунелів, підземних каналів та інших підземних споруд.

Однак, суд вважає, що усі вищенаведені у справі докази в їх сукупності та їх належна оцінка дають підстави суду дійти висновку про те, що у позивача є необхідний стаж роботи – не менше 12 років 6 місяців – на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2. Вони також свідчать, що позивач виконував зазначені роботи протягом повного робочого дня, оскільки, як було вище наведено з вказаних наказів, книг нарахування заробітної плати (які і відносяться до первинних документів за час виконання роботи позивачем, на підставі яких видані зазначені довідки) не вбачається, що позивач приймався на роботу на вказані посади на неповний робочий день або був зайнятий неповний робочий день. У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що у позивача є право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Тому суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність у позивача необхідного стажу для призначення йому пенсії на пільгових умовах на вказаних підставах.

Не збереження інших первинних документів, а саме таких як табелів обліку робочого часу, облікових рахунків (карток) нарахування заробітної плати, нарядів на виконання робіт, штатних розписів, посадових інструкцій та ін. з вини підприємства, установи чи організації, на якій громадяни виконували роботу із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, суд також не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що період роботи позивача на вказаній посаді відповідно до наданої КП «Агрострой» уточнюючої довідки не може зараховуватись до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки така робота не підтверджена результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як було вище наведено, судом встановлено, що позивач працював з 03.11.1981 р. по 20.11.1995 р. повний робочий день на ПМК № 20 тресту «Одесрадгоспвинбуд» на посаді машиніста екскаватора та виконував кар’єрно-гірничі роботи.

Зазначена професія на час відповідної роботи входила до Списку N 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, та до списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

Таким чином, доводи представника відповідача не дають підстав для висновку про відсутність у позивача права на пенсію за пільгових умовах, твердження позивача не спростовують.

Більш того, за правилами ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначені пенсії, за обставин, коли перевіркою встановлено факт роботи машиністом екскаватора.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що УПФУ в Арцизькому районі безпідставно, всупереч нормам чинного законодавства відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у зв’язку з чим його дії підлягають визнанню протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Як вбачається із заяви про призначення/перерахунок пенсії (а.с. 33) та з протоколу №3603 від 20.01.2009 р. (а.с. 17) позивач звернувся до УПФУ в Арцизькому районі для призначення йому пенсії 24.12.2008 р., однак, як було встановлено в судовому засіданні, відповідачем незаконно йому було відмовлено в призначенні пенсії, у зв’язку з чим позивач досі не отримує належну йому за законом пенсію. З цих підстав у відповідності до наведеної ч. 1 ст. 83 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відповідач має бути зобов’язаний призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 24.12.2008 р.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 13, 62, 83, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII, ст. ст. 6 – 14, 71, 159 – 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком не пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 24 грудня 2008 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови з надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ

Арцизького районного суду                     С.П. Борисова