Справа № 2а - 1827/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді: Мазай Н.В.
при секретарі: Возній В.В.
сторони : не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження в адміністративній справі,
в с т а н о в и в :
Позивач 10.11.2010 року звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС Павлоградського ВДПС ДАІ Морарь Г.Г. серія АЕ1 № 049855 по справі про адміністративне правопорушення від 27.10.2010 року його було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 260 гривень. 27.10.2010 року близько 22 години він рухаючись автомобілем марки “ Вольво” д/н НОМЕР_1, в щільному потоці транспорту, з м. Павлоград в м. Луганськ на 294 км автошляху Знамянка-Луганськ був зупинений інспектором ДАІ, який повідомив йому, що він порушив швидкісний режим. Він не погодився, але інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення за перевищення ним швидкісного режиму в зоні дії дорожніх знаків 1.37 та 3.29. В протоколі він зазначив свою незгоду з правопорушенням, тим паче. Що інспектор жодних доказів того, що саме він вчинив правопорушення йому не надав. Вважає притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним посилаючись на те, що водій може бути притягнений до адміністративної відповідальності згідно п. 12.9 ПДР підпункту 2б”, тільки у випадку, якщо додаткові знаки обмеження швидкості руху 3.29 чи 3.31 встановлені у місці під час проведення дорожніх робіт, разом з попереджувальним знаком 1.37. Якщо дорожні знаки 3.29 та 3.31 встановлені незаконно, з порушенням п. 12.10 ПДР, водій не може бути притягнутий до відповідальності за порушення п. 12.9(б) ПДР. Про те, що дорожні роботи в даний час не проводились він зазначив в протоколі. В момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки попереду нього рухався автомобіль “ Опель”, який здійснив обгін його транспортного засобу, якому можливо і належить швидкість руху, яку зафіксував інспектор приладом “Радіс”. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення в даному випадку використовувався вимірювач швидкості “Радіс № 2078”, що всупереч ст. 251 КУпАП не має функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. Фактично інспектор ДАІ склав протокол, де продемонстрував тільки швидкість і час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості на приладі. Встановити та довести, що виміряли швидкість саме його автомобіля не можливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість руху будь-якого автомобіля. Кожен засіб вимірювальної техніки, відповідно до ст. 10-15 ЗУ “ Про метрологію та метрологічну діяльність” має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів йому співробітником ДАІ надано не було. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав прилад у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Просить скасувати постанову АЕ1 № 049855 по справі про адміністративне правопорушення від 27.10.2010 року, згідно якої на нього накладено штраф в розмірі 260 гривень, провадження у справі закрити.
Позивач в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Згідно тексту позовної заяви від 04.10.2010 року, просить справу розглядати у його відсутність.
Представники відповідача УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило, а тому за даних обставин, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, перешкод для розгляду справи та постановленню рішення на підставі наявних у ній доказів немає.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного :
- згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
- постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення;
- я к встановлено в ході судового розгляду справи, позивач 27.10.2010 року о 21 год. 50 хв. на 294 км а/д Знамянка-Луганськ керуючи автомобілем Вольво д/н НОМЕР_1 де проводяться ремонтні роботи та встановлені знаки 1.27 та. 2.29 ( 50 км/год) рухався зі швидкістю 75 км/год, чим перевищив на 25 км/год., чим порушив п. 12.9 (б) ПДР за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, вказане правопорушення було зафіксоване у протоколі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 168674 від 27.10.2010 року ( а.с. 7);
- згідно копії постанови серії АЕ1 № 049855 від 27.10.2010 року, складеної інспектором ДПС Павлоградського ВДПС ДАІ Морарь Г.Г. ОСОБА_1, 27.10.2010 року о 21 год. 50 хв. на 294 км а/д Знамянка-Луганськ керуючи автомобілем Вольво д/н НОМЕР_1 де проводяться ремонтні роботи та встановлені знаки 1.27 та. 2.29 ( 50 км/год) рухався зі швидкістю 75 км/год, чим перевищив на 25 км/год, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього відповідно до тексту постанови накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за ( а.с. 6);
Справа про адміністративне правопорушення була розглянута у присутності позивача і йому була вручена копія постанови. Зазначені факти підтверджуються копіями протоколу та постанови.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтями 245-246 КпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом. Порядок провадження в справах про адміністративне правопорушення визначається КпАП України.
Адміністративна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, настає у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У відповідності до ч.2 ст. 106 КАС України, позивач на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, повинен зазначити докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Суд не може погодитися з твердженнями позивача стосовно того, що він не порушував Правил дорожнього руху, оскільки вказані в позовній заяві твердження позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та доказів, які б підтверджували вказане ним не надано. Суд вважає не достатнім доказом не винуватості позивача та не вчиненні адміністративного правопорушення зазначення ним в протоколі про адміністративне правопорушення своєї незгоди з протоколом. Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивачем суду не надано.
Крім цього, позивач не спростував висновків відповідача при винесенні ним постанови про накладення адміністративного стягнення. Відповідач при цьому діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доводи позивача не основані на належних доказах, нічим не підтверджуються і спрямовані на ухилення останнім від адміністративної відповідальності за вчинене адмінправопорушення, факт наявності якого, не викликає у суду, жодних сумнівів.
Суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства, позивач ознайомлений з правами про що свідчить його підпис в постанові, підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази по справі у сукупності, суд вважає доведеною винність позивача у вчинені правопорушення, вказаного в постанові по справі про адміністративне правопорушення, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.05 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року та керуючись ст. 63 Конституції України, ст. ст. 33, 122, 245, 246, 247, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 6-14, 17, 60, 69, 71, 87, 94, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження в адміністративній справі, відмовити повністю.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .
Суддя: Н.В. Мазай